Постанова № 36416090, 17.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 9104/2812/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я..,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства ,,Фірма ,,Теплодар" до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

13 жовтня 2011 року приватне підприємство ,,Фірма ,,Теплодар" (далі - ППФ ,,Теплодар") звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Івано-Франківської області щодо проведення невиїзних документальних перевірок ППФ ,,Теплодар" 30.05.2011 року, 12.10.2011 року, 26.10.2011 року, за наслідками яких складені акти перевірок; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Коломийської ОДПІ від 08.06.2011 року за №0000502310, від 19.10.2011 року за №0000902310, від 19.10.2011 року за №0000912310, від 04.11.2011 року за №0001052310.

Постановою від 06 грудня 2011 року Івано-Франківський окружний адміністративний суду позовні вимоги задовольнив в повному обсязі та ухвалив скасувати податкові повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Форми ,,Р" від 08.06.2011 року за №0000502310, від 19.10.2011 року за №0000902310, від 04.11.2011 року за №0001052310 та Форми ,,В4" від 19.10.2011 року за №0000912310.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Коломийська ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги ті обставини, що актами перевірок документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ППФ ,,Теплодар" з ТзОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття", ПП ,,Львівресурс" та ТзОВ ,,Технострой-99" .

З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга належить до задоволення частково з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що за наслідками позапланових невиїзних перевірок Коломийська ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000502310 від 08.06.2011 року, яким ППФ ,,Теплодар" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5208,75 грн.(4167 грн. за основним платежем та 1041,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0000902310 від 19.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6386,00 грн. ( 6385,00 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0000912310 від 19.10.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 21949,00 грн. та № 0001052310 від 04 листопада 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 32032,50 грн. (21355,00 грн. за основним платежем та 10677,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Висновки податкового органу базуються на тому, що на порушення вимог пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту в липні 2009 року ПДВ в сумі 4167,00 грн. по господарських операціях з ТзОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття", а також безпідставно відніс до складу податкового кредиту у червні та вересні 2010 року ПДВ в загальній сумі 21355,00 грн. по господарських операціях з ПП ,,Львівресурс".

Крім того, на порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивач безпідставно завищив податковий кредит в лютому 2011 року на суму 28334,00 грн. по господарських операціях з ТзОВ ,,Технострой-99", що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ на суму 21949,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ, яке підлягає сплаті до бюджету, в сумі 6385,00 грн..

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Статтею 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" було визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (підпункт 7.2.1 пункту 7.2).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (підпункт 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В матеріалах справи наявні документи: рахунок фактура № Л-00000101 від 29 червня 2010 року, видаткова накладна № Л-00000123 від 29 червня 2010 року, гідно яких ПП ,,Львівресурс" відпустило ППФ ,,Теплодар" товарів (котел газовий, хімводоочистка, бойлер, носас, бак палення, бак запасу) на загальну суму 68435,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11405,81 грн.; видаткова накладна № РН - 16092 від 16 вересня 2010 року, згідно якої ПП ,,Львівресурс" відпустило ППФ ,,Теплодар" товарів (сигналізатор, електромагнітний клапан, лічильник газовий, фільтр газовий) на загальну суму 36042,84 грн., в т.ч. ПДВ - 6007,14 грн.; видаткова накладна № РН - 23091 від 23 вересня 2010 року, згідно якої ПП ,,Львівресурс" відпустило ППФ ,,Теплодар" товарів (пом'якшувач, сіль таблетована) на загальну суму 19696,69 грн., в т.ч. ПДВ - 3282,78 грн.; видаткова накладна № РН - 24093 від 24 вересня 2010 року, згідно якої ПП ,,Львівресурс" відпустило ППФ ,,Теплодар" пісок на загальну суму 3957,47 грн., в т.ч. ПДВ - 659,59 грн.( а.с. 46-56).

Відповідно до платіжних доручень за № 132 від 29 червня 2010 року, № 169 від 16 серпня 2010 року, № 199 від 16 вересня 2010 року, № 219 від 22 вересня 2010 року ППФ ,,Теплодар" перерахувало ПП ,,Львівресурс" відповідно 48435,00 грн., 20000,00 грн., 40000,00 грн. та 19697,00 грн..

