Ухвала суду № 36412014, 19.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11199/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001691500 від 30 квітня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу начальника інспекції № 462 від 17 квітня 2013 року, Ковельською ОДПІ Волинської області ДПС проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з консолідованого податку на прибуток філією «ДЦ Ковельська» ТОВ «ДЦ Україна», за результатами якої відповідачем складено акт № 403/15-35978611 від 17 квітня 2013 року.

Під час проведення документальної перевірки перевіряючим встановлено порушення строків погашення узгоджених податкових зобов'язань, зокрема, в акті перевірки зазначено, що по філії «ДЦ-Ковельська» TOB «ДЦ Україна» до Ковельської ОДПІ подано розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2012 рік (від 11 лютого 2013 року вх. № 9087313444) та задекларований рядок 08 (податок на прибуток відокремлених підрозділів консолідованого податку на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду), що становить суму 142 713,00 грн.

Згідно з розрахунком станом на 19 лютого 2013 року, проведено нарахування по картці особового рахунку податку на прибуток на суму 142 713,00 грн. Позивачем в рахунок задекларованих сум сплачено консолідований податок на прибуток в сумі 24 690, 00 грн. (платіжне доручення № 106645 від 18 лютого 2013 року).

Згідно з карткою особового рахунку станом на 19 лютого 2013 року, рахується податковий борг в сумі 117 772,40 грн. Позивачем самостійно подано 05 квітня 2013 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2012 рік (вх. № 9087599965) та зменшено нарахований податок на прибуток на 118 023,00 грн. Станом на 06 квітня 2013 року борг відсутній.

Таким чином, відповідач прийшов до висновку, що консолідований податок на прибуток в сумі 117 772,40 грн. погашено позивачем 05 квітня 2013 року із затримкою 45 календарних днів, чим порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001691500 від 30 квітня 2013 року, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 45 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 117 772,40 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 23 554,48 грн. за платежем податок на прибуток.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що філією «ДЦ-Ковельська» TOB «ДЦ Україна» з урахуванням вимог листа № 2665/7/15-1317 від 04 лютого 2013 року Державної податкової служби України «Про подання розрахунку консолідованого податку на прибуток», яким рекомендовано платникам податків з метою виконання вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України подавати органам ДПС податкову звітність з консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) 2012 рік за новою формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України № 39 від 28 січня 2013 року, надіслано 10 лютого 2013 року в електронній формі розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) 2012 рік.

У рядку 18, загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний період, філією визначена сума 142 713,00 грн. Платником від відповідача отримана квитанція № 2, в якій зазначено, що «документ не прийнято», виявлено помилку: не визначена відповідність кода форми.

10 лютого 2013 року позивачем до відповідача направлений в електронній формі розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) 2012 року за діючою формою згідно з вимогами Наказу Міністерства фінансів України № 36 від 24 січня 2011 року.

У рядку 8, податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за останній календарний квартал звітного періоду, визначено у розмірі 24 690,00 грн. Платником від відповідача отримана квитанція № 2, в якій зазначено, що «документ прийнято на районному рівні».

Крім того, 11 лютого 2013 року філією позивача повторно надіслано до відповідача розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) 2012 рік за формою згідно з вимогами Наказу Міністерства фінансів України № 39 від 28 січня 2013 року.

Відповідно отриманої від відповідача квитанції № 2, «документ не прийнято», виявлено помилку: не визначена відповідність кода форми.

Як вбачається з матеріалів справи, отримавши квитанцію № 2 від 10 лютого 2013 року за поданий розрахунок із сумою до сплати податку на прибуток у розмірі 24 690,00 грн., філія позивача отримала підтвердження, що подана звітність доставлена та прийнята ДПС.

Згідно з платіжним дорученням № 106645 від 18 лютого 2013 року, наявним в матеріалах справи, позивачем сплачена до бюджету узгоджена сума податкового зобов'язання в розмірі 24 690,00 грн. у повному обсязі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, оскільки інші розрахунки не були прийняті відповідачем як податкова звітність, що підтверджено наявними в матеріалах справи квитанціями, то сума визначена в зазначених звітах не є узгодженою та не підлягає сплаті позивачем.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом п. 203.2 ст. 203 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкової боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкової боргу.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10 квітня 2008 року, квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

За змістом п. 1 розділу 3 вказаної Інструкції, податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Згідно з пп. 7.5 п. 7 розділу 3 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

За змістом пп. 7.6 п. 7 розділу 3 вказаної Інструкції, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно з п. 152.4 ст. 152 ПК України, відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

Крім того, за змістом листа Державної податкової адміністрації України № 20375/7/15-0217 від 19 вересня 2009 року, зазначено, що зважаючи на те, що при консолідованій сплаті податку на прибуток обов'язок по нарахуванню і сплаті податку на прибуток за філії покладається на головний офіс, відповідальність за неподання за свої філії податкових декларацій у строки, визначені законодавством, а також несплату за філії узгоджених сум податкового зобов'язання протягом граничних строків, покладається на головний офіс.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення повинно бути прийнятим відносно позивача, а не його філії, яка не є самостійною юридичною особою, та не несе самостійної відповідальності за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0001691500 від 30 квітня 2013 року, оскільки узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 24 690,00 грн. сплачена у повному обсязі в установленому законодавством порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням, що є належним та допустимим доказом у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.