Ухвала суду № 36420646, 19.12.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

_______________________________

№201/7757/13ц

Пр.№2/201/2311/2013

УХВАЛА

19 грудня 2013 рокум. Дніпропетровськ

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Нижник І.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення виконаного за нікчемним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про повернення виконаного за нікчемним договором.

04 липня 2013 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було відкрито провадження по даній справі. Цього ж дня ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було забезпечено позов ОСОБА_3 шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

25 жовтня 2013 року до суду надійшла заява відповідача - ОСОБА_2, в якій останній просить зняти заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2013 року, на обґрунтування якої зазначив, що предметом спору є стягнення з нього коштів, спору навколо арештованого майна немає, як немає і даних про те, що рішення суду буде неможливо виконати окрім як за рахунок арештованого майна.

30 жовтня 2013 року заява ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська була задоволена та арешт з його майна - будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 був знятий, але 26 листопада 2013 року за апеляційною скаргою ОСОБА_3 зазначена ухвала була скасована апеляційним судом Дніпропетровської області та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При повторному обговоренні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, останній звернувся до суду з клопотанням про зобов'язання ОСОБА_3 забезпечити його вимогу про забезпечення позову заставою у розмірі ціни позову - 90930 грн. з метою запобігання зловживанню ним забезпеченням позову. Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявленого відповідачем клопотання стосовно внесення застави та наполягала на тому, щоб захід забезпечення позову залишився не скасованим.

Вислухавши сторони, суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Таке забезпечення допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і ці обставини та докази їм повинні бути викладені в заяві про забезпечення позову.

У статті 152 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується, зокрема, п.1 частини першої зазначеної статті, - накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві.

Згідно до вимог ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, а при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен також відповідно до вимог ч.4 ст.153 ЦПК України з метою запобігання зловживання забезпеченням позову обговорити можливість внесення застави, достатньої для такого запобігання.

У відповідність до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У відповідність до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

Як встановлено, предметом спору є стягнення з відповідача коштів, а не спір навколо арештованого майна, відомості про те, що рішення суду по даній цивільній справі буде неможливо виконати окрім як за рахунок арештованого майна - відсутні. З іншого боку, позов має майновий характер та у разі задоволення позовних вимог, саме за рахунок належного відповідачу майна рішення суду про стягнення грошових коштів, й може бути виконаним.

Водночас, тривале обмеження відповідача у праві реалізації своїх прав власника арештованого майна за ініціативою позивача теж може спричинити йому збитків. Тому, з метою запобігання зловживанню позивача своїм правом на забезпечення позову та попередження можливих збитків від арешту майна відповідача, суд доходить до висновку про можливість покладення на позивача обов'язку забезпечити свою вимогу про арешт майна відповідача заставою.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.151, 153, 208 - 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити його вимогу про арешт майна ОСОБА_2), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заставою у розмірі 90 930 грн., які мають бути внесені в триденний строк з дня набрання чинності цією ухвалою на депозитний рахунок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська:

отримувач коштів - ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області Банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області Код ОКПО: 26239738Код банку отримувача МФО: 805012 Рахунок отримувача: 37312022006709У разі невнесення ОСОБА_3 зазначеної застави на депозитний рахунок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у встановлений строк, заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2013 року у вигляді арешту майна ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - скасовуються.

Ухвалу може бути оскаржено в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд. м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя : С.С. Федоріщев