b.gif" height=48 width=36>T>
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" грудня 2013 р.
справа № 811/1979/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.
s151">розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
на постанову >Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі № 811/1979/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стан» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
в с т а н о в и В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стан» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.05.2013 року №0001042250 про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 79 779 грн. основного платежу, 39 890 грн. штрафних (фінансових) санкцій ; №0001052250 про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 98 534 грн. основного платежу, 49 267 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нікчемності правочинів з ТОВ «Созидатель», ПП «Онікс-СГ» та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем. Висновки податкової служби щодо нікчемності укладених позивачем правочинів не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, яким визначено ознаки нікчемного правочину та носять характер припущень.
Не погодившись з постановою суду, Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки про нікчемність господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Созидатель», ПП «Онікс-СГ».
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стан» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Онікс-СГ» за листопад 2012 року, з ТОВ «Сизидатель» за жовтень-грудень 2012 року.
За результатами перевірки складено акт № 76/22-5/35804580 від 23.05.2013 року, в якому зроблені висновки про порушення підприємством вимог:
п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього в сумі 79 779 грн.;
п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 98534 грн..
Такі висновки податкової служби, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.
Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Стан», у перевіреному періоді, мало господарські взаємовідносини з ПП «Онікс-СГ», ТОВ «Созидатель» з приводу виконання робіт та надання послуг.
На думку ДПІ вказані правочини є нікчемним. Висновків про нікчемність укладених правочинів з ПП «Онікс – СГ» зроблені з огляду на наступне (п.3.2.1 Акту): Згідно акта Кіровоградською ОДПІ від 08.04.213 року № 295/1520/37427046 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Онікс – СГ» з питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту за серпень-грудень 2012 року та січень 2013 року». У вказаному акті перевірки зазначено, що постачальниками ПП «Онікс-СГ» у перевіреному періоді були: ПП «Оптіма Інвест-Груп», ТОВ «Весна», ТОВ «Вендо». Кіровоградською ОДПІ отримано акти перевірки суб’єктів господарювання, які мали взаємовідносини з ПП «Онікс-СГ»:
- акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 15.03.2013р. №998/22-4/37955905 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання ТОВ «Вендо» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень, вересень, листопад, грудень 2012 року», за результатами якого встановлено, що ТОВ «Вендо» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.
- акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 15.03.2013р. №999/22.8/37956013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Оптіма Інвест-Груп» щодо підтвердження господарських відносин, із платниками податків за лютий 2012 року та січень 2013 року», за результатами якого встановлено, що ТОВ «Оптіма Інвест-Груп»» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.
- Акт від 15.03.2013р. №5142/7/224-111 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання ТОВ «Весна» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за березень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 року», за результатами якого встановлено, що ТОВ «Весна» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.
З цих підстав, в акті перевірки ПП «Онікс-СГ» зроблено висновок про те, що усі операції купівлі-продажу ПП «Онікс-СГ» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодобувача».
Висновки про нікчемність укладених право чинів з ТОВ «Созидатель», з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному: спеціалістами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС складено акт від 08.04.2013р. №296/1520/13767996 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель» з питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту за серпень-грудень 2012 року та січень 2013 року» (стор.8 Акту перевірки). У вказаному акті перевірки (т.1 а.с.224-231) зазначено, що постачальниками ТОВ «Созидатель» у перевіреному періоді були: ПП «Оптіма Інвест-Груп», ТОВ «Весна», ТОВ «Вендо». Кіровоградською ОДПІ отримано акти перевірки суб’єктів господарювання, які мали взаємовідносини з ТОВ «Созидатель»:
- акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 15.03.2013р. №998/22-4/37955905 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання ТОВ «Вендо» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень, вересень, листопад, грудень 2012 року», за результатами якого встановлено, що ТОВ «Вендо» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.
- акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 15.03.2013р. №999/22.8/37956013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Оптіма Інвест-Груп» щодо підтвердження господарських відносин, із платниками податків за лютий 2012 року та січень 2013 року», за результатами якого встановлено, що ТОВ «Оптіма Інвест-Груп»» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.
- Акт від 15.03.2013р. №5142/7/224-111 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання ТОВ «Весна» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за березень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 року», за результатами якого встановлено, що ТОВ «Весна» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.
З цих підстав, в акті перевірки ТОВ «Созидатель» зроблено висновок про те, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Созидатель» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодобувача».
Таким чином, в акті перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Стан» ДПІ зазначає, що звіркою отриманих матеріалів не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Будівельна компанія «Стан» з ПП «Онікс-СГ» та ТОВ «Созидатель».
Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов’язувала порушення ТОВ «Будівельна компанія «Стан» вимог податкового законодавства, Акт перевірки №76/22-5/35804580 від 23.05.2013 року не містить.
На підставі акту перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.05.2013 року: №0001042250 про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в сумі 79 779 грн. основного платежу, 39 890 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0001052250 про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 98 534 грн. основного платежу, 49 267 грн. штрафних (фінансових) санкцій
Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.
lass="fs203"> Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; FONT>
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв’язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв’язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.
Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковою службою взагалі не досліджувались господарські операції між позивачем та ПП «Онікс-СГ», ТОВ «Созидатель», за наслідками яких позивачем визначались податкові зобов’язання. Висновки про заниження податкових зобов’язань зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені в Актах перевірки ПП «Онікс-СГ», ТОВ «Созидатель» та їх контрагентів ПП «Оптіма Інвест-Груп», ТОВ «Весна», ТОВ «Вендо».
При цьому, ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до вказаних суб’єктів підприємницької діяльності, з огляду на те, що позивач з ними не мав жодних взаємовідносин. Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про заниження податкових зобов’язань ТОВ «Будівельна компанія «Стан» по взаємовідносинам з ПП «Онікс-СГ», ТОВ «Созидатель» ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальників.
Отже, акт перевірки ДПІ, на якому ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення грошових зобов’язань.
В той же час, встановлені обставини справи, які не спростовуються відповідачем, свідчать про наступне.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Созидатель».
Між позивачем та ТОВ «Созидатель» у жовтні 2012 р. були укладені договори, а саме:
1) Договір №3 від 08.10.2012 року на виконання робіт по монтажу, демонтажу та переміщенню банкоматів (т.1 ас.39).
Виконання умов договору підтверджується актом виконаних робіт від 30.10.2012 року (т.1 а.с.40-41), платіжним дорученням (т.1 а.с.44), податковою накладною (т.1 а.с.42).
2) Договір на виконання робіт по монтажу, демонтажу та переміщенню банкоматів №4 від 11.10.2012 року (т.1 а.с.153).
Виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт від 31.10.2012р., платіжним дорученням, податковою накладною (т.1 а.с.154-158)
3) Договір №7 від 01.10.2012 року на виконання робіт по монтажу, демонтажу та переміщенню банкоматів. Фактичне виконання умов договору підтверджується актом виконаних робіт від 31.10.2012 року, податковою накладною (т.2 а.с.226-228).
Сума ПДВ до вказаних вище податкових накладних включена до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображена в реєстрі виданих податкових накладних Розділ І в повному обсязі та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 р. /а.с.49-59 т.1, а.с.17-27 т.3/.
У листопаді 2012 року між позивачем та ТОВ «Созидатель» були укладені наступні договори:
1) Договір на виконання робіт по монтажу, демонтажу та переміщенню банкоматів №5 від 01.11.2012 року. Виконання умов договору підтверджується актом виконаних робіт від 29.12.2012 року, платіжними дорученнями, податковою накладною №9 від 07.11.2012 року (т.1 а.с.159-164).
2) Договір на виконання робіт по монтажу, демонтажу та переміщенню банкоматів №6 від 05.11.2012 року. Виконання умов договору актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, податковими накладними (т.1 а.с.165-175).
3) Договір на виконання субпідрядних будівельно-монтажних робіт №8/СП від 08.11.2012 року. Фактичне виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт, платіжним дорученням, податковою накладною (т.2 а.с.123-131)
4) Договір на виконання робіт по монтажу, демонтажу та переміщенню банкоматів №10 від 09.11.2012 року. Виконання умов договору підтверджується актами виконаних робіт, платіжним дорученням, податковою накладною (т.2 а.с.132-141).
5) Договір на виконання субпідрядних будівельно-монтажних робіт №11/СП від 12.11.2012 року. Фактичне виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт, актами приймання матеріалів, платіжним дорученням, податковою накладною (т.1 а.с.155-167).
Сума податку на додану вартість до зазначених податкових накладних включена до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображена в реєстрі виданих податкових накладних Розділ І в повному обсязі та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 р. /а.с.60-70 т.1, а.с.28-36 т.3/.
Проаналізувавши спірні господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Созидатель», первинні документи, які ці взаємовідносини підтверджують, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на види господарської діяльності позивача та його контрагента, які полягають у будівництві житлових і нежитлових будівель, виконанні інших спеціалізованих будівельних робіт та які свідчать про відповідність укладених угод видам господарської діяльності позивача та його контрагента.
Таким чином, встановивши обставини справи, які свідчать про факт виконання робіт, використання отриманих результатів робіт у власній господарській діяльності, а також оплату вартості робіт, у т.ч. ПДВ у їх вартості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів ДПІ щодо заниження позивачем податкових зобов’язань по взаємовідносинам з ТОВ «Созидатель».
Крім цього, встановлені обставини справи свідчать про те, що між позивачем та ПП «Онікс-СГ» укладено договір на інформаційно-консультаційне обслуговування з питань ведення податкового і бухгалтерського обліку №7/10-12 від 01 жовтня 2012 року (т.1 а.с.45).
Фактичне надання послуг підтверджується актом виконаних робіт від 30.11.2012 року, податковою накладною №64 від 30.11.2012 року (ат.1 а.с.46-47). Реальність господарських операцій також підтверджена постачальником послуг ПП «Онікс-СГ» (т.2 а.с.194-208).
Вказуючи на відповідність укладеного правочину між позивачем та ПП «Онікс-СГ» видам діяльності постачальника, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що одним із видів діяльності ПП «Онікс-СГ» є надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності й керування (т.2 а.с.212-217).
Отже, встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів ДПІ щодо заниження позивачем податкових зобов’язань по взаємовідносинам з ПП «Онікс-СГ».
Крім цього, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи ДПІ щодо нікчемності укладених правочинів.
Так, зробивши висновки про нікчемність укладеного правочину податковий орган не врахував наступного.
Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено об’єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Відсутність у контрагентів постачальника позивача основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів, що на думку ДПІ, унеможливлює здійснення господарської діяльності, не є тими ознаками, які характеризують правочин нікчемним.
Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов’язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.
Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Натомість, у якій частині зміст правочинів, які укладено позивачем у перевіряємому періоді, суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Онікс-СГ» укладено договори виконання робіт та надання послуг. При укладенні договорів його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договори укладені у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямовані на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.
Отже, зміст зазначених правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.
Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на висновки, які наведено в акті перевірки, натомість, вказаним підставам для визначення спірних податкових зобов’язань, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі №811/1979/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст ухвали виготовлено 12.12.2013р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Судове рішення № 36411118, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 872/15261/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: