Ухвала суду № 36406137, 11.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 147929/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Прокуратури Тернопільської області, Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг» до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В-4» від 15.12.2011 року № 0000432300 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5149305грн. за вересень 2011 року за декларацією, що зареєстрована 20.10.2011 року за № 9009355198, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг» (далі по тексту -ТзОВ «Мрія-Лізинг») звернулося до адміністративного суду з позовом до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (далі по тексту -Гусятинська МДПІ ) про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В-4» від 15 грудня 2011 року №0000432300 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5 149 305 грн. за вересень 2011 року за декларацією, що зареєстрована 20 жовтня 2011 року за №9009355198.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення форми «В-4»від 15 грудня 2011 року №0000432300 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5 149 305 грн. за вересень 2011 року є неправомірним у зв'язку з тим, що відповідач невірно застосував норми Податкового кодексу України до спірних правовідносин. Підставою для висновків перевірки послужили факти відображення позивачем в податковому обліку з ПДВ операцій з «Райффайзен Лізинг Аваль» на підставі накладних незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, котрі були виписані у попередніх податкових періодах, але отримані позивачем у поточному звітному періоді.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2012 року адміністративний позов було задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Гусятинському районі Тернопільської області форми «В-4» від 15 грудня 2011 року №0000432300 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг» суми від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5 149 305 грн. за вересень 2011 року за декларацією, що зареєстрована 20 жовтня 2011 року за №9009355198. Повернуто з державного бюджету на користь ТзОВ «Мрія-Лізинг» 2 146 грн. сплаченого судового збору.

З висновками суду першої інстанції не погодились апелянти- Гусятинська міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області та прокурор Тернопільської області, котрі просять скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав, що визначені в апеляційних скаргах. Зокрема, звертають увагу колегії суддів на помилковість висновку суду про те, що якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, оскільки не узгоджується з вимогами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та відсутній факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарг не підлягають до задоволення. При цьому зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг», результати якої оформлені Актом документальної перевірки від 30.11.2011 року № 539/23-35855770 «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія- Лізинг», код ЄДРПОУ 35855770 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності включення до складу податкового кредиту податкових накладних, що підлягають реєстрації у єдиному реєстрі податкових накладних декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року» (далі по тексту -Акт перевірки), ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області було прийнято податкове- повідомлення рішення від 15.12.2011 року № 0000432300 форми «В4» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 149 305 грн. за вересень 2011 року за декларацією, що зареєстрована 20.10.2011 року.

Як вбачається з висновків суду першої інстанції, підставою для висновків перевірки послужили факти відображення позивачем в податковому обліку з ПДВ операцій з ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» на підставі податкових накладних незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, які, були виписані у попередніх податкових періодах, але отримані позивачем у поточному звітному періоді.

Так, відповідно до умов договорів фінансового лізингу від 21.04.2011 року, укладених між ТзОВ «Мрія-Лізинг» та ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», згідно з Актами приймання- передачі предмета лізингу від 29.04.2011 року та видатковими накладними від 29.04.2011 року позивачу було передано майно (сільськогосподарська техніка) на загальну суму 30 895 832,22 грн., в т.ч. ПДВ 5 149 305,37 грн..

Реальність господарських опреаіцй стронами не оспорюється. Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. У зв'язку з неотриманням податкових накладних з пакетом документів по поставках від ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», ТзОВ «Мрія-Лізинг» звернулась до останнього з письмовою вимогою направити податкові накладні. (а.с.97)

ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» супроводжувальним листом від 07.09.2011 року направило податкові накладні від 29.04.2011 року ТзОВ «Мрія-Лізинг». (а.с.98). Згідно з п. 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України виписані ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» податкові накладні від 29.04.2011 року підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки сума ПДВ в одній податковій накладній становила понад 500 тисяч гривень.

Судом встановлено, що після перевірки інформації в Єдиному реєстрі податкових накладних було виявлено, що за даними ЄРПН інформація про реєстрацію отриманих від ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» податкових накладних відсутня. З врахуванням того, що ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» направило податкові накладні набагато пізніше ніж період їх виписки, порушило порядок їх заповнення, а також не включило їх до Єдиного реєстру податкових накладних, внаслідок чого ТОВ «Мрія-Лізинг»було позбавлено можливості включити сплачене ПДВ до податкового кредиту у визначеній договором сумі.

У відповідності до умов договорів фінансового лізингу № LC 4947-04/11- LC 4956-04/11 від 21.04.2011 року (Т.1 а.с.105-244), ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» - лізингодавець, а ТзОВ «Мрія-Лізинг»- лізингоодержувач визначили наступне. Лізингодавець на підставі договору купівлі - продажу зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації ( Додаток №2 до договору ), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. У відповідності до п.1.2 договору, лізингоодержувач самостійно та власний ризик обрав предмет лізингу та продавця (постачальника) предмета лізингу ТзОВ «Мрія-Лізинг», ЄДРПОУ 35855770, адреса: 48257, Тернопільська область, Гусятинський район, с.Васильківці ( надалі- продавець). Зобов'язання лізингодавця по придбанню предмета лізинга виникають після сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу та адміністративної комісії згідно умов договору та додатків до нього. Додаток №3, акти приймання-передачі предмета лізингу, що знаходяться в матеріалах справи, засвідчують факт передачі позивачу об'єктів лізингових угод.

У відповідності до вимог п.198.1 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України, ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні, отримані у періоді, наступному за періодом, в якому їх виписано, включаються до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкових накладних, але якщо з дати їх виписки не минуло 365 календарних днів. Разом з тим, право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг). Відповідна сума ПДВ позивачем сплачена в вартості поставлених товарів. Фактів відсутності сплати податку на додану вартість позивачем по операціях з вищезазначеними контрагентами податковим органом не наведено та не обґрунтовано.

ТзОВ «Мрія-Лізинг» включило 5 149 305,37 грн. до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року, тобто за звітний період, в якому отримало податкові накладні, та одночасно з декларацією 20.10.2011 року подало до ДПІ Додаток 8. Крім того, як встановлено в судовому засіданні, до декларації та додатку 8 ТзОВ «Мрія-Лізинг» на адресу ДПІ в Гусятинському районі 20 жовтня 2011 року подало копії первинних бухгалерських документів, що підтверджували факт отримання товару від ТзОВ «Райфайзен Лізинг Аваль».

Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначенні цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, вбачається, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю товару на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України твердить, що у випадку не включення платником податку у відповідному звітному періоді до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право за ним зберігається протягом 365 днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності його дій.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Прокуратури Тернопільської області, Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2012 року по справі № 2а-1977/12/1970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й.Коваль