Рішення № 36419335, 26.12.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Cправа №200/7579/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Шевцова Т.В.,

при секретарі Марєнко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, в якому просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 625035,73 грн., а також понесений судовий збір у розмірі 3441,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилався на те, що 07.06.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11164694000, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 49000,00 доларів США з урахуванням 12,5 % річних на строк з 07.06.2007 року по 06.06.2028 року. Відповідно до п. 1.2.2 боржник взяв на себе зобовязання здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у вигляді сплати ануїтетних платежів у розмірі 551,00 доларів США кожного місяця. Виконання позичальником зобовязань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки № 11164694000/2 від 07.06.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобовязань за кредитним договором № 11164694000 від 07.06.2007 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. 08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобовязань згідно умов кредитного договору. Однак зобовязання не виконані, у звязку з чим, станом на 14.05.2013 року за основним боржником наявна заборгованість у сумі 625035,73 гривень, з яких заборгованість за кредитом 386795,02 гривень; сума заборгованості за відсотками 238240,71 гривень, у звязку з чим позивач і змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не зявився, проте надав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, а також просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача, у звязку з неможливістю останнього взяти участь у судовому засіданні.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином відповідно до вимог діючого законодавства, причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернулися, у звязку з чим судом ухвалено про заочний розгляд справи в порядку ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07 червня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредити № 11164694000, згідно п. 1.1 якого банк зобовязується надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 49000,00 доларів США та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 247450,00 гривень за курсом Національного банку України на день укладення цього договору.

Згідно п. 1.2 договору надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: 07 червня 2007 року. Позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін не пізніше 06 червня 2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково).

Відповідно до п. 1.2.2 боржник взяв на себе зобовязання здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у вигляді сплати ануїтетних платежів у розмірі 551,00 доларів США кожного місяця.

Згідно п. 1.3.1 кредитного договору за використання кредитних коштів у межах установленого строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 12,5 % річних.

Відповідно до п. 2.1 договору у забезпечення виконання зобовязання позичальника за даним договором банком приймається застава нерухомості, а саме: домоволодіння, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мохова, 67 з цільовим призначення обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд згідно договору застави № 11164694000/1 від 07 червня 2007 року; порука ОСОБА_2, згідно договору поруки № 11164694000/2 від 07 червня 2007 року.

Згідно п. 4.2 кредитного договору позичальник зобовязаний погашати кредит та сплачувати нараховані проценти.

У разі порушення термінів сплати ануїтетного платежу, позичальник зобовязується не пізніше першого числа місяця, наступного за тим, в якому виникло таке прострочення виконання зобовязань позичальника, надати банку офіційні документи, що підтверджують отримання позичальником доходів. Також позичальник зобовязаний достроково повернути наданий банком кредит та сплатити проценти в повному обсязі у випадку невиконання позичальником вимог цього пункту договору та за умови реалізації банком права вимоги на дострокове повернення кредиту та сплати процентів згідно умов розділу 12 договору (п. 4.9 договору).

Відповідно до п. 5.5 договору у випадку не сплати позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений договором день сплати ануїтетного платежу більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобовязань позичальника за цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів.

Згідно п. 8.3 договору відповідно до вимог ст. 611 ЦК України при порушенні позичальником вимог договору, банк набуває право вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів.

Також судом було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07 червня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 11164694000/2, згідно п. 1.1 якого поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №11164694000 від 07 червня 2007 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, зокрема сума основного договору 49000,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 247450,00 гривень за курсом Національного банку України на день укладення основного договору, термін виконання основного зобовязання 06 червня 2008 року.

Згідно п. 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобовязаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п. 1.4 договору поруки).

Відповідно до п. 2.1 кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

У випадку невиконання боржником своїх зобовязань за основним договором кредитор має право предявляти свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обовязковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом) (п. 2.2 договору поруки).

Згідно п. 2.3 договору поруки поручитель зобовязаний виконати свої зобовязання за договором на користь кредитора в термін, визначений п. 2.2 договору шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості боржника за основним договором на рахунки, вказані кредитором.

До поручителя, який виконав зобовязання боржника за основним договором, переходять усі права кредитора за цим зобовязання. Поручитель вправі вимагати надання усіх підтверджуючих документів, що обґрунтовують вимоги кредитора до боржника, а також вимагати передачі інших прав, згідно з якими забезпечується виконання вищевказаних зобовязань боржника (зокрема, договір застави, тощо).

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Найменування акціонерного товариства «Дельта Банк» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».

04.04.2013 року на адреси відповідачів позивачем були направлені досудові вимоги, згідно яких банк повідомляв, що позичальник не виконує своїх зобовязань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 29.03.2013 року у останнього наявна прострочена заборгованість у розмірі 11236,60 доларів США, яку банк і вимагав погасити відповідачів.

Вказані досудові вимоги виконані не були, у звязку з чим, станом на 14.05.2013 року за основним боржником наявна заборгованість у сумі 625035,73 гривень, з яких заборгованість за кредитом 386795,02 гривень, сума заборгованості за відсотками 238240,71 гривень.

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище кредитного договору, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором, який укладається в письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитор) зобовязана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. ст. 549, 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, При вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

У відповідності до частин 1 і 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

А згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

ОСОБА_1, як основний боржник умов кредитного договору № 11164694000 від 07.07.2007 року не виконує, у звязку з чим у останнього перед банком виникла прострочена заборгованість на загальну суму 625035,73 грн.

В силу положень п.п. 1,1, 1.2, 1.3, 1.4 та 2.2 договору поруки № 11164694000/2 від 07.07.2007 року поручитель ОСОБА_2 взяв на себе на добровільних засадах зобовязання відповідати перед позивачем за зобовязаннями відповідача ОСОБА_1, як солідарний із позичальником боржник за повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), оплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Відповідачами не було надано суду жодних доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором або контррозрахунку, на спростування розміру грошового зобовязання на загальну суму 625035,73 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів. Враховуючи часткове виконання основним боржником грошового зобовязання за кредитним договором, згідно графіків погашення кредитного зобовязання, підтверджує факт визнання ним грошових зобовязань, та з огляду на те, що в судовому порядку вищевказаний кредитний договір та договір поруки визнанні недійсними не були, з урахуванням презумпції правомірності правочину, укладеного з додержанням встановленої форми, закріпленої ст. 204 ЦК України, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідачів є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню в повному обсязі (в межах заявлених позовних вимог відповідно до ст. 11 ЦПК України).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441,00 гривень, сплата якого підтверджується відповідним платіжним дорученням № 34411408 від 29.05.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57, 60, 88, 109, 169, 197, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 625035,73 грн. станом на 14.05.2013 року, з яких заборгованість за кредитом 386795,02 гривень, сума заборгованості за відсотками 238240,71 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які не були присутні при оголошенні рішення, мають право оскаржити рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача, котра подається до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Суддя Т.В.Шевцова