Рішення № 36427491, 17.12.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/8953/13-ц

Провадження № 2/255/2218/2013

Справа 255/8953/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Орєхова О.І.

при секретарі Ангеліній Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Український страховий дім», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1В звернувся до суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Український страховий дім», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, посилаючись на наступні обставини.

Відповідно до постанови Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області суддею Яременко І.В., роглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальніості суд постановив: ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, і піддати останнього адміністративному стягненню, тим самим визнавши страховий випадок, ОСОБА_2М у судовому засіданні свою вину у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав у повному обсязі.

16 серпня 2012 року приблизно об 14 годині 50 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», державшій реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в місті Макіївка, по вул. Леніна, напроти кафе «Міраж», трапилася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно ст. 35.1. ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

12 жовтня 2012 року ним таку заяву було подано, але відповідач не виконав свої зобовязання зі страхового відшкодування. Він неодноразово телефонував у філію Донецької регіональної дирекції ПАТ «Український Страховий Дім» з приводу виконання зобовязань зі страхового відшкодування, але окрім обіцянок, жодних дій з боку відповідача не надходило.

3 квітня 2013 року ним була висунута письмова претензія до головного офісу ОСОБА_3 «Український Страховий Дім», що розташована за адресою: 01023, м. Київ, пл. Спортивна, буд 3 (копія претензії додається) але з боку керівництва страхової компанії відповіді так і не надійшло, у звязку з чим він був вимушений звернутись до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Також згідно ст.36 ч. 5. ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних, засобів, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

На підставі ст. 36 ч. 5 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

На підставі вищезазначеної статті витікає наступний розрахунок пені: Сума заборгованості - 13971,57, Період прострочки платежу з 13.11.2012р. по 09.06.2013р. Облікова ставка НБУ в даний період - 7,5% річних, Подвійна облікова ставка НБУ за день - 15: 365=0,041096% кількість прострочених днів 239, Пеня - 13971,57*0,041096*239:100=1372,30, Сума заборгованості -13971,57, Період прострочки платежу з 09.06.2013р по 19.07.2013р. Облікова ставка НБУ в даний період - 7,0% річних, Подвійна облікова ставка НБУ за день - 14: 365=0,038356% кількість прострочених днів 41, Пеня = 13971,57*0,038356*41:100=219,72. Усього пеня за весь період прострочки склала - 1592 грн.02 коп.

Крім того, йому спричинена і моральна шкода, яка виявилась в тому, що він не мав можливості розпорядитися автомобілем, використовувати його для своїх потреб, вимушений був провести ремонт автомобіля, оскільки відповідач в добровільному порядку відмовилася відшкодувати шкоду, що спричинило переживання, стреси і моральні страждання.

Згідно ст. 1187 ГК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди» під власником джерел підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну особу або громадянина, який здійснює експлуатацію джерел підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного управління і ін..

Відповідно до ст. 1167 ГК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла його, за наявності його провини.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконним діями або бездіяльністю інших осіб.

Просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» на користь позивача матеріальну шкоду у сумі -13971 гривень 57 копійок, стягнути з відповідача ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» на користь позивача суму пені за весь період прострочки яка склала - 1592 гривень 02 копійки, стягнути з відповідача ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» на користь позивача моральну шкоду у сумі - 3000 гривень, стягнути з відповідача ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» на користь позивача витрати пов»язані з сплатою судового збору у сумі 229 гривень 41 копійка.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, представник позивача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності надав до суду заяву, яка була отримана судом 16 грудня 2013 року в якій просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги позивача підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності в судове засідання після перерви не з»явилася, про час та місце слухання справи була повідомленою належним чином. До перерви в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала, просила суд відмовити позивачу в задоволенні вимог.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позовних вимог не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, з урахуванням пояснень представника відповідача, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

16 серпня 2012 року приблизно об 14 годині 50 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в місті Макіївка, по вул. Леніна, напроти кафе «Міраж», трапилася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до постанови Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 вересня 2012 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень у дохід держави.

З вказаної постанови вбачається, що 16 серпня 2012 року приблизно об 14 годині 50 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в місті Макіївка, по вул. Леніна, напроти кафе «Міраж», перед початком обгону не переконався в тому, що водій автомобіля «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_2, рухається в попутному напрямку по тій самій смузі прямо, у разі чого скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_2, у наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив пункт 14.2 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину визнав в повному обсязі.

