Постанова № 36416444, 24.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. Справа№ 22/146

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Білоусов О.А. - арбітражний керуючий

від третьої особи: Новиков О.Є. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 10.09.2013р.

у справі № 22/146 (головуючий суддя Паламар П.І., суддя Кирилюк Т.Ю., Ковтун С.А.)

за позовом Дочірнього підприємства "Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова компанія"

третя особа: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

про зобов"язання вчинити дії, стягнення неустойки, ціна позову 25 803, 48 грн.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 року Дочірнє підприємство "Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ЛТД" звернулося до Господарського суду м.Києва з позовом про зобов'язання передати товар та стягнення неустойки за порушення вказаного обов'язку.

Рішенням Господарського суду м.Києва 22/146 від 29.07.2011р. позов задоволено частково, зобов»язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова Компанія виконати взяті на себе зобовязання за договором купівлі-продажу від 28.03.2008р. щодо оформлення передачі транспортного засобу МАЗ 544069-320-031, 2007р., колір -бежевий, шасі (кузов) -УЗМ54406970000798, реєстраційний номер АА0357ТС на користь Дочірнього підприємства "Р"Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ЛТД за актом приймання-передачі та документів на транспортний засіб (накладна, технічний паспорт, податкова накладна). В іншій частині в позові відмовити.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 22/146 від 11.03.2013р. вищезазначене рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від № 22/146 від 24.04.2013р. рішення Господарського суду м.Києва від 29.07.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2013р. скасовано, справу направлено до господарського суду першої інстанції на новий розгляд.

Позивач неодноразово змінював позовні вимоги, станом на 05.06.2013 р. позовні вимоги складались з вимоги про зобов'язання відповідача передати товар, вимоги про стягнення неустойки позивач не підтримав.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.09.2013 позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова компанія" виконати зобов'язання за договором купівлі-продажу від 28 березня 2008 р. щодо передачі транспортного засобу МАЗ 544069-320-031, 2007 рік випуску, колір - бежевий, шасі (кузов) - УЗМ54406970000798, реєстраційний номер АА0357ТС Дочірньому підприємству "Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ЛТД" за актом приймання-передачі та документів на транспортний засіб (накладна, технічний паспорт, податкова накладна).

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова компанія"підлягає стягненню на користь Дочірнього підприємства "Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ЛТД" 343,03 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушеня судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що укладення між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу від 28.03.2008р. передбачало перехід до позивача не тільки права користування річчю (товаром), а й перехід права володіння та права розпорядження як невід'ємної частини права власності, що, по суті, обмежує права ПАТ «Укрсоцбанк» як заставодержателя в більшому обсязі і позбавляє можливості ПАТ «Укрсоцбанк» як заставодержателя в подальшому звернути стягнення на предмет застави.

В судове засідання представник позивача не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов»язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов»язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 24.12.2013 року за відсутності представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

19.10.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оперативного лізингу №071019ЮЛ-01092, відповідно до умов якого Відповідачем в платне користування на 36 місяців автомобіль було надано Позивачу було передано транспортний засіб, а саме - автомобіль марки МАЗ, модель 544069, рік випуску - 2007, колір - бежевий, шасі (кузов) - УМ3544069700000798, реєстраційний номер АА035ТС (надалі - Предмет лізингу). Позивач прийняв це майно та зобов'язався сплачувати за користування ним лізингові платежі у строки та розмірі згідно погодженого графіку.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 ст. 806 ЦК України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

28 березня 2008 р. між тими ж сторонами було укладено договір купівлі-продажу, згідно умовами якого після закінчення дії договору оперативного лізингу (оренди) № 071019/ОЛ від 19 жовтня 2007 р., але не пізніше 19 листопада 2010 р., за умови виконання в повному обсязі позивачем своїх зобов'язань за договором оперативного лізингу, відповідач зобов'язується продати тому за 512096 грн. транспортний засіб, що був переданий у лізинг, а саме, автомобіль МАЗ 544069-320-031, 2007 рік випуску, колір - бежевий, шасі (кузов) - УЗМ54406970000798, реєстраційний номер АА0357ТС.

Укладаючи Договір застави і приймаючи в заставу транспортний засіб, банк був обізнаний про те, що транспортний засіб переданий в лізинг, що підтверджується п. 1.5.6. Договору застави.

Фактично, Банк погоджувався на строкове (протягом строку дії Договору лізингу, укладеного між Позивачем та Відповідачем) користування предметом застави особою, відмінною від особи заставодателя, адже Банк виходив з того, що по закінченню дії Договору лізингу, предмет лізингу буде повернутий Відповідачу і Банк, у випадку невиконання умов кредитного договору з боку Відповідача, зможе задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації предмета застави. Однак банк не надавав згоди на укладення між Позивачем та Відповідачем в подальшому Договору купівлі- продажу від 28 березня 2008 року.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з викладеного, укладення між Позивачем та Відповідачем Договору купівлі - продажу передбачало перехід до Позивача не тільки права користування річчю (товаром), а й перехід права володіння та права розпорядження як невід'ємної частини права власності, що, по суті, обмежує права ПАТ «Укрсоцбанк» як Заставодержателя в більшому обсязі і позбавляє можливості ПАТ «Укрсоцбанк» як Заставодержателя в подальшому звернути стягнення на предмет застави.

Частиною 2 ст. 586 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України «Про заставу» передбачено, що Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою Заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення і задовольняючи позовні вимоги ДП «Р» TOB «Будіндустрія ЛТД» Господарський суд м. Києва не прийняв до уваги зазначені обставини справи та положення ст. 589 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України «Про заставу».

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 25.11.2013р. у справі № 910/18581/13 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28.03.2008р., укладений між ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія» та Дочірнім підприємством «Р» товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ЛТД». Зазначеним рішенням зобов»язано Дочірнє підприємство «Р» товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ЛТД» повернути ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія» транспортнй засіб - автомобіль марки МАЗ, модель 544069, рік випуску - 2007, колір - бежевий, шасі (кузов) - УМ3544069700000798, реєстраційний номер АА035ТС. Зобов»язано ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія» повернути Дочірньому підприємство «Р» товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ЛТД» 51 096, 00 грн. Зазначене рішення суду набрало чинності, доказів про оскарження рішення в апеляційному порядку суду не надано.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналізуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що місцевим судом не було повністю досліджено матеріали справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Оцінюючи вищевикладені обставини колегія приходить до висновку, що рішення місцевого суду не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню

В зв'язку з скасуванням рішення місцевого суду витрати апелянта по сплаті державного мита слід покласти на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2013р. у справі № 22/146 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2013р. у справі № 22/146 скасувати.

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ЛТД" (69057, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 158, код 32372533) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м.Київ, вул.Ковпака,29, код 00039019 ) 1433, 75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

Матерали справи № 22/146 повернути до Господарського суду м.Києва

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх