Ухвала суду № 36405312, 17.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2567/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Пластмодерн» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПрАТ «Пластмодерн» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 16.05.2013 №0000672204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 9687,60 грн., у тому числі за основним платежем 7750,00 грн., штрафні санкції - 1937,50 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Ірпінська ОДПІ Київської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу начальника Ірпінської ОДПІ у Київської області ДПС № 20 від 22.04.2013 року, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного акціонерного товариства «Пластмодерн» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ «Технопромгруп» за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №495/22-4/31985955 від 29.04.2013 року (далі - Акт перевірки), згідно висновку якого Товариством порушено п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2012 року на загальну суму 7750,00 грн.

На підставі Акту перевірки Податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.05.2013 року №0000672204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 9687,60 грн., у тому числі за основним платежем 7750,00 грн., штрафні санкції - 1937,50 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо неправомірності дій відповідача та наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

06.09.2011 року між ТОВ «Технопромгруп» та ПрАТ «Пластмодерн» укладено договір купівлі-продажу. Згідно умов вказаного договору Постачальник (ТОВ «Технопромгруп») зобов'язується поставити товар (гранулу ПВТ /поліетилену високого тиску/ в кількості 10 тон за ціною 9,2 грн. з ПДВ за 1 кг.), а Покупець (ПрАТ «Пластмодерн») зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах СРТ (Інкотермс 2010).

На виконання умов договору купівлі-продажу від 06.09.2011 року ТОВ «Технопромгруп» передано ПрАТ «Пластмодерн» гранулу ПВТ, що підтверджується видатковою накладною від 28.03.2011 № РН-000618 та товарно-транспортною накладною Ф10ААБ №527354 від 30.03.2012 року.

В якості оплати за поставлений товар ПрАТ «Пластмодерн» перерахувало на користь ТОВ «Технопромгруп» грошові кошти у сумі 46500,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку ПрАТ «Пластмодерн».

ПрАТ «Пластмодерн» отримано від ТОВ «Технопромгруп» податкову накладну від 28.03.2012 року №176 на загальну суму 46500,00 грн., в т. ч. ПДВ 7750,00 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що укладений між ПрАТ «Пластмодерн» та ТОВ «Технопромгруп» правочин відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, первинними документами з поставки товару, що наявні в матеріалах справи, підтверджується реальність здійснення операцій поставки, відповідність дій позивача господарській меті, а також достовірність усіх даних, наведених у документах, які надають право на податковий кредит.

В той час, як відповідачем на підтвердження позиції щодо нікчемності правочину не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «Технопромгруп», доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про обґрунтованість дій Товариства щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Технопромгруп».

Таким чином, висновки відповідача про порушення ПрАТ «Пластмодерн» вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, ст. 228, 203, 215, 216 Цивільного Кодексу України при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Технопромгруп», є безпідставними.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомленння-рішення.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України).

Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 20.12.2013 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.