Вказана постанова суду набула законної сили 09.10.2012 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно оцінки вартості матеріальної шкоди спричиненої власнику транспортного засобу від 30 серпня 2012 року, вартість матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_2, складає 14 971,57 гривень, вартість поновлювального ремонту 14 971,57 гривень.

Частиною 2 п.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 п.2 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити по шкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для від новлення пошкодженої речі.

Встановлено, що транспортний засіб марки «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_2 належить позивачу.

Транспортний засіб марки «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_2, що підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Встановлено, що згідно Полісу № АВ/8556697 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, транспортний засіб марки «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було застраховано у ПАТ «Український страховий дім», де страхувальником є ОСОБА_2, сума відповідальності за шкоду, завдану майну склала 50 000 гривень, франшиза 1000 гривень.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Стаття 22 закону N 1961 «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 9.2 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Згідно п.12.1.ст.12 вищевказаного Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Пунктом 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за заподіяні збитки, повинна бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Отже, ДТП сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність.

У п. 1.10 Правил дорожнього руху України зазначено, що власником транспортного засобу - є фізична чи юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб і має на нього належні документи.

Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так як, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, а встановлено, що ліміт складає 50 000 гривень, а ремон пошкодженого траспортного засобу не перевищує ліміт цивільно-правової відповідальності, а згідно до ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), а у віповідності до п.12.1.ст.12 вищевказаного Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ПАТ «Український страховий дім» матеріальної шкоди у сумі 13 971,57 гривень є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ПАТ «Український страховий дім» пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, то суд приходить до наступного.

Згідно п. 36.2. Закону України № 1961-IV Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» у разі необхідності страховик може робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також може самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

З метою встановлення причин, обставин події, що має ознаки страхового випадку, підтвердження факту настання страхового випадку, Страховик має право крім постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності особи, відповідальність якої застрахована, отримати інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, можливість отримання відповідачем документів, які мають відношення до дорожньо-транспортної пригоди та необхідні для прийняття рішення про виплату (відмову в виплаті) страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підтверджується позицією Моторного (транспортного) страхового бюро України, викладеною у Рекомендаціях Дирекції Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо вирішення питань у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, схвалених Президією Моторного (транспортного) страхового бюро України (протокол № 153 від 27 квітня 2006 року), зокрема пунктом 2.4 Рекомендацій: "... вважають, що постанова суду про накладання адміністративного стягнення не може розглядатися страховиком як єдиний та обов'язковий доказ існування підстав для притягнення особи, відповідальність якої застрахована, до цивільно-правової відповідальності. Цей документ суду має оцінюватися страховиком нарівні із іншими документальними доказами...".

Встановлено, що з метою встановлення причин та обставин події, що має ознаки страхового випадку, відповідачем ПАТ «Український страховий дім» вживалися заходи для самостійного з'ясування причин та обставин заявленої події, що має ознаки страхового випадку, зокрема отримання документів необхідних для прийняття обгрунтованого рішення, у тому числі належним чином завірених копій протоколу огляду місця події, протоколу огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу, які були складені працівниками ДАІ на місці події, пояснень учасників і свідків події; разом з тим, належним чином завірені копії вказаних витребуваних документів відповідачу на даний момент не надані у зв»язку з чим були направлені запити, але не були отримані відповіді до теперішнього часу.

Тому, з урахуванням вищевстановленого, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ПАТ «Український страховий дім» пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування є такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ПАТ «Український страховий дім» моральної шкоди у сумі 3 000 гривень, то суд приходить до того, що такі вимоги позивача є безпідставними та недоведеними, а тому такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моральна шкоди відшкодовується страховиком лише в тому випадку, якщо під час ДТП заподіяно шкоди життю та здоров»ю, що свою чергу не було підтверджено позивачем та надано належних доказів, що його здоров»ю було заподіяно таку шкоду.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 229,41 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, ч.2 п.1 ст. 22, ч.1 ст. 1166, 1167, 1168, 1187, ч. 1 п. 2 ст. 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 11, 15, ч. 3 ст. 61, 88, 118, 119, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 25 Закону України «Про страхування», ст.ст. 6, 9, 12, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Український страховий дім», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» на користь позивача ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 13 971,57 гривень та судовий збір у сумі 229,41 гривень, а всього 14 200,98 гривень ( чотирнадцять тисяч двісті гривень дев»яносто вісім копійок ).

В решті позовних вимог, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть оскаржити рішення суду до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його отримання.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя