Постанова № 36405434, 24.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3976/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський оптико-механічний завод" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський оптико-механічний завод" до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000251500 та 0000261500 від 01.04.2013 р., -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмський оптико-механічний завод" (далі - позивач або ТОВ "Ізюмський оптико-механічний завод") звернулося до суду з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС (далі - відповідач, податковий орган або Іванківська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000251500 та 0000261500 від 01.04.2013 р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод» є юридичною особою, зареєстрованою Іванківською райдержадміністрацією Київської області 25.07.2004 р., про що видано свідоцтво встановленого зразка серії А00 №091942, взято на податковий облік в МДПІ у Іванківському районі Київської області 30.07.2004 р., зареєстроване як платник ПДВ 31.10.2006 р., свідоцтво №13780184.

Відповідачем на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 розділу II ПК України, в порядку ст.76 розділу II ПК України було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з ПДВ за грудень 2012 р.

В акті перевірки встановлено порушення ст. 186, п.187.1 ст. 187, п.198.3 ст. 198, ст. 200, п.201.6 ст. 201 ПК України, що на думку відповідача, призвело до завищення задекларованої товариством суми від'ємного значення податку на додану вартість по декларації за грудень 2012 року у розмірі 14 767 554 грн. та завищення позитивного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у сумі 436 228 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №№0000251500 та 0000261500 від 01.04.2013 р., якими позивачу було зменшено задекларовану суму від'ємного значення по декларації за грудень 2012 р. у розмірі 14767554 грн. та зменшено суму позитивного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ по декларації за грудень 2012 р. у сумі 436228 грн. відповідно.

Вказані рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак, за результатами розгляду скарг, скарги позивача - залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 14 767 554 грн., суд першої інстанції виходив недоведеності позивачем факту повернення товарно-матеріальних цінностей у червні 2010 року, що стало причиною виникнення від'ємного значення у грудні 2012 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Так, у червні 2010року покупцями позивача здійснено повернення раніше придбаних у позивача товарно - матеріальних цінностей, що підтверджується належним чином оформленими розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 4.5, статті 4 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент здійснення господарських взаємовідносин) якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом а) підпункту 4.5.1, пункту 4.5, статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Згідно із п.5.6, розділу 5 «Коригування податкових зобов'язань з ПДВ" Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997року за № 250/2054 (у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) (далі - Порядок № 166) коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8, зокрема, у ряд.8.4 податкової декларації з ПДВ відображаються інші випадки коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, позивач був зобов'язаний відкоригувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість при поверненні товарно - матеріальних цінностей у періоді, протягом якого було здійснено таке повернення, тобто, у червні 2010року.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 року, по справі № 2а-5662/12/1070 позовні вимоги ТОВ "Ізюмський оптико-механічний завод" до Іванівської МДПІ задоволено, визнано протиправними дії відповідача при проведенні камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року та скасовані податкові повідомлення-рішення від 21.08.2012 року форми «В4» № 0000011600 (зменшення від»ємного значення ПДВ за липень 2012 року у розмірі 15 209 772 грн.).

Вказаною постановою встановлено фактичне здійснення операції позивача з повернення товарно-матеріальних цінностей у червні 2010 року; правильність документального оформлення здійснення господарських операцій з повернення товарів; достовірність відображення операцій з повернення товарів у податковій звітності та коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у червні 2010 року.

З огляду на зазначене, відповідно до ст.72 КАС України, приймаючи до уваги преюдиційне значення вищевказаної постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 року для даної справи, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про недоведеності повернення покупцями товарно-матеріальних цінностей у червні 2010 року, що стало причиною виникнення від'ємного значення у грудні 2012 року.

Обговорюючи правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 01.04.2013 року № 0000261500, колегії суддів зазначає наступне.

Як випливає з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Рейтар" 18.05.2012 року укладено договір № 28/05/12 предметом якого є поставка ТОВ "Рейтар" товарно-матеріальних цінностей.

На виконання умов договору та специфікації до нього від 14.12.2012 року, позивачем реалізовано ТОВ "Рейтар" товарно-матеріальні цінності згідно видаткової та податкової накладної від 14.12.2012 року на загальну суму 2 616 768, 00 грн., в тому числі ПДВ на суму 436 128 грн.

Оплата товарно-матеріальних цінностей підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, між позивачем та ТОВ "Рейтар" 31.05.2012 р., було укладено договір відповідального зберігання. Предметом даного договору є зберігання позивачем наданих ТОВ "Рейтар" товарно-матеріальних цінностей.

На виконання умов договору позивачем надано на адресу ТОВ "Рейтар" податкову накладну від 31.12.2012 року.

Так, відповідно до ст.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) або у паперовому вигляді, або в електронній формі.

Колегія суддів звертає увагу, що досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

В акті прийому передачі товару на відповідальне зберігання від 14.12.2012 року та інших первинних документах зазначено місце складання м. Ізюм Харківської області. Місцезнаходження позивача, відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, - с.Іванків, Іванківського району Київської області, вул. Поліський шлях, 5.

Як зазначає апелянт в своїй апеляційній скарзі, виробничі потужності та складські приміщення позивача знаходяться в м. Ізюм Харківської області, що підтверджується численними актами перевірок позивача, крім того, позивач має право здійснювати фінансово-господарську діяльність на всій території України.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку господарські операції з реалізації товарно-матеріальних цінностей та послуг зі зберігання в адресу ТОВ «Рейтар», тому у відповідача відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми задекларованого податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано належних доказів обґрунтування правомірності прийнятих рішень, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський оптико-механічний завод" задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський оптико-механічний завод" до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000251500 та 0000261500 від 01.04.2013 р. - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС №0000251500 та №0000261500 від 01.04.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський оптико-механічний завод" 2294 грн. 00 коп. судового збору за подання адміністративного позову, та 1147 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 26.12.2013 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.