Ухвала суду № 36406061, 10.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р. № 9104/129502/12 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Волошин М.М.

представника позивача - Синишина П.Є.

представника відповідача - Лаврука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

20 квітня 2012 року позивач - ТзОВ «СОТА» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача в ДПІ м. м. Івано-Франківську в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2012 року № 0000882302 на суму 159293 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що збільшення податковим органом сум оподатковуваного прибутку на суму кредиторської заборгованості перед ЗАТ «Зірниця» та ТОВ «Сота плюс» в розмірі 526680 грн є незаконним, оскільки така не може вважатись безнадійною заборгованістю, крім цього відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 01.04.2011 року, вказані суми були вже включені до валового доходу підприємства та відповідно податок на прибуток із них сплачено.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську № 0000882302 від 14.03.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов"язання ТзОВ «СОТА» з податку на прибуток за основним платежем в сумі 123894 грн та за штрафними санкціями в сумі 30974 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цієї постановою суду першої інстанції не погодився відповідача та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції, в частині задоволення позову, не правильно застосував норми матеріального права, оскільки заборгованість за товари, відвантажені за договором купівлі-продажу, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги після закінчення терміну позовної давності. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить 3 роки. Зважаючи на те, що укладення договору позивача з ТзОВ «Зірниця» припадає на перший кв. 2006 року, податковий орган вважає, що строк позовної давності протягом якого може бути заявлена вимога про стягнення закінчився у 1 кв. 2009 року, а тому в цьому періоді позивач повинен був на суму заборгованості збільшити валові витрати.

Позивач скористався своїм правом подання заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта (відповідача по справі) у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 12 січня по 22 лютого 2012 року ДПІ у м. Івано-Франківську проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «СОТА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року, результати якої оформлено актом № 2326/23-2/31262487 від 29.02.2012 року.

Згідно висновків цього акта, перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 1.22.1 п.1.22 ст. 1 та підпункту 4.1.6 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

До таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що під час перевірки встановлено наявність кредиторської заборгованості в сумі 495575,51 грн, зокрема, кредиторська заборгованість перед ЗАТ «Зірниця», яка виникла в 2006 році. На думку податкового органу вказана сума заборгованості, термін позовної давності щодо якої сплив у 2009 році, являється безповоротною фінансовою допомогою відповідно до підпункту 1.22.1 п.1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та на підставі пп. 4.1.6 п. 4.5 ст. 4 повинна бути включена до складу його валових доходів. Оскільки платником податку такі дії не вчинені, податковим органом у відповідності до висновків акту перевірки збільшено валовий дохід підприємства за 1 квартал 2009 року на суму безнадійної заборгованості в розмірі 495575,51 грн.

Крім цього, актом перевірки від 29 лютого 2012 року встановлено, що станом на 30.09.2011 року на рах. 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» обліковується кредиторська заборгованість позивача перед кредитором - ТОВ «Сота плюс», яка є несплаченою на день ліквідації вказаного кредитора, та не була віднесена до валового доходу позивача в порушення пп. 4.1.1, 4.1.6 п.4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вказаного акта, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2012 року № 0000882302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 159293 грн, у тому числі: 127434 грн - за основним платежем та 31859 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково в частині збільшення валових витрат позивача за 1 кв. 2009 року на суму кредиторської заборгованості перед ЗАТ «Зірниця» в розмірі 495575,51 грн, оскільки безпідставними є висновки податкового органу про те, що така заборгованість є безповоротною фінансовою допомогою. Так як усними угодами сторони не визначили строк виконання зобов'язання, він починає свій перебіг з моменту пред'явлення вимоги кредитором, якої останній на час проведення перевірки не пред'явив, а тому строк позовної давності не розпочався, що не дає підстави вважати таку заборгованість простроченою. Щодо збільшення валових витрат у 1 кв. 2010 року на суму кредиторської заборгованості перед ТзОВ «СОТА-ПЛЮС» в розмірі 14158 грн, то суд першої інстанції визнав таке збільшення обґрунтованим, оскільки при здійсненні господарської діяльності позивача, виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ «Сота плюс» в розмірі 14158,00 грн. 17.02.2010 року здійснена державна реєстрація припинення ТОВ «Сота плюс» у зв'язку з визнанням її банкрутом, а тому позивач у відповідному податковому періоді повинен був збільшити валові витрати.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції оскаржено в частині задоволення позову. У частині відмови у задоволенні позову судове рішення першої інстанції сторонами не оскаржено, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України судом апеляційної інстанції не переглядається.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1 ст. 4 цього Закону визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності (пп. 1.22.1 ст. 1 Закону N 334/94-ВР).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, простроченим вважається зобов'язання, яке, зокрема, не виконане у строк, встановлений договором або законом.

В акті перевірки № 2326/23-2/31262487 від 29 лютого 2012 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську встановлено, що підставою для виникнення кредиторської заборгованості були усні угоди, які, на думку податкового органу, є датою настання права на позов і відповідно підставою початку перебігу терміну позовної давності.

Також судом першої інстанції встановлено, що виникнення кредиторської заборгованості в сумі 495575,51 грн. не пов'язано із поданим суду представником позивача договором поставки, укладеним 01 лютого 2002 року між ЗАТ «Зірниця» та ТОВ «Сота» (а.с. 139), оскільки у відповідності до умов вказаного договору ЗАТ «Зірниця» зобов'язувалась здійснювати поставку продукції, в той час, як виникнення кредиторської заборгованості пов'язане із перерахуванням коштів від ЗАТ «Зірниця» на рахунок ТОВ «Сота».

Суд першої інстанції вірно зазначив про помилковість висновків відповідача щодо дати початку перебігу терміну позовної давності, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, вірним є висновок суду першої інстанції, що виконання зобов'язання про перерахування коштів чи поставки товару на суму 495575,51 грн підлягало виконанню у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором. У процесі судового розгляду встановлено, що ЗАТ «Зірниця» вимог до ТОВ «Сота» (після отримання попередньої оплати) не пред'являло, а отже, обчислення строку позовної давності не починалося.

Таким чином, строк позовної давності щодо заборгованості ТОВ «Сота» перед ЗАТ «Зірниця» на час проведення податковим органом перевірки не закінчився, а тому висновки податкового органу про заниження позивачем валового доходу на 495575,51 грн через не включення до його складу суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді простроченої кредиторської заборгованості по ЗАТ «Зірниця» є безпідставними.

Отже, враховуючи необґрунтованість збільшення валового доходу за І квартал 2009 року, є безпідставним визначення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем в сумі 123894,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 30974,00 грн, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на безпідставність висновків суду першої інстанції про те, що строк позовної давності не розпочався, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про початок перебігу терміну позовної давності у І кварталі 2006 року та його закінчення саме у І кварталі 2009 року, що має значення для обґрунтування збільшення валового доходу ТОВ «Сота» у такому звітному періоді.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а така задоволеною бути не може.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у справі № 2а-1121/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 13.12.2013 року.