Рішення № 36416126, 25.12.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Сенчишин Ф.М. Доповідач Біляєва О.М.

Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Біляєвої О.М.,

суддів Папоян В.В., Мальованого Ю.М.,

при секретарі Саєнко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Альткомтрансмеханізація", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 12 листопада 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року ОСОБА_1 пред'явив у суд даний позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Альткомтрансмеханізація", посилаючись на те, що 04 лютого 2008 року з вини водія автомобіля МАЗ-54323, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_3, власником якого є позивач, отримав механічні пошкодження. Автомобіль, яким керував ОСОБА_2, знаходився у розпорядженні відповідача.

Вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля склала 28228 грн. 71 коп., витрати на евакуацію транспортного засобу з місця аварії - 250 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження - 550 грн.

Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 28 липня 2010 року з товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" стягнуто страхове відшкодування у розмірі 12707 грн. 68 коп.

ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 16321 грн. 03 коп. та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням належного йому майна.

Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 12 листопада 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Альткомтрансмеханізація" на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 7860 грн. 51 коп., моральної шкоди 1000 грн.; у задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю „Альткомтрансмеханізація" (далі - ТОВ „Альткомтрансмеханізація") звернулося до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що суд при розгляді справи не з'ясував, чи була застрахована на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу МАЗ-54323, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 та чи отримував позивач страхове відшкодування. Судом не залучено до участі у справі власника зазначеного автомобіля, не досліджено питання про можливість відповідальності страховика чи Моторно-транспортного страхового бюро України. Задовольнивши вимоги про стягнення витрат на автотоварознавче дослідження у сумі 550 грн., судом дана неправильна оцінка копіям платіжних документів. Суд безпідставно не застосував позовну давність, перебіг якої починається з дня дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат не врахував положення частини 3 ст. 88 ЦПК України.

У судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю „Альткомтрансмеханізація" Головін О.В. підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

ОСОБА_3, ОСОБА_2 не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені в установленому порядку, що підтверджується телефонограмами № 11621, 11622, зареєстрованими у Журналі телефонограм № 3 Апеляційного суду Донецької області (ас. 145, 146, 148).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до вимог пункту третього частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків ( частина перша ст. 1172 ЦК України).

Судом першої інстанції установлено, що 04 лютого 2008 року о 07 годині 20 хвилин в Будьоннівському районі м. Донецька на 128 км автодороги Слов'янськ - Маріуполь водій ОСОБА_3, рухаючись у напрямку м. Маріуполь та керуючи на відповідній правовій підставі належним позивачеві автомобілем ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_3, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем МАЗ-54323, державний номер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_2 Останній при виконанні маневру розвороту не з крайнього лівого положення на проїзній частині, не забезпечив безпеку дорожнього руху.

Водій ОСОБА_2 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем та виконував трудові обов'язки. Автомобіль, яким він керував, находився у володінні ТОВ „Альткомтрансмеханізація" на підставі договору від 28 січня 2008 року про надання послуг з технічного обслуговування (ас. 93-96).

Вина водіїв у дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановами Харцизького міського суду Донецької області від 21 березня 2008 року та Ленінського районного суду м. Донецька від 21 травня 2008 року про притягнення до адміністративної відповідальності (ас. 3, 63).

Пошкодженням транспортного засобу ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду у сумі 16321 грн. 03 коп. та моральну шкоду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався ч. 1 ст. 1172, п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК й виходив з того, що ступінь вини обох водіїв у дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок якої належний позивачеві автомобіль отримав механічні пошкодження, є рівним.

Обставини, які суд вважав встановленими, доведені.

Доводи скарги, що судом не залучено до участі у справі ОСОБА_4, яка є власником автомобіля МАЗ-54323, державний номер НОМЕР_1, безпідставні. У силу частини другої ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Доказів, що цивільно-правова відповідальність володільця зазначеного транспортного засобу застрахована, апелянтом на порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано суду.

Однак, відмовляючи у застосуванні позовної давності за заявою відповідача, суд порушив норми матеріального права.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Спалив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК).

Ураховуючи, що дорожньо-транспортна пригода сталася 04 лютого 2008 року і з моменту ДТП позивач довідався про порушення свого права (завдання шкоди пошкодженням транспортного засобу), перебіг позовної давності починається від цього дня.

З матеріалів справи вбачається, що у 2008 році ОСОБА_1 пред'являв у суд позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Альткомтрансмеханізація", який за заявою позивача ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 16 грудня 2009 року залишений без розгляду (ас. 2, 28-29). Залишення позову без розгляду відповідно до вимог ч. 1 ст. 265 ЦК не зупиняє перебігу позовної давності.

Фактичне пред'явлення позову, але не у встановленому процесуальним законом порядку (позов пред'явлено до неналежного відповідача), не перериває перебіг позовної давності. Отже висновок суду, що перебіг позовної давності перервано пред'явленням позову до ОСОБА_4, тобто до неналежного відповідач, не відповідає вимогам закону.

Пред'явлення позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", з якого рішенням Торезького міського суду Донецької області від 28 липня 2010 року стягнуто страхове відшкодування у розмірі 12707 грн. 68 коп., перервало перебіг позовної давності.

Однак вказане рішення набрало законної сили 08 серпня 2010 року (ас. 66-67), а даний позов ОСОБА_1 подав у суд 18 вересня 2013 року. Клопотання про поновлення пропущеного строку позивач не заявляв.

За таких обставин висновок суду про відмову в застосуванні позовної давності за заявою відповідача не можна визнати законним й обґрунтованим.

Установивши відповідні факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права щодо позовної давності, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги й скасування оскарженого рішення з ухваленням нового рішення про відмову у позові з підстав пропуску позовної давності.

Керуючись ст. 307 ч.1 п. 2, ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Альткомтрансмеханізація" задовольнити частково.

Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 12 листопада 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Альткомтрансмеханізація", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді