Ухвала суду № 36406043, 17.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р. № 9104/7573/10 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участі: секретаря судових засідань Волошин М.М.

представника відповідача - Макарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Городоцьке лісове господарство» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом прокурора Маневицького району Волинської області в інтересах держави в особі Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області до Державного підприємства «Городоцьке лісове господарство» про стягнення податкового боргу,-

встановив:

3 вересня 2009 року прокурор Маневицького району Волинської області звернувся в суд із адміністративним позовом в інтересах держави в особі Ківерцівської МДПІ до ДП «Городоцьке лісове господарство» в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив стягнути з відповідача за рахунок його активів заборгованість до бюджету в сумі 390737,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 390737,86 грн. Вказана заборгованість ДП «Городоцьке лісове господарство» у добровільному порядку не погашається, внаслідок чого порушуються інтереси держави, а тому прокурор просить стягнути таку на підставі судового рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ДП «Городоцьке лісове господарство» на користь держави заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 390737,86 грн.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така ухвалена з порушенням норм матеріального права, а тому просить її скасувати і в задоволенні позову відмовити.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем передчасно пред'явлено позов про стягнення, оскільки ним не вживались заходи щодо погашення податкового боргу, як це передбачено положеннями ст. 3, 6. 8, 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство «Городоцьке лісове господарство» є суб'єктом господарювання, з 21.01.1992 року знаходиться на обліку як платник податків в Ківерцівській міжрайонній державній податковій інспекції.

Актом звірки від 01.12.2009 року щодо стану утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб за період з 01.08.2006 року по 01.10.2008 року, підписаного уповноваженими представниками позивача та відповідача, встановлено по розрахунках з бюджетом станом на 01.08.2006 року заборгованість з цього податку в сумі 166118,59 грн (поза межами строку давності), а станом на 01.10.2008 року - в розмірі 556856,45 грн. Таким чином, враховуючи строк давності, за відповідачем станом на 01.10.2008 року рахується заборгованість з податку з доходів фізичних осіб за період з 01.08.2006 року по 01.10.2008 року в розмірі 390737,86 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки позивач є податковим агентом, зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Так як ним вимог законодавства не дотримано, заборгованість, яка виникла, підтверджується матеріалами справи і ним самостійно не погашається, слід стягнути її у судовому порядку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Пунктом 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п. п. 8.1.1 та п. п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Підпунктом 16.3.2 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.

Згідно з п. п. 16.3.4 та п. п. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16 з Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДП «Городоцьке лісове господарство», як податковий агент, в порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за період з 01.08.2006 року по 01.10.2008 року не сплачено податок з доходів фізичних осіб у сумі 390737,86 грн, який ним утримано з працівників, що підтверджується: актом звірки заборгованості; податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку; актом перевірки від 12.03.2009 року № 04/2301/00991522. Згідно пояснень головного бухгалтера ДП «Городоцьке лісове господарство» Турянської Л.З. вказана заборгованість наявна та виникла внаслідок важкого фінансового стану підприємства.

Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про сплату вказаної вище суми податку з доходів фізичних осіб, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта про те, що податковий орган повинен був надсилати Підприємству податкові вимоги, оскільки згідно положень пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються платнику податків. Однак, відповідач у розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є податковим агентом, а не платником податків, а тому позивач не повинен приймати податкове повідомлення - рішення чи направляти податкову вимогу відповідачу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив адміністративний позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Державного підприємства «Городоцьке лісове господарство» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року у справі № 2а-18849/09/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 18.12.2013 року.