Постанова № 36403108, 20.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2013 року Справа № 812/10298/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Лутара» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у сумі 87 850,47 грн., -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Лутара» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у сумі 87 850,47 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Лутара» зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 04.12.2000 за № 1 381 120 0000 000153 та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Станом на 05.12.2013 за відповідачем рахується податкова заборгованість у розмірі 87 850,47 грн., з яких: 31 264,35 грн. з податку на додану вартість; 30 000,00 грн. з податку на прибуток; 26 586,12 грн. авансові внески з податку на прибуток.

Штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 1352,63 грн. нараховані відповідачу податковим повідомленням-рішенням від 08.02.2013 № 0000171530.

Податкове повідомлення-рішення є узгодженими.

Відповідно до ст.59 ПК України та з метою погашення податкового боргу, позивачем 22.08.2013 винесено відповідачу податкову вимогу № 74-15.

На теперішній час відповідач у добровільному порядку податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не виконав. У зв'язку з чим позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12 грудня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.34).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином.

На адресу суду повернулось поштове відправлення, надіслане на адресу відповідача, із зазначенням причини невручення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.33).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З у рахуванням вищевикладеного, суд вважає, що ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду, а також судову повістку, вручено відповідачу належним чином.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п.14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.265 п.14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 п.14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.34 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, за останній річний звітний період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року. Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Лутара» зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 04.12.2000 за № 1 388 107 0009 000153 (а.с.12). Підприємство перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідач подав до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області:

- податкові декларації з податку на додану вартість від 14.02.2013 № 9006530554 за січень 2013 року на суму 21 420,00 грн., від 19.03.2013 № 9014196639 за лютий 2013 року на суму 8 995,00 грн. (а.с.15-18);

- податкову декларацію з податку на прибуток від 30.01.2013 № 9086110770 на суму 30 000,00 грн., якою визначено суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 12210,00 грн. (а.с.23-25);

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 31 жовтня 2012 року № 9067518105, відповідно до якої визначено суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 12946,00 грн. (а.с. 22).

Таким чином, у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно нарахованої суми податків, за відповідачем утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 30415,00 грн., з податку на прибуток підприємств у розмірі 30000,00 грн., з авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 25156,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с.35-46).

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Абз.2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України встановлено що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

08 лютого 2013 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 08 лютого 2013 року № 0000171530, яким відповідачу визначено суму штрафу на підставі ст. 126 Податкового кодексу України у розмірі 1352,63 грн. (а.с.19).

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано уповноваженою особою відповідача 18 лютого 2013 року, у встановлені законом строки не оскаржене та сума штрафу у повному обсязі не сплачена, залишок несплаченої суми складає 841,63 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату самостійно визначеного зобов'язання з податку на додану вартість відповідачу нараховано пеню у розмірі 7,72 грн., з авансових внесків з податку на додану вартість у розмірі 1430,12 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а. с. 35-46).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 Податкового кодексу України).

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України позивачем відповідачу направлено податкову вимогу від 22 серпня 2013 року № 74-15, яка повернулась на адресу позивача без вручення із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.27, 28).

Відповідно до абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки податкова вимога від 22 серпня 2013 року № 74-15 є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення адміністративного позову вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку не виконав, податковий борг у загальному розмірі 87850,47 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та вказаних у адміністративному позову визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 20 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 25 грудня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Лутара» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків у сумі 87 850,47 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Лутара» (місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул.. Свердлова, 355, ідентифікаційний код 31270574) з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, за податковим боргом у загальному розмірі 87 850,47 грн. (вісімдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят гривень сорок сім копійок), а саме:

- з податку на додану вартість у сумі 31 264,35 грн. (тридцять одна тисяча двісті шістдесят чотири гривні тридцять п'ять копійок) на р/р 31117029700051, код одержувача 37800278, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Лисичанську;

- з податку на прибуток підприємств у сумі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч) на р/р 31115009700051 код одержувача 37800278, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Лисичанську;

- авансові внески з податку на прибуток підприємств у сумі 26 586,12 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень дванадцять копійок) на р/р 31112165700051, код одержувача 37800278, банк ГУДКСУ в луганській області, МФО 804013, одержувач УДКСУ в м. Лисичанську.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 25 грудня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова