Ухвала суду № 36424465, 07.11.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/1565/13-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/2582/К/13 інстанції - Тарасенко О.В.

Категорія 27 (1) Доповідач - Савіна Г.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Савіної Г.О.,

суддів - Барильської А.П., Грищенко Н.М.,

при секретарі - Бевзі М.О.,

за участю - представника позивача Касьянова Олександра Миколайовича,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 червня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 червня 2013 року заява Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором визнана неподаною та повернута заявнику.

В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ставить питання про скасування ухвали суду та задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Вважає, що суд неправомірно повернув його заяву з підстав не зазначення у ній конкретного майна на яке потрібно накласти арешт, його місцезнаходження та доказів, що дане майно належить саме позивачу, оскільки ст. 151 ЦПК України не містить таких вимог до заяви про забезпечення позову.

В своїх запереченнях відповідач ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи неподаною та повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався ч. 8 ст. 153 ЦПК України та виходив із того, що подана заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі вмотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Частиною 2 ст. 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пункт 3 вищезазначеної статті вимагає надання відомостей, які залежать від виду забезпечення позову, етапу розгляду справи, на якому вони вживаються, та інших обставин, за яких заявник подає заяву про забезпечення позову.

Від повноти викладення у заяві всіх необхідних відомостей залежить можливість задоволення цієї заяви судом, а відтак і вжиття заходів забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивача просив накласти арешт на все майно, а саме рухоме і нерухоме, яке належить на праві власності ОСОБА_3 в межах заявлених вимог в сумі 265070 грн. 82 коп., однак не вказав на яке саме майно необхідно накласти арешт, його місцезнаходження та докази, що це майно належить саме відповідачу та не заявив клопотання, в порядку ст. 137 ЦПК України про витребування таких доказів судом.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Викладені у заяві відомості не дають суду можливості виконати вимоги вищевказаних роз'яснень, тому висновок суду про невідповідність заяви ст. 151 ЦПК України та її повернення відповідно до вимог ч. 8 ст. 153 ЦПК України, на думку колегії суддів, є правильним.

Крім того, повернення такої заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою про забезпечення позову до суду, за умови, що перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення цієї заяви.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять підстав для її задоволення, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: