Постанова № 36417404, 26.12.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4350/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року 14:55м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М. при секретаріБачку А.М. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "МВМ-13" до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

приватне підприємство "МВМ-13" звернулось до суду з позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001821500 від 12 серпня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30 липня 2013 року підприємство одержало акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №56/1502/14149378 від 22.07.2013 року. 06 серпня 2013 року подано заперечення на вказаний акт з проханням розглянути заперечення за участі платника податків та надання розшифрування несплачених сум і картки платника податку на прибуток станом на 22.07.2013 року. 09 серпня 2013 року Шепетівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області надано відповідь про залишення акту без змін. 12.08.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001821500, згідно якого ПП "МВМ-13" відповідно до акту перевірки №56/1502/14149378 від 22.07.2013 року встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 33901 грн. 07 коп. Вважає, що Шепетівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області неправильно визначено суму грошового зобов'язання, а податкове повідомлення-рішення № 0001821500 від 12.08.2013 року суперечить законодавству. Просить скасувати вищевказазане податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, подав письмове заперечення в якому вказує, що Шепетівською ОДПІ проведено камеральну перевірку з питань несвоєчасності сплати узгоджень податкових зобов'язань з податку на прибуток за період 2012 року та I півріччя 2013 року. За наслідками перевірки складено акт № 56/1502/14149378 від 22.07.2013 року та винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 12.08.2013 року згідно якого до ПП "МВМ-13" відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20% в сумі 33901 грн. 07 коп. за порушення граничного строку сплати податку на прибуток в сумі 169505 грн. 35 коп., що встановлений п.57.3 ст.57 ПК України.

Зазначає, що 22.03.2013 року ПП "МВМ-13" подано до Шепетівської ОДПІ заяву про розстрочення податкового боргу з податку на прибуток. Станом на 22.03.2013 року по ПП "МВМ-13" податковий борг з податку на прибуток складав всього 912347 грн. 15 коп., в тому числі основний платіж в сумі 721212 грн. 40 коп., штрафна (фінансова) санкція в сумі 187312 грн. 25 коп. та несплачена пеня в сумі 3822 грн. 50 коп.

22.03.2013 року розглянувши заяву ПП "МВМ-13" на підставі ст. 100 Податкового кодексу України Шепетівською ОДПІ укладено договір № 29 про розстрочення грошового боргу в загальній сумі 912347 грн. 15 коп. Розстрочення платежів надано з 19.04.2013 року по 18.12.2013 року з зазначенням строків та сум сплати розстроченого податкового боргу.

Вказує, що оскільки на дату звернення підприємства до Шепетівської ОДПІ із заявою про розстрочення податкового боргу порушення законодавчо встановлених термінів сплата узгоджених сум грошових зобов'язань з ПДВ склало зверх 30 днів, тому за результатами перевірки при сплаті розстроченого податкового боргу з податку на прибуток в сумі 169505 грн. 35 коп. до підприємства правомірно застосовані штрафні санкції в розмірі 20% в сумі 169505 грн. 35 коп. Зазначає, що перевіркою правомірно застосовано до ПП "МВМ-13" штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20% в сумі 33901 грн. 07 коп. за порушення граничного строку сплати податку на прибуток в сумі 169505 грн. 35 коп., а тому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд ввжає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що в липні 2013 року на підставі пп.20.1.14 п.20.1 ст.20, пп.75.1 ст.75 та ст. 76 ПК України працівниками Шепетівської ОДПІ проведена камеральна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток за звітний податковий період 2012 року та I півріччя 2013 року, результати якої оформлені актом від 22.07.2013 року №56/1502.

На підставі зазначеного вище акту камеральної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 12.08.2013 року №0001821500 про сплату штрафних санкцій в розмірі 20% за порушення граничного строку сплати податку на прибуток в сумі 169505 грн. 35 коп.

В адміністративному порядку оскаржено рішення контролюючого органу, та за наслідками розгляду скарги прийнято рішення Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 16.09.2013 року та рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 09.10.2013 року, якими залишено без змін податкове повідомлення-рішення Шепетівської ОДПІ від 12.08.2013 року № 0001821500, а скаргу без задоволення.

Спірне податкове повідомлення-рішення в частині, що оскаржується позивачем, базується на викладених в акті камеральної перевірки від 22.07.2013 року №56/1502 висновках відповідача щодо порушення позивачем термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.3 ст.57 ПК України.

В силу п.100.2 ст.100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень (п. 100.13 ст.100 ПК України).

За змістом п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1853/24385 (надалі - Порядку №574) розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи (далі - ІС), що ведеться органами доходів і зборів.

Пунктом 1.9 Порядку №574 передбачено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.

Суд встановив, що на підставі відповідних заяв позивача, відповідно до ст.100 ПК України Шепетівською ОДПІ 22.03.2013 року укладено договір про розстрочення грошового боргу №29 на загальну суму 1673230 грн. 11 коп. на період з 19.04.2013 року по 18.12.2013 року зі сплатою щомісячно грошового зобов'язання в сумі 185914 грн. 45 коп. Остаточний термін розрахунку за вказаним договором - 18.12.2013 року.

В липні 2013 року, здійснивши камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток, відповідач на підставі ст.126 ПК України нарахував позивачеві штрафні санкції за несвоєчасну сплату розстроченого договором про розстрочення від 22.03.2013 року податкового боргу у розмірі 20 відсотків за період з дати виникнення податкового боргу до дати укладання договору про розстрочення.

Досліджуючи правомірність дій відповідача щодо нарахування зазначених вище штрафних санкцій та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд враховує наведене нижче.

За змістом п.100.2 ст.100 ПК України платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

В силу п.100.1 ст.100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до п.100.6 ст.100 ПК України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Період при сплаті розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) дорівнює календарному місяцю або іншому строку за згодою сторін, який зафіксовано у договорі про розстрочення (відстрочення) (п.1.5 ст.1 Порядку №574).

Таким чином, виходячи з системного правового аналізу зазначених вище норм ПК України та Порядку №574, суд вважає, що у результаті укладення відповідного договору про розстрочення, визначені ПК України строки сплати податкових зобов'язань, розстрочених зазначеним договором, переносяться на строки сплати цих податків та податкових платежів, передбачені договором про розстрочення.

Тому, строками сплати розстрочених грошових зобов'язань з податку на прибуток слід вважати не строки сплати цього податку, визначені ПК України, а строки, передбачені договором про розстрочення від 22.03.2013 року № 29, які визначені ст. 100 ПК України як строки сплати цих зобов'язань.

Відтак, кількість днів затримки сплати розстрочених податкових зобов'язань для розрахунку штрафних санкцій, передбачених ст.126.1 ст.126 ПК України слід визначати, виходячи з того, що днем виникнення заборгованості з узгодженого грошового зобов'язання з відповідного податку та податкового платежу є визначені договором про розстрочення терміни їх сплати.

Суд становив, що визначаючи розміри штрафних санкцій, застосованих спірними податковими повідомленнями - рішеннями, відповідач невірно (без врахування строків, передбачених договором про розстрочення) визначив кількість днів затримки сплати, що в свою чергу спричинило невірний вибір відповідачем розміру штрафних санкцій, які слід застосувати за порушення ним строків сплати, визначених договором про розстрочення.

В силу п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За змістом п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно п.п14.1.75 п.14.1 ст.14 ПК України - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності, але не сплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, право на нарахування штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання у відповідності до п.126.1 ст.126 ПК України виникає у податкового органу лише після фактичної сплати боргу.

Крім того, суд також враховує, що підставною для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 12.08.2013 року №0001821500 слугував акт камеральної перевірки податкової звітності позивача.

В силу пп.75.1.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 76.1 ст.76 ПК України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

За змістом листа ДПА України від 23.03.2011 року N 8073/7/16-1617 «Щодо питань адміністрування податку на додану вартість» під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Зазначеним вище Листом ДПА України роз'яснено, що за результатами проведених камеральних перевірок працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб проводять:

- складання актів, підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень з метою застосування згідно пункту 120.1 статті 120 Кодексу штрафних санкцій до платників податків, які не подали у встановлені терміни до податкового органу податкову звітність з ПДВ;

- складання актів у разі якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про наявність у такій звітності помилок (порушень);

- підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень у разі якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, завищення суми бюджетного відшкодування, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість (згідно пункту 123.1 статті 123 Кодексу);

- оформлення довідок про неможливість вручення платнику податку документа (листа, акта камеральної перевірки, податкового повідомлення-рішення тощо) та передача до підрозділу податкової міліції з метою встановлення місцезнаходження платника податків;

- формування висновків за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації (результатів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних контрагентів, даних митних органів, інформації Єдиного реєстру податкових накладних тощо).

Таким чином, в процесі камеральної перевірки податкової звітності досліджується лише правильність її заповнення та своєчасність подання такої звітності. Водночас, у відповідності до положень пп.75.1.1 ст.75 та п. 76.1 ст.76 ПК України предметом камеральної перевірки не може були дослідження своєчасності сплати платником податків податкових зобов'язань, в тому числі розстрочених на підставі ст.100 ПК України.

Тому, здійснивши в межах камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на прибуток, відповідач перевищив надані йому ПК України повноваження.

Суд вважає, що акт камеральної перевірки від 22.07.2013 року №56/1502, складений відповідачем з порушенням пп.75.1.1 ст.75 та п. 76.1 ст.76 ПК України, не може слугувати доказом порушення позивачем вимог ПК України та, відповідно, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.08.2013 року №0001821500.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі судового розгляду справи відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 12.08.2013 року №0001821500 в сумі 33901 грн. 07 коп., а відтак позовні вимоги позивача про його скасування підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 14, 38, 75, 76, 100, 126 Податковим кодексом України, ст.ст. 11, 71, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

позов приватного підприємства "МВМ-13" задоволити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001821500 від 12.08.2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30 грудня 2013 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук