Ухвала суду № 36417813, 23.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"18" грудня 2013 року Справа № 07/57-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пушай В.І., суддя Потапенко В.І., суддя Барбашова С.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників:

стягувача-Іваненка Є.В., довіреність без номера від 22.11.2013 р.

боржника - не з'явився

розглянувши заяву боржника - Приватного підприємства "ЗПК"(вх. № 3716 Х/3) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57-10.

за позовом Підприємства "Інвестконтракт" Харківського відділення громадської організації "Слов"янська єдність", с. Високий Харківського району Харківської області

до Приватного підприємства "ЗПК", м. Балаклія Харківської області

про стягнення 777244,47 грн. збитків та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Підприємство "Інвестконтракт" Харківського відділення громадської організації "Слов'янська єдність", у березні 2010 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "ЗПК", відповідача про витребування з незаконного володіння останнього рухомого майна -обладнання (устаткування) млина Р6-АВМ-50, виробництва ВАТ "Могилів-Подільський машинобудівний завод імені С.М. Кірова", а також про стягнення з відповідача збитків в сумі 777244,47 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 травня 2010 року у справі № 07/57-10 (суддя Інте Т.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57-10 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Істоміна О.А., суддя Слободін М.М.) рішення господарського суду Харківської області від 28 травня 2010 р. у справі № 07/57-10 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування з незаконного володіння відповідача рухомого майна-обладнання (устаткування) млина Р6-АВМ-50, виробництва ВАТ "Могилів-Подільський машинобудівний завод імені С.М. Кірова" та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Витребувано з незаконного володіння Приватного підприємства "ЗПК" та передано у власність Підприємства "Інвестконтракт" Харківського відділення громадських організацій "Слов'янська єдність" рухоме майно-обладнання (устаткування) млина Р6-АВМ-50, виробництва ВАТ "Могилів-Подільський машинобудівний завод імені С.М. Кірова".

В іншій частині (в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 777244,47 грн.) рішення господарського суду Харківської області від 28 травня 2010 року у справі № 07/57-10 залишено без змін.

19 листопада 2013 року Приватне підприємство "ЗПК" подало до Харківського апеляційного господарського суду заяву про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57/-10 за нововиявленими обставинами, в якій просить за результатами зазначеного перегляду скасувати вказану постанову та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник Підприємства "Інвестконтракт" Харківського відділення громадської організації "Слов"янська єдність" у відзиві на вказану заяву та в судовому засіданні проти її задоволення заперечує, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57/-10 залишити без змін.

Приватне підприємство "ЗПК", яке належним чином повідомлено про час та місце судового засідання не скористалось своїм правом на участь в ньому, у зв'язку з чим справа розглядається за відсутністю її представника.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "ЗПК" про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57/-10 за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла висновку, що вказана заява задоволенню не підлягає, зважаючи на наступні підстави.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Виходячи зі змісту цієї норми, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

В обгрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57/-10 відповідач посилається на те, що з листа філії ПАТ "Укрексімбанк" № 068-02/6260 від 15.11.2013 р. він дізнався про розгляд у господарському суді Харківської області та Харківському апеляційному господарському суді справи № 46/423-07 (н.р. 11/478-06) за позовом Підприємства «Інваспектр» до ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України в особі філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Харкові, Приватного підприємства «Дарт» про визнання недійсним договору застави № 6805Z16 від 25.02.2005 р., під час якого були встановлені матеріально-правові факти, які мають істотне значення для даної справи, існували на час її розгляду, але не могли бути йому відомі на час цього розгляду.

Так відповідач зазначає, що рішенням господарського суду Харківської області від 01.07.2013 р. у справі № 46/423-07 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 р., якою це рішення залишено без змін було встановлено, що ПАТ «Укрексімбанк» від моменту укладення з ПП «Дарт» договору застави № 6805Z16 від 25.02.2005 р. і до теперішнього часу є добросовісним заставодержателем спірного у даній справі майна, а його заставне право не припинилося із затвердженням ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 11.06.2007 р. мирової угоди, укладеної між банком та ПП «Дарт», за якою ПП «Дарт» зобов'язаний здійснити реалізацію заставного майна з подальшим спрямуванням грошових коштів на користь банку, та вчиненням банком дій, спрямованих на звернення стягнення на заставне майно.

Відповідач зазначає, що оскільки відповідно до ч. 2 статті 17 Закону України «Про заставу» та ч. 2 статті 586 Цивільного кодексу України заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, усі правочини стосовно спірного майна з моменту укладення договору застави № 6805Z16 від 25.02.2005 р., і до теперішнього часу, в тому числі договір купівлі-продажу від 01.03.2007 р. за яким позивач набув спірне майно від НВП «Академія ВГО «Союз організацій інвалідів України» ( т. 1 а.с. 9-10) та попередній йому договір купівлі-продажу від 30.10.2006 р. № 75 (т. 1 а.с. 13-16), за яким НВП «Академія ВГО «Союз організацій інвалідів України» придбало спірне майно від Підприємства «Інваспектр», повинні були узгоджуватись з добросовісним заставодержателем цього майна - ПАТ «Укрексімбанк».

Зважаючи на це, відповідач вважає, що якби суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57-10 врахував наявність заставного права ПАТ «Укрексімбанк» на спірне майно та відчуження цього майна позивачу попередніми власниками без згоди вказаного заставодержателя, він би дійшов іншого висновку про визначення належного власника цього майна.

Надаючи оцінку викладеним в заяві ПП "ЗПК" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57-10. доводам, колегія суддів вважає, що обставини, на які він посилається в її обґрунтування не є істотними для справи.

Так в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57-10 висновок про задоволення позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідача ґрунтується на тому, що договори за якими спірне майно переходило у власність: від виробника -ВАТ «Могилів-подільський машинобудівний завод імені Кірова» до підприємства «Інваспектр» - № 14313398/9740-804 від 25.06.2004 р.; від підприємства «Інваспектр» до НВП «Академія ВГО «Союз організацій інвалідів України»- № 75 від 30.10.2006 р. ( т. 1 а.с. 13-16); а згодом від НВП «Академія ВГО «Союз організацій інвалідів України» до позивача-№ 01/03-07 від 01.03.2007 р.( т. 1 а.с. 9- 10) - не були розірвані та визнані недійсними у встановленому законом порядку, а відтак відносно них, в силу статті 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, а тому позивач довів набуття ним права власності на спірне майно.

Окрім цього суд в цій постанові виходив з того, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, не в порядку виконання судового рішення, а відповідач є недобросовісним набувачем цього майна, а тому відповідно до положень статті 388 Цивільного кодексу України воно може бути витребувано позивачем у відповідача.

Так в обґрунтування зазначених висновків суд послався на наступні обставини та норми.

Спірне майно - обладнання (устаткування) млина Р6-АВМ-50 виробництва ВАТ "Могилів-Подільський машинобудівний завод імені С.М. Кірова", було придбане у останнього підприємством "Інваспектр"Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" - товариства інвалідів Київського району м. Харкова на підставі договору купівлі-продажу № 14313398/9740-804 від 25.06.2004 р.

Надалі, власник майна - підприємство "Інваспектр"(право власності якого не спростовано та не заперечується сторонами процесу), 30.10.2006 р. на підставі договору купівлі-продажу обладнання продав спірне майно Науково-виробничому підприємству "Академія ВГО "Союз організацій інвалідів України". Сторонами договору 30.10.2006 р. складено акт приймання-передачі обладнання, згідно з яким сторони підтвердили факт оплати отриманого обладнання та факт переходу права власності до покупця - Науково-виробничого підприємства "Академія ВГО "Союз організацій інвалідів України"(т. 1 а. с. 13-18).

01.03.2007 р. новий власник спірного майна - Науково-виробниче підприємство "Академія ВГО "Союз організацій інвалідів України" на підставі договору купівлі -продажу обладнання № 01/03-07 реалізував його позивачу у справі - Підприємству "Інвестконтракт"Харківського відділення громадських організацій "Слов'янська єдність", про що між сторонами підписано видаткову накладну та акт приймання -передачі обладнання від 30.05.2007 р., згідно з яким сторони підтвердили факт оплати отриманого обладнання та факт переходу права власності до покупця (т. 1 а.с. 9-12).

Усі вищенаведені договори є чинними, не були розірвані та не визнані недійсними у встановленому законом порядку, а відтак позивач довів належними та допустимими доказами його право власності на спірне майно.

Підприємство "Інваспектр" Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України"- товариства інвалідів Київського району м. Харкова (який був власником спірного обладнання на підставі договору купівлі-продажу № 14313398/9740-804 від 25.06.2004 р.), до укладання вищезазначених договорів, у 2004 р. мало намір продати спірне обладнання ПП "Дарт", про що між цими сторонами 23.09.2004 р. укладено договір поставки № 23-ДИ, за змістом п. 2.3 якого право власності на спірне майно переходило до ПП "Дарт" з моменту здійснення повної 100 % вартості майна (т. 1 а.с. 19-20). Передача обладнання покупцю до повної оплати його вартості здійснюється на умовах зберігання (п. 2.2 договору), про що сторонами було також підписано акт від 30.11.2004 р., за змістом якого спірне майно передано на відповідальне зберігання без права його продажу та передачі в заставу (т. 1 а.с. 22).

Оскільки ПП "Дарт"оплату за спірне майно згідно з умовами договору не було здійснено, право власності до нього не перейшло, тому підприємство "Інваспектр", як власник цього майна, 30.10.2006 р. на підставі договору купівлі-продажу обладнання № 75 спірне майно продало Науково-виробничому підприємству "Академія ВГО "Союз організацій інвалідів України", яке в подальшому це майно продало позивачу.

Факт того, що ПП "Дарт"не здійснило оплату вартості товару по договору № 23-ДИ від 23.09.2009 р., та що посадові особи цього підприємства виготовили підроблений екземпляр цього договору (що в подальшому надало їм змогу реалізувати спірне обладнання ПФ "Орієнтир") підтверджено постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 12.04.2007 р. у кримінальній справі № 1-186/2007 р. (т. 1 а.с. 23-26).

Даною постановою, зокрема, встановлено, що ОСОБА_2 (засновник та власник ПП "Дарт"), діючи умисно з рядом осіб, з метою отримання банківського кредиту умисно виготовили 2 екземпляра завідомо неправдивого документу - договору поставки № 23-ДИ( т. 1 а.с. 19-20), за змістом якого право власності на спірне майно переходило до ПП "Дарт" з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання, а також виготовили 2 екземпляра завідомо неправдивого документа - акту приймання-передачі до цього обладнання від 01.11.2004 р.

У даній постанові також зазначено, що на підставі наданої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завідомо неправдивої інформації, ХФ ВАТ "Укрексімбанк"було прийнято рішення про видачу ПП "Дарт"кредиту, про що сторонами 25.02.2005 р. був укладений кредитний договір та перераховані грошові кошти, а також договір застави № 6805Z16 від 25.02.2005 р., за яким спірне обладнання передано у заставу банку (т. 1 а.с. 91-92).

Вищенаведені фактичні обставини свідчать про те, що по договору № 23-ДИ від 23.09.2004 р. право власності не перейшло до ПП "Дарт", а отже, власником цього майна до 30.10.2006 р. (до моменту його продажу та передачі Науково-виробничому підприємству "Академія ВГО "Союз організацій інвалідів України") було підприємство "Інваспектр".

Відповідний факт також підтверджено і рішенням господарського суду від 31.08.2007 р. у справі № 47/166-07 (т. 1 а.с. 27-32) за позовом підприємства "Інваспектр"до ПП "Дарт"про витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ПП "Дарт"до підприємства "Інваспектр"про визнання права власності на устаткування, яким встановлено, що у ПП "Дарт"не виникло право власності на устаткування спірного млина (предмет спору у даній справі).

Разом з тим, до прийняття Балаклійським районним судом вищезазначеної постанови та встановлення нею фактів підробки договору № 23-И (що став підставою для укладання кредитного договору та договору застави), внаслідок порушення виконання кредитних зобов'язань з боку ПП "Дарт"банком ініційовано порушення виконавчого провадження стосовно звернення стягнення на майно ПП "Дарт", в тому числі -на обладнання спірного млина. В процесі виконавчого провадження між його сторонами -ПП "Дарт"та ВАТ "Укрексімбанк"укладено мирову угоду (т. 1 а.с. 99), яку затверджено ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 11.06.2007 р., за якою ПП "Дарт"зобов'язується здійснити реалізацію заставного майна з подальшим спрямуванням грошових коштів на користь банку (т. 1 а.с. 100). В ухвалі суду зазначено, що вона може бути оскаржена протягом 5 днів (ухвалою того ж суду від 24.04.2008 р. роз'яснено, що до складу майна згідно з мировою угодою входить і спірне обладнання млина -т. 2 а.с.62-65).

В цей же день державним виконавцем згідно з постановою від 11.06.2007 р. закрите виконавче провадження (т. 1 а.с. 101) та до набрання чинності ухвали про затвердження мирової угоди, незважаючи на вищенаведені фактичні обставини справи (відсутність права власності на спірне майно), між ПП "Дарт"та ПФ "Орієнтир"укладено договір купівлі-продажу від 11.06.2007 р. № 7 (т. 1 а.с. 38), відповідно до якого право власності на млин АВМ-50 перейшло до ПФ "Орієнтир"(відповідний договір визнаний недійсним ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2009 р. у справі № Б-19/156-07 -т. 1 а.с.35-37, яка на даний час є чинною).

У цьому ж місяці, 30.07.2007 р. (тобто, фактично через 19 днів після придбання млина) ПФ "Орієнтир"згідно з договором № 2 (т. 1 а.с. 105-109) реалізує обладнання спірного млина ПП "ЗПК"(відповідачу у справі).

Факт передачі млина у власність відповідачу підтверджено актом приймання - передачі до договору (т. 1 а.с. 107). Згідно з довідкою ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 21.08.2010 р. (т. 2 а.с. 75), за даними підприємства, спірний млин перебуває у власності ПП "ЗПК"та обліковується на його балансі, факту реалізації млина не встановлено.

Отже, станом на час звернення позивача з позовом до суду та на час прийняття оскаржуваного рішення, наявними у справі доказами підтверджено факт перебування спірного обладнання саме у відповідача у справі, а тому позивачем правомірно позовні вимоги були заявлені саме до відповідача.

Позивач довів фактичну наявність спірного майна у відповідача на момент подання позову, що підтверджується актом приймання передачі до договору (т. 1 а.с. 107) та довідкою ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 21.08.2010 р. (т. 2 а.с. 75), згідно з якою, за даними підприємства, спірний млин перебуває у власності ПП "ЗПК"та обліковується на його балансі, факту реалізації млина не встановлено.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Ст. 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконного, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України. якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Спірне майно вибуло із власності позивача не з його волі, а тому позивач, ставши власником майна 30.05.2007 р. (після повної його оплати та підписання акту приймання-передачі), має право вимагати таке майно з чужого (незаконного володіння).

Посилання суду першої інстанції на ч. 2 ст. 388 ЦК України, відповідно до якої майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, є безпідставним, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, ПФ "Орієнтир"придбала майно від ПП "Дарт"до набрання чинності ухвали про затвердження мирової угоди, а тому відповідне придбання не можна вважати таким, що відбувалось під час процедури виконання судового рішення.

ПФ "Орієнтир"реалізувала спірне обладнання відповідачу у справі 30.07.2007 р., тобто після прийняття постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 12.04.2007 р. у кримінальній справі № 1-186/2007 р. (т. 1 а.с. 23-26), якою, зокрема, встановлено, що ОСОБА_2 (засновник та власник ПП "Дарт"), діючи умисно з рядом осіб, з метою отримання банківського кредиту умисно виготовили 2 екземпляра завідомо неправдивого документу - договору поставки № 23-ДИ, а також виготовили 2 екземпляра завідомо неправдивого документа - акту приймання-передачі до цього обладнання від 01.11.2004 р.

Як вбачається із договору № 2 від 30.07.2007 р., за яким ПФ "Орієнтир"реалізувала спірне обладнання відповідачу від імені відповідача -ПП "ЗПК", такий договір підписаний ОСОБА_2, тобто, тією ж особою, що й сфальсифікувала попередній договір.

Таким чином, відповідна особа знала та усвідомлювала неправомірність своїх дій, а відтак, відповідача у справі не можна вважати добросовісним набувачем.

За таких обставин, позивач належними та допустимими доказами довів своє право власності на спірне обладнання. Всі договори, що передували договору купівлі-продажу, за яким позивач придбав у власність спірне обладнання є чинними, а відтак, в силу ст. 204 ЦК України відносно них діє презумпція правомірності правочину.

В той же час, всі договори, які передували договору, за яким відповідач придбав спірне обладнання, в судовому засіданні визнані або недійсними, або підробленими, що позбавляє відповідача права стверджувати про правомірне, добросовісне та законне володіння ним спірним обладнанням.

Посилання відповідача на судові рішення у справах № 15/18-08 та 37/199-10, якими, на думку відповідача, визнано за ним право власності на спірне обладнання, є безпідставними, оскільки:

Рішенням господарського суду у справі № 37/199-10 (новий розгляд справи № 55/270-09), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 р., підприємству "Інваспектр"відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору № 2 від 30.07.2007 р. між ПП "ЗПК"та ТОВ "Орієнтир"з тих підстав, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права. Тобто, спір по суті позовних вимог не розглядався;

рішенням господарського суду у справі № 15/18-08 за позовом ПП "ЗПК"до ПФ "Орієнтир"дійсно за ПФ "ЗПК"(т. 1 а.с. 93-98) визнано право власності на спірне обладнання млина, що поставлений в межах виконання договору від 30.07.2007 р. № 2. Однак, як вбачається із даного рішення, судом з'ясовувались взаємовідносини сторін лише у межах вказаного договору та не розглядалося питання щодо того, чи є ПП "ЗПК"добросовісним (недобросовісним) набувачем.

Як встановлено вище, ПП "ЗПК"є недобросовісним набувачем спірного обладнання, що і стало підставою для задоволення позовних вимог у даній справі та витребування обладнання з незаконного володіння відповідача.

До того ж укладений між ПП "Дарт"та ПФ "Орієнтир"договір купівлі-продажу від 11.06.2007 р. № 7, відповідно до якого право власності на млин АВМ-50 перейшло до ПФ "Орієнтир", яка в подальшому реалізувала такий млин відповідачу у даній справі, визнаний недійсним ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2009 р. у справі № Б-19/156-07, тобто, пізніше дати прийняття рішення у справі № 15/18-08, а в силу вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (зокрема, повернення сторін у первісне становище).

Враховуючи наведені в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57-10 підстави для задоволення позовних вимог про витребування спірного майна з незаконного володіння відповідача, колегія суддів зазначає таке.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі.

Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в пункті 8.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами».

Оскільки, як було зазначено вище, в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57-10 висновок суду про задоволення позову в частині витребування спірного майна з незаконного володіння відповідача ґрунтується зокрема на правомірності в силу статті 204 Цивільного кодексу України договорів, за якими спірне майно перейшло до позивача, а відчуження спірного майна за цими договорами без згоди заставодержателя не є підставою їх нікчемності, обставина, на яку посилається відповідач в обґрунтування заяви (наявність заставного права ПАТ «Укрексімбанк» на спірне майно) не спростовує факти, які було покладено в основу цієї постанови суду, а тому не є нововиявленою обставиною.

При цьому колегія суддів зазначає, що продавці спірного майна за договорами № 75 від 01.11.2006 р. та № 01/03/-07 - підприємство "Інваспектр" та НВП «Академія ВГО «Союз організацій інвалідів України» не були заставодавцями цього майна, а тому на укладення цих договорів взагалі не поширюються положення ч. 2 статті 17 Закону України «Про заставу» та ч. 2 статті 586 Цивільного кодексу України щодо необхідності отримання згоди заставодержателя на відчуження майна.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Заяву Приватного підприємства "ЗПК" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57-10 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у справі № 07/57-10 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Барбашова С.В.