КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" грудня 2013 р. Справа№ 910/12854/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Отрюха Б.В.
Тищенко А.І.
За участю представників:
від позивача: Коцупатрий О.М. - за дов.
Макаренко В.А. - за дов.
від відповідача: Антоненко Я.М. - за дов.
від третьої особи: Пархомчук Р.І. - за дов.
розглянувши апеляційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України»
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013
у справі № 910/12854/13
за позовом Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України»
до Міжнаціональної універсальної товарно-сировинної біржі «Епсілон»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватно-орендна агрофірма «Україна»
про визнання результатів торгів недійсними
ВСТАНОВИВ:
Державне сільськогосподарське підприємство «Головний селекційний центр України» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжнаціональної універсальної товарно-сировинної біржі «Епсілон» (далі, відповідач) про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з реалізації майна - 88 корів Голштинської породи (далі, спірне майно) за ціною 680 209,20 грн. Приватно-орендній агрофірмі «Україна», що відбулися 15.10.2010 та зафіксовані у формі протоколу № 1 від 15.10.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Приватно-орендну агрофірму «Україна» (далі, третя особа).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 у справі № 910/12854/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Додатковим рішенням від 14.11.2013 у справі № 910/12854/13 Господарський суд міста Києва вирішив стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» (08301, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Ново-Київське шосе, 1а, код ЄДРПОУ 00699945, р/р 2600950475 в Акціонерний банк «Укргазбанк», м. Київ, МФО 320478), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного бюджету України грошові кошти: витрати по сплаті судового збору, за заявлені вимоги про визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010 в розмірі - 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 копійок).
Не погодившись з прийнятим судом додатковим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі № 910/12854/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути судовий збір в розмірі 1 147 грн. з Міжнаціональної універсальної товарно-сировинної біржі «Епсілон».
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що додаткове рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі № 910/12854/13 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 для розгляду апеляційної скарги Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі № 910/12854/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Отрюха Б.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 апеляційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва 14.11.2013 у справі № 910/12854/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 24.12.2013.
24.12.2013 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив задовольнити апеляційну скаргу позивача і скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі № 910/12854/13.
Представник третьої особи письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні просив її задовольнити і скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі № 910/12854/13.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дійшла висновку щодо необхідності скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 по даній справі та про часткове задоволення апеляційної скарги Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» з огляду на наступне.
Відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:
1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;
2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.
Колегія суддів зазначає, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення, суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі недоліки, зокрема неповноту.
З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2013 позивачем було подане до Господарського суду міста Києва клопотання про збільшення розміру позовних вимог (том 2, а.с. 1-5), відповідно до якого позивач просив суд визнати нікчемним договір купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010, відповідно до умов якого Приватно-орендна агрофірма «Україна» придбала у ДСП «Головний селекційний центр України» на Міжнаціональній Універсальній Товарно-Сировинній Біржі «Епсілон», згідно з Правилами біржової торгівлі та Протоколу проведення аукціону № 1 від 15.10.2010 88 корів Голштинської породи (канадської селекції), а також, захищаючи державні інтереси, застосувати з ініціативи суду в порядку пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, наслідки (недійсності) нікчемності договору № 1 від 15.10.2010, шляхом вилучення у Приватно-орендної агрофірми «Україна» 88 корів Голштинської породи.
У задоволенні зазначеного клопотання позивачу було відмовлено, що вбачається з протоколу судового засідання від 12.08.2013 у справі № 910/12854/13 (том 1, а.с. 10).
Так, у вказаному протоколі чітко записано: «Представник позивача заявив клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про заміну неналежного відповідача на належного та надав заяву про збільшення позовних вимог». Далі зазначається: «Судом розглянуті подані клопотання, за результатом чого судом клопотання про долучення документів до матеріалів справи задоволено, в решті поданих заяв та клопотань судом відмовлено».
У рішенні Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 у справі № 910/12854/13 суд першої інстанції лише обмежився констатацією факту подання позивачем до суду клопотання (заяви) про збільшення розміру позовних вимог, не зазначивши про результати його розгляду.
Водночас, зі змісту мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 вбачається, що вимоги позивача про визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010 та застосування наслідків (недійсності) нікчемності договору № 1 від 15.10.2010, шляхом вилучення у Приватно-орендної агрофірми «Україна» 88 корів Голштинської породи не були предметом розгляду та дослідження у суді першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення від 28.10.2013.
Натомість, у додатковому рішенні Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі № 910/12854/13 суд зазначає: «У зв'язку з тим, що наведене клопотання відповідає вимогам частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, судом дане клопотання було прийнято та долучено до матеріалів справи». Поряд з цим, всупереч пункту 3 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, зі змісту додаткового рішення вбачається, що по суті заявлені позивачем у клопотанні вимоги щодо визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010 та застосування наслідків (недійсності) нікчемності договору № 1 від 15.10.2010, шляхом вилучення у Приватно-орендної агрофірми «Україна» 88 корів Голштинської породи суд першої інстанції не розглядав.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції знову ж таки обмежився лише констатацією факту прийняття та долучення вказаного клопотання до матеріалів справи, у задоволенні якого, як зазначалося вище, судом було відмовлено.
Далі, у додатковому рішенні суд зазначає, що позивачем не було сплачено судовий збір за позовну вимогу про визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010, заявлену відповідно до клопотання про зміну предмету позову.
З огляду на це, суд першої інстанції, беручи до уваги, що судовим рішенням від 28.10.2013 у справі № 910/12854/13 не вирішено питання про розподіл господарських витрат, керуючись частиною 2 статті 88 Господарського процесуального кодексу України за власною ініціативою вирішив прийняти додаткове рішення з цього питання, стягнувши з відповідача судовий збір за заявлену позивачем вимогу про визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010 у сумі 1 147 грн.
У своїй апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи і саме через це висновки суду, викладені в оскаржуваному рішення, не відповідають обставинам справи. Так, на думку позивача, висновок суду про те, що позивачем не сплачено судовий збір за позовну вимогу про визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010, заявлену відповідно до клопотання про зміну предмету позову, не відповідає обставинам справи, оскільки клопотання про зміну предмету позову представник позивача не подавав, а у задоволенні клопотання про збільшення розміру позовних вимог судом було відмовлено.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із наведеними доводами апелянта та зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції була розглянута лише позовна вимога про визнання результатів торгів недійсними, заявлена позивачем до Міжнаціональної універсальної товарно-сировинної біржі «Епсілон», а вимога про визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010 та застосування наслідків (недійсності) нікчемності такого договору судом при прийнятті рішення від 28.10.2013 не розглядалася, оскільки у задоволенні клопотання (заяви) позивача про збільшення розміру позовних вимог судом було відмовлено (том 1, а.с. 10).
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у суду були відсутні підстави для стягнення з позивача витрат по сплаті судового збору за заявлені ним у клопотанні про збільшення розміру позовних вимог вимоги, оскільки останні судом не були прийняті до розгляду та по суті не розглядались.
Разом з тим, у апеляційній скарзі позивач просить покласти судовий збір у сумі 1 147 грн., стягнутий додатковим рішенням суду з позивача, на відповідача.
Однак, колегія суддів наголошує на тому, що оскільки вимога про визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010 не розглядалася, рішення про її задоволення або про відмову у задоволенні судом не приймалися, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення вимоги апелянта про стягнення з відповідача судового збору у сумі 1 147 грн. за розгляд вимоги позивача про визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010.
Окрім вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що Приватно-орендна агрофірма «Україна», як набувач спірного майна, була залучена судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 у справі № 910/12854/13 (том 1, а.с. 131-133).
Однак, у рішенні суду від 28.10.2013 у справі № 910/12854/13 зазначено, що суд за власною ініціативою залучив до участі у справі Приватно-орендну агрофірму «Україна» в якості відповідача-2, змінивши при цьому процесуальний статус останньої з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (аркуш 2 рішення суду).
Однак, із матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції судом, у відповідності до вимог частини 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України ухвала про залучення до участі у справі іншого відповідача не приймалася.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що процесуальний статус Приватно-орендної агрофірми «Україна» у справі № 910/12854/13 у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку змінений не був і остання приймала у ній участь саме в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно, всупереч статті 24 Господарського процесуального кодексу України, зазначив в оскаржуваному додатковому рішенні Приватно-орендну агрофірму «Україна» як відповідача-2.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів також зазначає, що при винесенні Київським апеляційним господарським судом ухвали від 12.12.2013 про прийняття апеляційної скарги позивача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі № 910/12854/13 до провадження судом було помилково зазначено Приватно-орендну агрофірму «Україна» як відповідача-2 у справі, оскільки зазначене підприємство приймає участь у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі № 910/12854/13 підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 88, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі № 910/12854/13 задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі № 910/12854/13 скасувати.
Матеріали справи № 910/12854/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді Б.В. Отрюх
А.І. Тищенко
Судове рішення № 36392871, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 24.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/12854/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: