Постанова № 36417250, 25.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2013 року Справа № 904/3040/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Прудніков В.В.(доповідач)

судді: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

Секретар судового засідання Євстигнеєва Т.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Портний М.І., представник, довіреність № 31 від 01.01.13;

від відповідача: Зеркін А.С. представник, довіреність № 12/81 від 02.01.13;

від відповідача: Куцевол О.М., представник, довіреність № 6/81 від 29.01.13;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.13р. у справі № 904/3040/13

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 3734,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.13р. (суддя Панна C. П.) позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 3734 коп. 76 коп.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.13р. та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Щодо порядку та умов експлуатації залізничних під»їзних колій, подачі та збирання вагонів згідно зі ст. 21 ЗУ «Про залізничний транспорт» та ст. 71 Статуту визначаються договором.

Взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" регулюються договором №ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч «Про експлуатацію залізничної під»їзної колії ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"», яка примикає до станцій Терни і Рядова ДП «Придніпровська залізниця» від 21.09.12р.

На підставі укладеної вище угоди, за накладною № 45667318 порожні власні вагони ДП "Трансгарант - Україна" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК". На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами (далі Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, дані вагони були затримані на підставі наказу № 486 від 12.10.2012 року, через зайнятість колій на станції призначення Рядова у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію. За час затримки вагонів, залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №№13109509 від 15.10.2012 року, 15109513 від 15.10.2012 року на загальну суму 3734,76 грн.

Відомості плати за користування вагонами працівниками ПАТ "Північний ГЗК" підписано із запереченням: "З сумою за затримку не згодні. ПАТ "Північний ГЗК" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов"язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов"язанні.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Наказ про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення був виданий через наявність на коліях станції призначення Рядова неприйнятих ПАТ "Північний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки Червоний Шахтар, у порядку передбаченому п.9,10 р. III Правил, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 17 від 12.10.2012 року та акт загальної форми ГУ-23 № 17 від 12.10.2012 року. Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Рядова представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абз. 4 п. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що на час прийняття наказу № 486 на станції Рядова була лише 1 вільна колія № 3 для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Рядова, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і Північного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв»язку України від 31.08.05р. № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

На вимогу суду позивачем додано до матеріалів справи Положення зайнятості колій по ст. Рядова за час затримки вагонів (т. 2 а.с. 229-234)

Як вбачається з цього Положення, в період затримки спірних вагонів вільною була не тільки колія № 3 як зазначає позивач, а також колія № 5. Відповідно до ЄТП роботи під»їзної колії на станції Терни та Рядова-спеціалізація колії № 5 - примально - відправна парних та непарних вантажних поїздів, тому позивач повинен був здійснити подачу спірних вагонів на зазначену колію. Для обгону локомотивів використовується колія № 3.

Крім того, із наданого Положення вбачається, що і інші колії, а саме № ІІ з 10:55 12.10.12р. до 18:33 год. (7 год. 38 хв.), № 6 з 04:42 год. до 08:55 год. 12.10.12р. (04 год. 13 хв.), колія № 8 з 19:00 год. 12.10.12р. до 02:37 год. 13.10.12р. (7 год. 37 хв.), використовувались для обгону локомотива, тоді як ці колії також є приймально - відправними. Положення про зайнятість колій свідчить, що в період затримки спірного потягу на коліях станції відбувався рух інших поїздів, локомотивів. Позивач не обгрунтував неможливість подачі на колії станції саме потягу № 2010. Тому доводи відповідача про те, що він міг прийняти спірні вагони на під»їзну колію відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 33, 34ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналізуючи подані сторонами докази, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем не доведено факту неможливості подачі вагонів, що надійшли поїздом № 2010 на колії станції призначення. Тому слід визнати, що підстави для затримки вагонів і як наслідок нарахування плати за їх користування були відсутні.

За даних обставин апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - підлягає задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.13р. у справі № 904/3040/13 - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.13р. у справі № 904/3040/13- задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від від 20.06.13р. у справі № 904/3040/13- скасувати.

Державному підприємству "Придніпровська залізниця" у позові - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 860, 25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов"язати господарський суд Дніпропетрвоської області видати наказ.

Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.13р., виданий на підставі рішення від 20.06.13 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

30.12.13