Постанова № 36417851, 25.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2013 року № 813/6594/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого - судді Сидор Н.Т., суддів Потабенко В.А., Мричко Н.І.,

за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,

позивач не прибув,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Львівської митниці Міндоходів Воробець І.Б.,

представник відповідача Міністерства доходів і зборів України не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Львівської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 (далі - позивач, ОСОБА_6) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України з урахуванням заяви про зміну предмету позову з наступними позовними вимогами:

- скасувати наказ Львівської митниці № 754-к про звільнення ОСОБА_6 від 19.07.2013 р.;

- зобов'язати Львівську митницю Міндоходів поновити ОСОБА_6 на роботі у Львівській митниці Міндоходів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що звільнення позивача у зв'язку із реорганізацією та скороченням чисельності працівників Львівської митниці відбулося із порушенням норм чинного законодавства, зокрема відповідно до ст.49-2 КЗпП України йому не було запропоновано іншу роботу у відповідача. Відповідачем не взято до уваги його переважне право на залишення на роботі, оскільки протягом 17 років він сумлінно працював у митних органах України, неодноразово був нагороджений за сумлінне виконання службових обов'язків, проходив курси підвищення кваліфікації та на час звільнення був членом первинної профспілкової організації Львівської митниці. Вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасування, а він відповідно поновленню на роботі у Львівській митниці Міндоходів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, вважає звільнення безпідставним та таким, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача Львівської митниці Міндоходів проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні. Вважають, що переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці, а позивач, несумлінно виконував свої посадові обов'язки, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, окрім цього за результатами роботи неодноразово був позбавлений премій та надбавок. За результатами тестування, які проводилися з метою визначення кваліфікаційного рівня позивач показав незадовільний результат.

Представник відповідача Міністерства доходів і зборів України в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

За таких обставин суд на підставі ч.4 ст. 128 КАС України ухвалив розглянути справу у відсутності представника відповідача Міністерства доходів і зборів України на підставі наявних у справі доказів, згідно ч.6 ст. 71 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Позивач, ОСОБА_6, проходив службу у митних органах з 1996 року і на час звільнення перебував на посаді головного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці.

На підставі долучених до справи документів суд встановив, що наказом Державної митної служби України від 29.08.2011 року №1821-к «По особовому складу митних органів» припинено 29.08.2011 року перебування ОСОБА_6 на державній службі в митних органах України. Зазначений наказ було оскаржено в судовому порядку та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 року у справі №141894/11/9104 визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №1821-к від 29.08.2011 року «По особовому складу Львівської митниці» в частині припинення 29.08.2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_6, головного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці і та поновлено на зазначеній посаді.

На виконання зазначеної постанови суду Державна митна служба України наказом від 08.05.2013 року №751-к поновила ОСОБА_6 на займаній ним посаді.

Наказом голови комісії з проведення реорганізації Львівської митниці від 19.07.2013 року № 754-к «Про звільнення ОСОБА_6» (а.с.18-19), звільнено ОСОБА_6 19.07.2013 року з займаної посади, головного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Підставою для видання оскаржуваного наказу було проведення реорганізації та скорочення чисельності працівників Львівської митниці, відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 26.04.2013 року №80 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів» та штатного розпису Львівської митниці Міндоходів, затвердженого 07.05.2013 року та введеного в дію наказом Львівської митниці Міндоходів від 08.05.2013 року №1 «Про введення в дію тимчасової організаційної структури та тимчасового штатного розпису Львівської митниці Міндоходів на 2013 рік», про що позивач був попереджений 18.05.2013 року.

Відповідно до Указу Президента України від 24.12.2012 року № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», створено Львівську митницю Міндоходів як територіальний орган Міністерства доходів і зборів України та реорганізовано Львівську митницю Державної митної служби України шляхом приєднання до Львівської митниці Міндоходів.

Пунктом 3 вказаної постанови Кабінету Міністрів України визначено, що територіальні органи Міністерства доходів і зборів є правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби , що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Львівська митниця Міндоходів зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 24.04.2013 року, код ЄДРПОУ 38700759.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Як встановлено судом, позивач звільнений із займаної посади відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При цьому звільнення з підстав зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», який передбачає, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи був попереджений він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Про можливе вивільнення відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності працівників Львівської митниці, позивач повідомлений 18.05.2013 року.

