Постанова № 36406067, 05.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 29484/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника відповідача Павлюк Б.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року у адміністративній справі №2а-6827/09/1370 за позовом Приватного підприємства «Резон БКС» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Резон БКС» звернулося у суд з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львові про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень №0002102320/0/23646/10/23-2 та №0002112320/0/23645/10/23-2 від 08.10.2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий орган за наслідком проведеної виїзної планової перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. безпідставно прийшов до висновку про порушення вимог, зокрема, п. 4.1 ст. 4, п.п.1.8, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 365903,00 грн. та п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, п.п.4.1.6 ст.4, п.п.12.3.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 26972,00 грн., оскільки Товариство без жодних порушень здійснювало господарську діяльність, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають до скасування.

Постановою Львівського окружного адміністративного від 21.06.2010 р. позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення №0002112320/0/23645/10/23-2 від 08.10.2008 року. Скасоване податкове повідомлення-рішення №0002102320/0/23646/10/23-2 від 08.10.2008 року в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції на суму 2697,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення №0002112320/0/23645/10/23-2 від 08.10.2008 року є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, зокрема Закону України «Про податок на додану вартість». Крім цього, вказує, що позивач здійснював продаж воріт та металопластикових вікон за цінами нижчими ніж звичайні на такі товари. Також, оскільки господарські операції між позивачем та ТзОВ «ІК «Укрнеобуд» не підтверджені первинними документами, ТзОВ «ІК «Укрнеобуд» з липня 2008р. подає звітність з нульовими показниками, 13.08.2009р. господарським судом винесено Постанову про визнання останнього банкрутом, а тому є всі підстави вважати про завищення податкового кредиту по податку на додану вартість. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив скаргу задовольнити, постанову скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга піддягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р., про що 16.09.2009р. складено Акт №383/23-2/33711499 в якому зазначено, зокрема, порушення вимог п. 4.1 ст. 4, п.п.1.8 п.1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 365903,00 грн. в тому числі січень 2008р. 3215,00 грн.; лютий 2008р. 32845,00 грн.; березень 2008р. 18108,00 грн.; квітень 2008р. 7972,00 грн.; червень 2008р. 170450,00 грн.; жовтень 2008р. 6019,00 грн.; листопад 2008р. 4116,00 грн.; грудень 2008р. 98584,00 грн.; січень 2009р. 2748,00 грн.; лютий 2009р.2318,00 грн.; березень 2009р. 19528,00 грн. та п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.12.3.1 п.12.3 ст.12 Закону №334 в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 26972,00 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2008 року №0002112320/0/23645/10/23-2, яким визначено Товариству суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 548854,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 365903,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 182951,00 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2008 року №0002102320/0/23646/10/23-2 яким визначено Товариству суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 37760,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 26972,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10788,00 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач правомірно дійшов висновку про необхідність включення кредиторської заборгованості в сумі 107886,00 грн. до валового доходу (сума податкового зобов'язання становить 26 972,00 грн.), однак з огляду на дату реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «ІК «Укртрансбуд» така підлягала до включення у валовий доход в 1 кварталі 2009р., а не в 4 кварталі 2008р., як це зазначено в Акті перевірки та врахуванням цього, застосована до Товариства сума штрафної (фінансової) санкції за один період (4 квартал 2008р.) в розмірі 10% що становить 2 697,00 грн. є необґрунтованою та такою, що підлягає до скасування. Що стосується податкового повідомлення - рішення, визначено Товариству суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість, то звичайною вважається ціна вказана в договорі, яка і відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Проте, колегія суддів апеляційного суду з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам та суперечать нормам матеріального права.

В Акті перевірки, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.04.2006р. по 31.03.09р. встановлено їх заниження на суму 209986,00 грн. в тому числі: січень 2008 року на суму 3215,00 грн.; березень 2008 року на суму 2859,00 грн.; квітень 2008 року на суму 7972,00 грн.; червень 2008 року на суму 78140,00 грн.; жовтень 2008 року на суму 6091,00 грн.; листопад 2008 року на суму 4116,00 грн.; грудень 2008 року на суму 82999,00 грн.; січень 2009 року на суму 2748,00 грн.; лютий 2009 року на суму 2 31,00 грн.; березень 2009 року на суму 19528,00 грн. ПП «Резон БКС» за період, що перевіряється, здійснювало продаж воріт та метало пластикових вікон, за цінами нижчими ніж звичайні ціни на такі товари. Відповідно до представлених до перевірки документів за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. (аналізів рахунків 281 «товари на складі», 90 «собівартість реалізованих товарів», 70 «дохід від реалізації товарів», 79 «результат операційної діяльності», накладних на придбання/продаж товарів) встановлено, що собівартість є більшою від одержаного доходу на суму 2 232 967 грн., (оборот по Дт 90 обороти по кредиту 70 ). Згідно бухгалтерського проведення Д-т 361 в К-т 70 дохід від реалізації товарів склав 1 183013,00 грн. В результаті чого собівартість є більшою від одержаного доходу на суму 1 049 931 грн., (оборот по Дт 90 - обороти по кредиту 70 ) (без ПДВ).

Згідно бухгалтерського проведення Д-т 361 в К-т 70 дохід від реалізації товарів склав 1049931 грн.в тому числі: січень 2008 року на суму 96629 грн., березень 2008 року на суму 137782 грн., квітень 2008 року на суму 42151 грн., червень 2008 року на суму 417969 грн., жовтень 2008 року на суму 42703 грн., листопад 2008 року на суму 105603 грн., грудень 2008 року на суму 246274 грн., січень 2009 року на суму 11910 грн., лютий 2009 року на суму 22558 грн., березень 2009 року на суму 59434 грн.

Наведене свідчить, що собівартість є більшою від одержаного доходу на суму 1049931 грн., (оборот по Дт 90 - обороти по кредиту 70) (без ПДВ) січень 2008 року на суму 16076 грн. (112705 - 96629 ) , березень 2008 року на суму 14293 грн. (152075 - 137782 ) ,квітень 2008 року на суму 39864 грн. (82015 - 42151) ,червень 2008 року на суму 390693 грн. (808662 - 417969 ) , жовтень 2008 року на суму 30457 грн. (73160 - 42703 ) , листопад 2008 року на суму 20581 грн. (126184 - 105603 ), грудень 2008 року на суму 414998 грн. (661272 -246274 ) , січень 2009 року на суму 13741 грн. (25651 - 11910 ) , лютий 2009 року на суму 11592 грн. (34150 - 22558 ) /березень 2009 року на суму 97636 грн. (157070 - 59434 ).

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, згідно із Законами України з питань оподаткування а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, іцо включається до ціни товарів (робіт, послуг). До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією товарів (послуг).

Відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», поняття звичайних цін для цілей оподаткування податком на додану вартість розуміється та застосовується за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 20.1.1 ст. 20 цього Закону, під звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, слід оцінювати, чи обумовлені збиткові операції розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру). Водночас вчинення збиткових операцій за відсутності розумних економічних мотивів, зокрема: нетипові для звичайної господарської діяльності схеми розрахунків, які можуть сприяти ненадходженню сум податку на додану вартість до державного бюджету; явна невідповідність цін на товари чи послуги звичайному рівню за умови обізнаності платника податків із ринковою кон'юнктурою; придбання товарів у посередників на менш вигідних умовах за наявності прямих ділових зв'язків із виробниками та інші подібні обставини можуть свідчити про навмисний характер збиткових операцій з метою заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. У свою чергу, господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою одержання доходу, а не з метою заниження податкових зобов'язань. Навмисні дії платників податку, спрямовані на заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, слід розцінювати як такі, що виходять за межі господарської діяльності.

Таким чином, податковий орган надав належні докази того, що підприємством здійснило економічно збиткову операцію.

Що стосується завищення податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 155898 грн., то суд зазначає наступне.

ПП «Резон БКС» та ТзОВ «ІК «Укрнеобуд» укладено договір від 08.01.2008р №080108 - 01, згідно з яким ПП «Резон БКС» (замовник) зобов'язується прийняти і оплатити, а ТзОВ «ІК «Укрнеобуд» (виконавець) передати у власність товар зазначений у видаткових накладних.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за 2008 року.

Кредиторська заборгованість за відвантажений товар (надані роботи, послуги) за розрахунками з ТзОВ «ІК «Укрнеобуд» станом на 31.03.2009р. становить 614733 грн.

Ппозивачем не були надані товаротранспортні накладні пов'язані з отриманням та реалізацією переліченого вище товару; відомості про перевізника, загрузку, розгрузку та зберігання товару; сертифікати та інші документи, що підтверджують якість та походження товарів.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704.

Виходячи із вищенаведеного, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно наданих до перевірки документів неможливо встановити, чи дані операції з купівлі - продажу пов'язані з господарською діяльністю, економічну доцільність проведених господарських операцій, принесену користь підприємству.

Наявність у підприємства видаткових і податкових накладних, платіжних документів сама по собі не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0002112320/0/23645/10/23-2 від 08.10.2008 року відповідачем винесено правомірно.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року у адміністративній справі №2а-6827/09/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

С.М. Кузьмич

Повний текст постанови складено 10.12.2013 р.