Ухвала суду № 36412746, 14.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/68615/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2012 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012 р.

у справі №2а-622/12/0170/26

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2012 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012 р., позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 р. №0000312200 та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 32,19 грн. судового збору.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач на адресу суду касаційної інстанції надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог валютного законодавства позивачем, про що складено акт від 16.12.2011 р. № 2582/22-2/14309008.

Перевіркою встановлено, що в порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивач перевищив законодавчо встановлений 180-денний строк з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції, що імпортується - термін перевищення законодавчо встановлених строків складає 8 днів у сумі 7 250 000 рос. руб. (з 30.09.2011 р. по 07.10.2011 р.).

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 р. № 0000312200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 49 605,66 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.03.2010 р. між ТОВ Науково - виробниче об'єднання «Горизонт» (продавець) та позивачем (покупець) був укладений договір № 43/10-17, предметом якого є продаж продукції, найменування якої, ціна та строки поставки зазначаються сторонами у Відомості поставки (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору загальна вартість продукції згідно Договору мала складати 29 000 000,00 рос. руб.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що строк поставки продукції має складати 240 днів з дня отримання передоплати відповідно до п. 4.1.1 договору за умови здійснення оплати покупцем за пунктами 4.1.2 та 4.1.3 договору.

Разом із тим, 15.09.2010 р. між ТОВ Науково - виробниче об'єднання «Горизонт» (продавець) та позивачем (покупець) укладена Додаткова угода № 1 до Договору від 10.03.2010 р. № 43/10-17, якою внесенні певні доповнення та зміни до основного договору, зокрема, пункт 5.1 доповнено наступною редакцією:

- Строк поставки першого комплекту ІНС «Горизонт-25» - 30 травня 2011 року;

- Строк поставки другого комплекту - 28 лютого 2012 року;

- Строк поставки третього комплекту - 30 жовтня 2012 року;

- Строк поставки четвертого комплекту - 30 квітня 2012 року.

Крім того, 12.11.2010 р. складено Протокол розбіжностей до Додаткової угоди № 1 від 15.09.2010 року до Договору № 43/10-17 від 10.03.2010 року.

Також між покупцем та продавцем укладені Додаткові угоди № 2 від 04.02.2011 р., №3 від 12.04.2011 р., № 4 від 16.05.2011 р., № 5 від 03.06.2011 р., № 6 від 12.08.2011 р., № 7 від 07.09.2011 р., якими вносилися певні корективи до Договору від 10.03.2010 р. № 43/10-17.

На виконання вказаного контракту від ТОВ Науково - виробниче об'єднання «Горизонт» до позивача надійшла імпортна продукція на загальну суму 7 250 000 рос. руб. по ВМД (типу ІМ-40) від 07.10.2011 р. №600060002/2011/000676.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно ст. 2 цього Закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України» визначається також нормами Митного кодексу України.

Пунктом 2 ст. 1 Митного кодексу України передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Приписами ст. 40 цього ж Кодексу визначено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Момент перетину товаром митного кордону України також міститься у п. 35 ст. 1 Митного кодексу України, відповідно до якого пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Статтею 43 Митного кодексу України встановлено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави погодить із висновком судових інстанцій при визначенні того, що під поставкою імпортованого товару слід вважати факт ввезення товару на митну територію України.

Таким чином, зважаючи на наявність висновків Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією (від 15.04.2011 р. № 162, 16.06.2011 р. № 249, 25.07.2011 р. № 309, наявними в матеріалах справи), якими було продовжено строк розрахунків за контрактом від 10.03.2011 р. № 43/10-27, судові інстанції визначились із тим, що граничним строком поставки товару за вказаним контрактом є 30.09.2011 р.

Так, з матеріалів справи вбачається, що висновком від 15.04.2011 р. № 162 Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією продовжено строк за контрактом від 10.03.2011 р. № 43/10-27 на суму 29000000 рос. руб., додаток № 2, додаткова угода № 1 від 15.09.2010 р., додаток №1 до додаткової угоди № 1 від 15.09.2010 р., додаткова угода № 2 від 04.02.2011 р.:

7 250 000 рос. руб з 25.04.2011 р. до 30.05.2011 р.,

1 450 000 рос. руб з 25.04.2011 р. до 28.02.2012 р.

Висновком від 16.06.2011 р. № 249 Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією продовжено строк за контрактом від 10.03.2011 р. № 43/10-27 на суму 29000000 рос. руб., додаток № 2, додаткова угода № 1 від 15.09.2010 р., додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 15.09.2010 р., додаткова угода № 2 від 04.02.2011 р., додаткова угода № 3 від 12.04.2011 р.:

7 250 000 рос. руб. з 02.06.2011 р. до 31.07.2011 р.

Висновком від 25.07.2011 р. № 309 Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією продовжено строк за контрактом 10.03.2011 р. № 43/10-27 на суму 29000000 рос. руб., додаток № 2, додаткова угода № 1 від 15.09.2010 р., додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 15.09.2010 р., додаткова угода № 2 від 04.02.2011 р., додаткова угода № 3 від 12.04.2011 р., додаткова угода № 4 від 16.05.2011 р., додаткова угода № 5 від 03.06.2011 р.:

7 250 000 рос. руб. з 31.07.2011 р. до 30.09.2011 р.

З урахуванням вказаних висновків, а також зважаючи на той факт, що на товарно-супровідному документі - міжнародній товарній накладній (типу СМR) А № 203234, на якій східною митницею України проставлений штамп «під митним контролем», зазначено дату - 20.09.2011 р., суди вказали про відсутність підстав для висновку про наявність у діях позивача порушень вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Доказом дотримання позивачем законодавчих вимог суди також визнали меморіальний ордер від 26.10.2010 р. № 2, яким підтверджується оплата позивачем імпортованої продукції.

Разом із тим, надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою той факт, що меморіальним ордером від 26.10.2010 р. № 2 позивачем була здійснена оплата контрагенту чотирьох комплектів ІНС «Горизонт» відповідно до Договору від 10.03.2010 р. №43/10-17 на суму 8 700 000 рос. руб., тоді як згідно супровідних документів поставлено було тільки 1 комплект, вартість якого складає 7 250 000 рос. руб.

Відтак, виходячи з принципу офіційного з'ясування обставин справи, судам для правильного вирішення даного спору слід було надати належну правову оцінку тому факту, чи є поставка 1 комплекту ІНС «Горизонт» належним виконанням договірних зобов'язань.

Вирішуючи даний спір суди обмежились встановленням факту наявності висновків від Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за спірною імпортною зовнішньоекономічною операцією, а також встановленням дати перетину товаром кордону, тоді як з'ясуванню підлягає зміст самих договірних відносин, а саме - із якою кількістю поставлених комплектів пов'язується належне виконання зобов'язань між сторонами Договору від 10.03.2011 р. № 43/10-27, адже авансовий платіж у розмірі 8 700 000 рос. руб. здійснений позивачем в оплату продукції, якою згідно відомості до контракту є 4 комплекти ІНС «Горизонт».

Не надали судові інстанції належної правової оцінки і тому факту, що згідно висновків Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за спірною імпортною зовнішньоекономічною операцією, а саме висновку від 15.04.2011 р. № 162 продовжено строк розрахунків за контрактом від 10.03.2011 р. № 43/10-27 у сумі 7 250 000 рос. руб. з 25.04.2011 р. по 30.05.2011 р., тоді як наступним висновком строк по тій самій сумі продовжено з 02.06.2011 р. по 31.07.2011 р., отже вказаний строк переривався.

Виключно із дослідженням наведених обставин можна роботи висновки стосовно дотримання позивачем порядку здійснення зовнішньоекономічних операцій.

На підставі викладеного, ухвалені судові рішення не можуть бути визнані законними та обґрунтованими, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити повно і правильно обставини відповідно до предмету доказування у справі та в залежності від встановленого і у відповідності до норм матеріального та процесуального права вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2012 р. та Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012 р. у справі №2а-622/12/0170/26 скасувати.

Справу №2а-622/12/0170/26 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.