Ухвала суду № 36407836, 10.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 876/11035/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрі-Трейд» до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» звернулось до суду з позовом до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області, яким просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «В-4» від 14.05.2013 року № 00000842200, яким йому зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на суму 6308235,00 грн. за грудень 2012 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року позов задоволено повністю. Також суд стягнув з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Торговий дім «Агрі-Трейд» 2294 грн. судового збору.

Постанова мотивована тим, що невідображення в рядку 23 декларації з податку на додану вартість суми податку, яка не була задіяна в визначенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного періоду по податку на додану вартість та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, є правом позивача, а не його обов'язком, тому така сума не може бути виключена з суми від'ємного значення податкового кредиту по податку на додану вартість.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до положень ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 4.6.7 п. 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, рядок 24 податкової декларації з податку на додану вартість складається виключно з сум податкового кредиту, несплаченого отримувачем товарів (робіт, послуг) їх постачальникам, так як частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг), підлягає бюджетному відшкодуванню. Отже, ТзОВ «Агрі-Трейд» в декларації за грудень 2012 року задекларувало значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (рядки 22-23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 6308235,00 грн. Однак дана сума була сплачена позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг), тому відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України не може включатись до рядка 24 податкової декларації. При цьому, задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався нормами п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, яка регулює питання строку на отримання права відшкодування сум податку на додану вартість, що не стосується обставин справи.

Заслухавши судцю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 29.03.2013 року до 18.04.2013 року посадові особи Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області провели документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Агрі-Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.12.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 24.04.2013 року № 227/22-36145734.

В акті зазначено про порушення позивачем пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 4.6.7 п. 4.6 п. 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, яке на думку податкового органу виразилось в тому, що ТзОВ «Агрі-Трейд» в декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року завищило значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» в сумі 6308235 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «В-4» від 14.05.2013 року № 00000842200, яким ТзОВ «Агрі-Трейд» зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на суму 6308235,00 грн. за грудень 2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з таких підстав.

Як встановив суд, ТзОВ «Агрі-Трейд» у встановленому законодавством порядку в 2012 році отримало право на податковий кредит по податку на додану вартість на суму 6308235,00 грн., чого не заперечує відповідач.

Дане право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість відображалося позивачем у відповідних звітних періодах в деклараціях з податку на додану вартість в рядку 24, а також в довідках про залишок суми від'ємного значення попередніх звітних періодах, що залишається непогашеною після бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 4.6.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно з пп. 4.6.7 цього Порядку рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, дана стаття передбачає право, а не обов'язок платника податку протягом 1095 днів задекларувати бюджетне відшкодування податку на додану вартість, вказавши дане відшкодування в рядку 23 податкової декларації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невідображення в рядку 23 декларації зобов'язань держави перед позивачем сум податку на додану вартість, тим самим не врахування даних сум при визначенні різниці між сумою податкових зобов'язань звітного періоду по податку на додану вартість та сум податкового кредиту не може розцінюватися як ухилення від сплати такого податку або незаконність і неправомірність права позивача на відображення протягом 1095 днів в декларації сум податкового кредиту.

Також невідображення в рядку 23 декларації сум від'ємного значення податку на додану вартість позивачем може при певних обставинах розцінюватися як порушення ведення бухгалтерського обліку, однак не є підставою вважати це ухиленням від сплати податків або незаконністю і безпідставністю збільшення від'ємного значення такого податку.

При цьому, правові наслідки та санкції до платника податків через недоотримання порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість зазначеними вище правовими нормами не передбачені.

Враховуючи наведені вище обставини та положення правових норм, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що не відображення в рядку 23 декларації податку на додану вартість суми 6308235,00 грн. і яка не була задіяна в визначенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного періоду по податку на додану вартість та сумою податкового кредиту такого звітного періоду є правом позивача, а не його обов'язком, а тому не може бути виключена з суми від'ємного значення податкового кредиту по податку на додану вартість, тому зменшення податковим органом позивачу суми від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2012 року на вказану суму є неправомірним.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 87 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з платіжного доручення від 21.05.2013 року № 1 ТзОВ «Агрі-Трейд» сплатило за подання позовної заяви 2294,00 грн., тобто в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Оскільки позов ТзОВ «Агрі-Трейд» задоволено в повному обсязі, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачу слід присудити з Державного бюджету України всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі № 819/1429/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрі-Трейд» до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький