Постанова № 36405712, 19.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа№ 927/1140/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі

судового засідання: Костенко К.О.

за участі представників

від сторін:

позивача Сіндряков О.В - дов. №14-151 від 22.08.13 р.;

відповідача Когут Н.М. - . дов. №1266 від 01.10.13 р.;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги

Комунального підприємства

"Прилукитепловодопостачання"

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 19.09.2013 р.

у справі № 927/1140/13 (суддя: Моцьор В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства

"Прилукитепловодопостачання"

про стягнення заборгованості у розмірі

5 050 442,74 грн. в тому числі

4 272 997,14 грн. основної заборгованості,

352 600,92 грн. пені, 333 907,48 грн. штрафу,

13 925,15 грн. інфляційних втрат,

77 012,05 грн. 3 % річних

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "НАК"Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до КП "Прилукитепловодопостачання" про стягнення 5 050 442,74 грн. боргу, в тому числі 4 272 997,14 грн. основного боргу, 352 600,92 грн. пені, 333 907,48 грн. штрафу, 13 925,15 грн. інфляційних втрат та 77 012,05 грн. 3 % річних по Договору купівлі-продажу природного газу №14/2421/11 від 30 вересня 2011 року.

17.09.13 року відповідач через відділ діловодства Господарського суду Чернігівської області подав Клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та надання відстрочки виконання рішення суду.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2013 р. № 927/1140/13 позов задоволено частково, а саме стягнуто з КП "Прилукитепловодопостачання" 3 496 465,86 основного боргу, 352 600,92 грн. пені, 333 907,48 грн. штрафу, 13 925,15 грн. інфляційних втрат та 77 012,05 грн. 3 % річних (арк. с. 67-70).

Не погоджуючись з вказаним Рішенням, відповідач КП "Прилукитепловодопостачання" звернувся до КАГС зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2013р. у даній справі скасувати частково, а саме в частині відмови в задоволенні Клопотань про зменшення штрафних санкцій, передбачених Договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 року №14/2421/11, та наданні відстрочки виконання рішення суду, прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити вказані Клопотання в повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження відповідач зазначає про необхідність зменшення розміру нарахованої пені та наданні відстрочки виконання рішення суду з огляду на те, що у КП "Прилукитепловодопостачання" виник скрутний фінансово-майновий стан в зв`язку з невиконанням споживачами перед відповідачем своїх зобов`язань по сплаті послуг газопостачання, що унеможливлює вчасно розрахуватися з позивачем за поставлений газ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 21.10.2013р. № 927/1140/13 порушено апеляційне провадження у даній справі.

Розпорядженням Голови КАГС від 19.12.2013 р. у зв`язку з участю судді Власова Ю.Л. у засіданні Ради суддів господарських судів України, змінено склад колегії у даній справі, подальший розгляд справ здійснювався колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Корсакова Г.В., Кропивна Л.В.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дійшла висновку апеляційну скаргу Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2013 р. №927/1140/13 залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2011 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради (покупець) укладено Договір на купівлю-продаж природного газу №14/2421/11 (далі -Договір) (арк.с. 10-16).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, продавець взяв на себе зобов'язання передати відповідачу у ІV кварталі 2011 року та 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що ціна за 1 000 кубічних метрів природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Додатковою угодою № 1 до Договору на купівлю-продаж природного газу від 30 вересня 2011 року № 14/2421/11 сторонами затверджено з 11 жовтня 2011 року нову редакцію пункту 5.2., в якій встановлено розмежування між оплатою за використання природного газу для виробництва теплової енергії, яка спожита населенням в розмірі за 1 000 куб.м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 1 309,20 грн. та використання природного газу для виробництва теплової енергії, яка спожита релігійними організаціями з оплатою за 1 000 куб.м. природного газу - 1 248,74 грн., крім того ПДВ - 0 %, на послуги з транспортування - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн. (арк.с. 17).

У відповідності з п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору позивач поставив протягом жовтня-грудня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 3 643,528 тис. куб. метрів на загальну суму 5 653 612,63 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2011 року, 30 листопада 2012 року, 31 грудня 2012 року та 18 березня 2013 року (арк.с. 18-21).

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості поставленого газу у передбачені договором строки не виконав, сплативши лише частково заборгованість в сумі 776 431,28 грн., що підтверджуються Платіжними дорученнями від 26.07.201213р., 29.07.2013р., 23.08.2013 р. №№5,6,7,8 (арк.с 48-51).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3 496 565,86 грн., в іншій частині боргу у розмірі 776 431,28 грн. слід відмовити, як заявленому необгрунтовано.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 352 600,92 грн. пені за період з 15 листопада 2012 року по 15 липня 2013 року, 333 907,48 грн. штрафу за п. 7.2. Договору, 13 925,15 грн. інфляційних втрат та 77 012,05 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.2. договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунки, щодо заявлених штрафних санкцій, дійшла висновку, що оскільки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості природного газу по Договору № 14/2421/11 від 30 вересня 2011 року, то позовні вимоги в частині стягнення 352 600,92 грн. пені, 333 907,48 грн. штрафу, 13 925,15 грн. інфляційних втрат та 77 012,05 грн. 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

У доводах апеляційного оскарження відповідач зазначає, про право суду зменшити розміри неустойки, з огляду на те, що підприємство КП "Прилукитепловодопостачання" знаходиться у важкому фінансовому становищі.

Однак, колегія суддів не приймає до уваги вищезазначені доводи скаржника та погоджується з висновками господарського суду щодо відмови в задоволенні вимог про зменшення пені та штрафу до 1%, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Тобто, застосування вказаної норми є правом суду.

Відповідно до ст 617 ЦК України не вважається підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно пунктом 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Колегія суддів зазаначає, що відповідно до ст. 617 ЦК України відсутність коштів у боржника не вважається випадком, який звільняє останнього від відповідальності за порушення ним зобов'язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що підстав для зменшення розміру пені та штрафу, які є винятковими в розумінні пункту 3 статті 83 ГПК України, відповідачем надано не було.

В доводах апеляційного оскарження відповідач просить відстрочити виконання Рішення суду від 19.09.2013р., терміном на 36 календарних місяців, оскільки скаржник неспроможний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за спожитий природний газ в силу важкого фінансового стану.

Відповідно до п. 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пункт 7.2. зазначеної Постанови Пленуму встановлює, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З наведеного вбачається, що доводи, які навів скаржник, не є винятковими в розумінні зазначених вимог законодавства, оскільки з них не вбачається наявності обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, судом вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну правову оцінку дослідженим доказам та правильно застосовано норми матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення апеляційну скаргу Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання", Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2013р. №927/1140/13 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання"" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2013р. №927/1140/13 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. №927/1140/13 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. №927/1140/13 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи №927/1140/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді Г.В. Корсакова

Л.В. Кропивна