Як вбачається з Тимчасового штатного розпису на 2013 рік Львівської митниці Міндоходів, затвердженого 07.05.2013 року (а.с.99-121), в управлінні боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями заплановано 19 посад головного інспектора оперативно - аналітичного відділу, що за функціональними обов'язками та посадовою інструкцією (а.с.25-32) є аналогічною із раніше займаною посадою позивача.

Згідно з поясненнями представника відповідача в судовому засіданні та наданих письмових заперечень, станом на 19.07.2013 року у Львівській митниці Міндоходів було 34 вакантних посади, однак відповідачем не надано суду доказів того, що позивачу пропонувалися вакантні посади у Львівській митниці Міндоходів та письмових доказів про відмову позивача під особистий підпис від запропонованих посад.

Статтею 42 КЗпП України визначено, що при скороченості штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Відповідач посилається на те, що за час проходження служби в митних органах ОСОБА_6 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, за результатами роботи неодноразово був позбавлений премій та надбавок. При проходженні тестування, яке відбувалося відповідно до наказу Львівської митниці від 03.07.2013 року № 66 «Про проведення перевірки знань» та було спрямоване на визначення кваліфікаційного рівня знань, ОСОБА_6 показав незадовільний результат.

Отримані судом заперечення відповідача спростовуються наступним.

З аналізу судом ст. 42 КЗпП України вбачається, що переважне право на залишення на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації виникає у більш кваліфікованих працівників, які мають тривалий безперервний стаж роботи на відповідному підприємстві, установі, організації та працівникам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком.

Однак, відповідачем всупереч положення норм КЗпП України не було прийнято до уваги переважне право ОСОБА_6 на залишенні на роботі, оскільки не враховано тривалий безперервний стаж позивача (близько 17 років) в митних органах, постійне підвищення останнім кваліфікації, що підтверджується свідоцтвом про підвищення кваліфікації ОСОБА_6 від 09.11.2007 року СПК№329096. Крім того, 28.12.1999 року нагороджений Західною регіональною митницею за значний особистий вклад у захист економічних інтересів держави, забезпечення дотримання митного законодавства України, 19.06.2002 року нагороджений пам'ятним нагрудним знаком «За сумлінну службу в митних органах України», 14.04.2003 року оголошено подяку за здобуття першого місця в змаганнях з стрільби з табельної зброї, 22.06.2006 року Яворівська митниця оголосила подяку за особистий вклад у виконанні завдань митниці, 18.07.2007 року нагороджений заохочувальною відзнакою «Почесна грамота Яворівської митниці», 04.04.2008 року нагороджений почесною грамотою Західної регіональної митниці, про що є відповідні записи у трудовій книжці.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на неодноразове притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та позбавлення його премії, як на підставу відсутності у позивача переважного права на залишення на роботі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.151 КЗпП України, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Щодо позбавлення ОСОБА_6 премій і надбавок, суд зазначає, що відповідно до ст.147 КЗпП України, таке позбавлення взагалі не є видом дисциплінарного стягнення.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган відповідно до ч.3 ст.49-2 КЗпП України пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, якщо на час проведення такої реорганізації, відсутня штатна одиниця (посада), на якій робітник перебував до зміни в організації виробництва чи праці.

Згідно штатного розпису Львівської митниці на 2013 рік, затвердженого тимчасово виконуючим обов'язки голови Державної митної служби України 17.01.2013 року, у оперативному відділі служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці значиться 19 посад головних інспекторів.

Згідно тимчасового штатного розпису Львівської митниці Міндоходів, затвердженого заступником Міністра - керівником апарату 07.05.2013 року, у оперативно-аналітичному відділі Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Львівської митниці Міндоходів значиться 19 посад головних інспекторів.

Із системного порівняння посадових інструкцій головного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці та головного інспектора оперативно-аналітичного відділу Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Львівської митниці Міндоходів за функціональними правами та обов'язками такі посади є ідентичними.

Крім того, суд зауважує, що Львівська митниця не була ліквідована як юридична особа, а була реорганізована шляхом приєднання до Львівської митниці Міндоходів.

Законодавством встановлена можливість припинення юридичної особи публічного права з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження юридичної особи, що припиняється, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників припиненої юридичної особи публічного права.

У свою чергу, відповідачем для спростування позовних вимог, не надано суду доказів того, що у результаті проведеної реорганізації Львівської митниці відбулось скорочення чисельності або штату працівників відділу, у якому працював позивач.

У даному випадку, відповідачем не було запропоновано ОСОБА_6 іншої роботи, що, на думку суду, свідчить про ухилення митного органу від виконання імперативної норми КЗпП України в частині переведення позивача на відповідну посаду в Львівську митницю Міндоходів.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку із тим, що на момент попередження позивача про наступне вивільнення (17.05.2013 року), відповідачем, в порушення вимог ст. ст. 40, 49-2 КЗпП України, не пропонувались вакантні посади, тому для реалізації своїх прав, закріплених у ст.43 Конституції України позивач 03.07.2013 року звернувся із заявою про переведення на Львівську митницю Міндоходів.

Керівництво Львівської митниці Міндоходів, розглянувши заяву позивача про переведення його на посаду у Львівську митницю Міндоходів, зазначило, що у зв'язку із реорганізацією та скороченням чисельності працівників, станом на 08.07.2013 року у Львівській митниці Міндоходів вакантна посада головного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил відсутня, а відтак, перевести позивача на зазначену посаду у Львівську митницю Міндоходів не має можливості.

Щодо наказу № 66 від 03.07.2013 року «Про проведення перевірки знань», на який посилається відповідач, то згідно зі ст.1 Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2013 року №4312-VI, єдиним способом оцінки кваліфікації працівника є атестація, тобто, процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Відповідно до Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України (далі - Положення) з метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідальності за доручену справу в державних органах один раз на три роки проводиться їх атестація, під час якої оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов'язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів відповідно до Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 11 Положення, із наступними змінами та доповненнями, на підставі всебічного аналізу виконання основних обов'язків, складності виконуваної роботи та її результативності, знання та користування державною мовою під час виконання службових обов'язків комісія приймає одне з таких рішень: відповідає займаній посаді; відповідає займаній посаді за умови виконання рекомендацій щодо підвищення кваліфікації з певного фахового напряму, набуття навичок роботи на комп'ютері тощо; не відповідає займаній посаді. Атестованими вважаються державні службовці, визнані комісією такими, що відповідають займаній посаді, або відповідають займаній посаді за певних умов.

Відповідно до абз. 3 п.12 Положення, у разі прийняття рішення про невідповідність державного службовця займаній посаді комісія рекомендує керівникові перевести цього державного службовця за його згодою на іншу посаду, що відповідає його професійному рівню, або звільнити із займаної посади.

Таким чином, єдиним способом оцінки кваліфікації працівника є атестація.

Щодо організації та проведення професійного навчання посадових осіб Львівської митниці без відриву від роботи у 2013 році відповідно до наказу № 5 від 03.01.2013 року, суд зазначає наступне.

На час видання наказу № 5 від 03.01.2013 року, формування навчальних груп на 2013 рік, та проведення навчання в період з 02.01.2013 року по 31.05.2013 року, позивач не був посадовою особою Львівської митниці, а відтак, не мав можливості та законного права відвідувати дане навчання, оскільки був поновлений на посаді 18.05.2013 року. Тому незадовільне складання тестів, судом не береться до уваги.

Крім того, слід зауважити, що оскаржуваний наказ про звільнення не містить посилання на незадовільне складання тестів позивачем при перевірці професійних знань та визначення рівня кваліфікації посадових осіб Львівської митниці чи недотримання позивачем вимог наказу №66 від 03.07.2013 року.

Отже, при прийнятті рішення судом враховано, що Львівською митницею не було виконано вимоги законодавства в частині процедури звільнення працівника, оскільки не запропоновано посаду у Львівській митниці Міндоходів.

Доказів того, що Львівська митниця не мала можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу відповідачем не надано, чим порушено його трудові гарантії як працівника, що є підставою для визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці Державної митної служби України №753-к від 19.07.2013 року «Про звільнення ОСОБА_6».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем не надано достатніх аргументів та доводів, які би свідчили про те, що оскаржуваний наказ видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому такий є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.19 Постанови від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір.

Отже, порушене відповідачем право ОСОБА_6 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення у Львівській митниці Міндоходів.

У відповідності зі ст.11 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами, встановленими ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно із ст.162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Згідно з ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 94, 143, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці Державної митної служби України №754-к від 19.07.2013 року «Про звільнення ОСОБА_6» з посади головного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних прав Львівської митниці.

Поновити ОСОБА_6 у Львівській митниці Міндоходів з 20 липня 2013 року.

Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_6 у Львівській митниці Міндоходів виконується негайно.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 30.12.2013 року.

Головуючий суддя Сидор Н.Т.

Суддя Потабенко В.А.

Суддя Мричко Н.І.