В акті перевірки від 26.10.2011 року № 2233/231/32699570 зазначено,що на підставі податкових накладних № 123 від 29.06.2010 року, № 16092 від 16.09.2010 року, № 24091 від 23.09.2010 року, № 24093 від 24.09.2010 року позивач відніс до складу податкового кредиту за червень 2010 року ПДВ в сумі 11406 грн. та за вересень 2010 року - 9949 грн.. Податкові накладні відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість ( а.с. 78-80).

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реального характеру зазначених господарських операцій. Такі висновки суду першої інстанції підтверджуються належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, відповідність яких вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" податковим органом не спростовується.

На час здійснення зазначених господарських операцій ПП ,,Львівресурс" був належним чином зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, мав свідоцтво платника ПДВ, а тому несплата податків його контрагентами по ланцюгу постачання тягне за собою негативні наслідки лише для цих контрагентів та не може бути підставою для визнання нікчемними договорів поставок товарів, реальність виконання яких підтверджено належними та допустимими доказами.

За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення № 0001052310 від 04 листопада 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 32032,50 грн. (21355,00 грн. за основним платежем та 10677,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Згідно договору № 33 від 2009 року (без дати) ТзОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття" (підрядник) зобов'язався виконати монтаж даху на добудові ППФ ,,Теплодар" (замовник). Вартість будівельних робіт становить 25000,00 грн. ( а.с. 60).

Виконання умов договору оформлено актом здачі-приймання виконаних робіт від 01.07.2009 року на суму 25000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4166,67 грн..

Згідно журналу-ордену і відомості по рахунку 631 за період з 01.06.2009 року по 30.06.2011 року позивачем відображено кредитове сальдо в сумі 25000 грн. по розрахунках із ТзОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття".

На підставі виданої ТзОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття" податкової накладної від 31.07.2009 року № 137 позивач відніс до складу податкового кредиту за липень 2099 року ПДВ в сумі 4166,67 грн..

Податкова накладна заповнена з порушенням пп. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість", а саме: не вказано дату відвантаження (виконання, поставки, оплати) товарі (послуг), опис (номенклатуру) поставки товарі (послуг) та їх кількість (обсяг,об'єм), ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Нам накладній є підпис та вказано прізвище особи, яка склала податкову накладну - ОСОБА_1. Згідно наданого ОСОБА_1 посадовим особам податкової міліції пояснення, жодних господарських операцій від імені ТзОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття" він не здійснював, жодних бухгалтерських документів та договорів не підписував.

В акті зустрічної перевірки ТзОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття" від 18.04.2011 року № 2138/23-1/35517389 зафіксовано, що підприємство не мало власних офісних приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, відсутні трудові ресурси (загальна чисельність працюючих - 1 особа), відсутні виробничо-складські приміщення (а.с. 14)

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд погоджується з доводами податкового органу щодо відсутності реального характеру вказаної господарської операції, оскільки податкова накладна містить зазначені вище дефекти, розрахунок за документально оформлені роботи позивач не провів, договір підряду не містить дати та реквізитів ТзОВ ,,Холдинг-Інвестиційна компанія ,,Прикарпаття" , акт здачі-приймання виконаних робіт містить тільки загальну інформацію щодо виконаних робіт ,, монтаж даху на добудові приміщення ППФ ,,Теплодар" та загальну вартість робіт - 25000 грн., відсутні обов'язкові при виконанні будівельних робіт акти форми КБ-2, КБ-3, в яких зазначається вичерпна інформація про види робіт, витратні матеріали, трудові затрати, їх об'єми кількість вартість і т.д..

Згідно договору купівлі-продажу № 02/02-11 від 22.02.2011 року ТзОВ ,,Технострой-99" зобов'язався поставити ППФ ,,Теплодар" мінеральну вату,,ROK WOOL" та плівку пара бар'єр ( а.с. 68).

Виконання умов договору оформлено видатковою накладною № Т-00000359 від 23 лютого 2011 року на загальну суму 170002,56 грн., в т.ч. ПДВ - 28333,76 грн..

Розрахунки у готівковій формі оформлені квитанціями до прибуткових касових ордерів ТзОВ ,,Технострой-99" від 23, 24, 25, 28 лютого 2011 року та від 1, 2, 3, 4, 7, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 18, 21, 22 березня 2011 року.

В акті перевірки від 12.10.2011 року № 2045/231/32699570 зазначено, що на підставі податкової накладної від 23.02.2011 року № 464 позивач включив до складу податкового кредиту у лютому 2011 року ПДВ в сумі 28333,76 грн.. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.12.2009 року ТзОВ ,,Технострой-99" було зареєстроване платником ПДВ з 21.12.2009 року по 11.04.2011 року. (а.с.21).

Під час проведеної ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва перевірки (акт №1319/23-100/32720392 від 30.06.2011 року) встановлено, що ПП ,,Венко" відображено у податкових зобов'язаннях у лютому 2011 року господарські операції з ППФ ,,Теплодар" на загальну суму 170002,56 грн., в т.ч. ПДВ 28333,76 грн..

На запит ДПІ від 15.04.2011 року керівник ППФ ,,Теплодар" надав відповідь від 27.04.2011 оку (вх. №9916/10), в якій вказав, що ППФ ,,Теплодар" за період з 01.10.2010 року по 28.02.2011 рік відносин та взаєморозрахунків із ПП ,,Венко" не мав.

20.04.2011 року ППФ ,,Теплодар" подало Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. №42641) та Розшифровки до податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (вх. №42640), згідно яких підприємство зменшило податковий кредит по постачальнику ПП ,,Венко" на суму ПДВ 28333,76 грн. та збільшило податковий кредит по постачальнику ТзОВ ,,Технострой-99" на суму ПДВ 28333,76 грн. ( а.с. 25).

Відповідно до пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Таким чином, апеляційний суд відхиляє як неналежний доказ наявність 18 квитанцій до прибуткових касових ордерів про внесення готівкових коштів в касу ТзОВ ,,Технострой-99" за тривалий період - один місяць, оскільки позивач не надав доказів на отримання під звіт цих коштів в касі ППФ ,,Теплодар", не вказав хто саме отримував ці кошти, не надав документів на відрядження цієї особи в м. Миколаїв, не представив авансових звітів за отриманні під звіт кошти.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності, а саме: зменшення податкового кредиту по постачальнику ПП ,,Венко" на суму ПДВ 28333,76 грн. та збільшило податкового кредиту на цю ж суму по постачальнику ТзОВ ,,Технострой-99", відсутність товарно-транспортної накладної чи інших документів на підтвердження факту перевезення придбаних товарів, відсутність розрахунку за придбаний товар, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності реального характеру господарських операцій між ППФ ,,Теплодар" та ТзОВ ,,Технострой-99".

За таких обставин, апеляційний суд визнає правомірними податкові повідомлення-рішення № 0000502310 від 08.06.2011 року, яким ППФ ,,Теплодар" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5208,75 грн.(4167 грн. за основним платежем та 1041,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0000902310 від 19.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6386,00 грн. ( 6385,00 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0000912310 від 19.10.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 21949,00 грн..

Суд першої інстанції належним чином вказані обставини не дослідив, відповідної правової оцінки їм не дав, а тому дійшов помилкового висновку щодо протиправності зазначених податкових повідомлень-рішень.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.3 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оскільки висновки суду першої інстанції щодо протиправності частини податкових повідомлень-рішень не відповідають обставинам справи, апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2011 року за №0000502310, від 19.10.2011 року за №0000902310 та від 19.10.2011 року за №0000912310 - скасувати і в цій частині прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст.198, п.3 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі № 2а-3328/11/0970 в частині скасування податкових повідомлень-рішень Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області від 08.06.2011 року за №0000502310, від 19.10.2011 року за №0000902310 та від 19.10.2011 року за №0000912310 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні цих позовних вимог.

Постанову суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області № 0001052310 від 04 листопада 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим