Ухвала суду № 36411217, 03.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р.

справа № 0870/6308/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У червні 2012 року Публічне акціонерне товариство “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000060024 від 18.06.2012 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року позовні вимоги задоволенні. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби №0000060024 прийняте 18.06.2012 відносно Публічного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім.А.М. Кузьміна”. Зобов’язано орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України в особі суб’єкта владних повноважень – Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби на користь Публічного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” судові витрати у сумі 2146 грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволені позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що у період з 14.05.2012 по 01.06.2012 податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ « Дніпроспецталь» з питань правомірного декларування від’ємного значення за березень та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2012 року , яка иникла за рахунок від’ємного значення ПДВ, що декларувались в період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, за результатами якої складено акт від 08.06.2012 року № №162/24/00186536

На підставі акту перевірки №162/24/00186536 від 23.08.2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № №0000060024 від 18.06.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану на 187618 грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 93809 грн. 00 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що акт перевірки не встановлює порушень норм податкового законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту за господарськими операціями з постачання феросплавів, права на заявлення до відшкодування від’ємного значення ПДВ та бюджетного відшкодування.

Так, матеріали справи свідчать, що між позивачем (покупець) та ТОВ “Трейдсплав” (постачальник) 26.10.2010 року укладено договір поставки № 11101280, предметом якого є передача у власність покупцю феросплавів та інших матеріалів на умовах СРТ (склад покупця).

Згідно умов договору постачальник зобов’язаний при поставці товару направити покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, товаротранспортну накладну, сертифікат якості (паспорт) виробника чи інший подібний документ, податкову накладну.

На підтвердження виконання даного договору позивачем надано податкові накладні, прибуткові ордери, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості. Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі і з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз зазначених норм вказує, що податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця.

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов