Постанова № 36403105, 19.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2013 року Справа № 812/9280/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.,

при секретарі: Барашко М.В.,

за участю:

представника позивача: Шмигленко В.О.,

представника відповідача: Басакіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія " до Державної податкової інспекції у м.Свердловську Головного управління Міндоходів Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.09.2013 року № 0000381530 про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2013 року з податку на додану вартість , -

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" (далі - Позивач) до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів Луганської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.09.2013 року № 0000381530 про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 106 229,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 53 114,50 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що не згоден з податковим повідомленням - рішенням відповідача №0000381530 від 02.09.2013 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 106 229,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 53 114,50 грн., прийнятим на підставі Акту камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року від 19.08.2013р. №59/15-30-32727602, який в свою чергу ґрунтується виключно на висновках Акту документальної позапланової перевірки від 19.04.2013 р. за №168/15-30-32727602.

Стверджував, що при складанні акту № 59/15-30-32727602 від 19.08.2013р. відповідач фактично не досліджував правомірність нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за червень 2013р., оскільки в процесі перевірки використано (стор.2 Акту від 19.04.2013р.): декларацію з ПДВ за квітень 2012 року - січень 2013 року, документи за період 04.2012-01.2013 та зробив свій висновок на підставі акту №168/15-30-32727602 від 19.04.2013 року.

Актом перевірки від 19.04.2013р. №168/15-30-32727602 декларація за червень 2010 року документально не досліджувалася, не встановлювалась правомірність нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ, не досліджувалися контрагенти по взаємовідносинам з якими було сформована сума бюджетного відшкодування.

Зазначив, що на підставі Акту №168/15-30-32727602 від 19.04.2013р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. за №0000221530 (за формою «В1») про порушення позивачем п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, яким зменшено суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2013 р. у розмірі 117 286,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 58 643,00 грн.;

- повідомлення-рішення від 14.05.2013 за №0000231530 (за формою «В4») про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198,6 статті 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 р. у розмірі 6 771 935,00 грн. (за актом від 19.04.2013 р. за №168/15-30-32727602);

- повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. за №0000241530 (за формою «В1») про порушення позивачем п. 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2013 р. у розмірі 111 623,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 55 811,00 грн. (за актом від 19.04.2013 р. за №169/15-30-32727602).

Зазначені повідомлення рішення були оскаржені позивачем до суду у зв'язку з чим на день здачі декларації з ПДВ за червень 2013 року не були узгоджені.

З урахуванням викладеного стверджував, що на день подачі декларації з ПДВ за червень 2013 року Позивач не знав та не міг знати про неправомірність віднесення до рядку 23 Декларації з ПДВ за червень 2013 року суми 106 229 грн., відповідно мав право вносити зазначені дані до набрання чинності рішення суду у справі з оскарження повідомлень - рішень , винесених на підставі акту від 19.04.2013 року.

Додатково зазначив про посилання на третій сторінці акту від 19.08.2013 року на акт від 05.07.2013 року, на сторінці 43-45 якого в свою чергу мається запис про відсутність даних про завищення або заниження задекларованих показників у декларації за червень 2010 року.

При цьому постановою Луганського окружного адміністративного від 30.01.2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року по справі № 2а-11767/11/1270 скасовані податкові повідомлення - рішення, якими зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ у сумі 59 764 грн. та зменшено суму об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 175 031 грн., винесені на підставі Акту перевірки від 05.07.2011р.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення в якому зазначив, що Позивач подав Відповідачу декларацію з ПДВ за червень 2013 року, у якій було заявлено до відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів (рядок 23.2) у розмірі 106 229,00 грн.

Вказана сума утворилася у червні 2010 року за рядком 22.2 декларації з ПДВ, як сума від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом поточного податкового кредиту, яке підлягає включенню у склад податкового кредиту наступних звітних періодів.

З посиланням на вимоги ст. 200 ПК України стверджував, що правильність визначення від'ємного значення різниці між податковим кредитом та податковим зобов'язанням, а також його наявність впливає на можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з ПДВ за звітний (податковий) період.

При цьому послався на перевірку правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування з ПДВ, у тому числі за червень 2010 року під час проведення документальної позапланової виїзної документальної перевірки позивача 19.04.13, результати якої оформлені актом №168/15-30-32727602.

За результатами вказаної перевірки за період з 01.04.12 по 31.01.13 зменшено від'ємне значення у розмірі 6 771 935, 00 грн., що вплинуло на залишок від'ємного значення за червень 2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.13 у справі № 812/4800/13-а , яка залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.09.13, податкове повідомлення-рішення винесене за наслідками акту №168/15-30-32727602, зменшено розмір від'ємного значення у розмірі 6 771 935, 00 грн. залишено в силі.

З посиланням на вимоги ст. 72 КАС України, зазначив, що обставини встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.13 не потребують доказуванню при розгляді справи № 812/9280/13-а. (а.с.142).

У судовому засіданні представники сторін надали пояснення, тотожні даним викладеним в позовній заяві та запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку у відповідача, у тому числі є платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 21-34).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Повноваження відповідача визначені у тому числі ст. 20 ПК України.

У відповідності до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 КАС України, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений ПК України. Так, відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із статтею 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до вимог ст.86.2ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

22.07.2013 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість №9044062208, у рядку 23 якої зазначено суму бюджетного відшкодування 106229грн. (а.с.17-18).

19.08.2013 року уповноваженою особою відповідача з посиланням на вимоги статей 76, 200 ПК України проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість від 22.07.2013 року №9044062208 стосовно правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2013 року, за наслідками якої складено акт № 59/15-30-32727602 від 19.08.2013р. (далі акт № 59, а.с.7-15).

В акті № 59 зазначено про порушення позивачем п.200.4 ст. 200 ПК України, скільки при відсутності від'ємного значення за період червень 2010 року позивач завищив суму бюджетного відшкодування у червні 2013 року в розмірі 106229грн.

Представники відповідача в якості обґрунтування зазначених висновків послались на Акт № 59 та результати документальної позапланової перевірки позивача за період з 01.04.2012 по 30.03.2011, відображені в акті № 168/15-30-32727602 від 19.04.2013р. (далі акт № 168).

Зокрема в акті № 59 з посиланням на Акт № 168 зазначено про зменшення розміру від'ємного значення в сумі 6771935грн., що вплинуло на від'ємне значення за період червеньр. (мовою оригіналу, тобто рік не зазначений, сторонами визнано рік - 2013) (а.с.14), а саме: далі наведена таблиця в якій залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду - 06.2010 за даними перевірки містить нульове значення (а.с.15).

На підставі викладеного, відповідач зазначає про порушення позивачем вимог п.200.4 ст. 200 ПК України, в частині завищення суми бюджетного відшкодування у червні 2013 року в сумі 106229 грн. при відсутності залишку від'ємного значення за червень 2010 року.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На підставі акта № 59 з посиланням на вимоги статей 53, 54, 58, п.200.1, ст. 200 ПК України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000381530 від 02.09.2013 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 106 229,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 53114,50 грн. (а.с.16 том 1).

Зазначене повідомлення є предметом спору по даній справі.

Згідно із даними акту № 59 та поясненнями сторін, відповідачем при складанні Акту № 59 не досліджувались первинні бухгалтерські документи на підставі яких позивачем подавались дані про залишок від'ємного значення та бюджетне відшкодування.

Враховуючи особливості камеральної перевірки, обсяг досліджених документів, дані акту № 59 та пояснення сторін, відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем п.200.4 ст. 200 ПК України на підставі акту № 168.

Сторонам були роз'яснені вимоги статей69-72 КАС України та наслідки їх невиконання.

Судом приймались заходи щодо повного об'єктивного розгляду справи, у тому числі шляхом витребовування додаткових доказів - податкових декларацій з додатками, первинних бухгалтерських документів.

До набрання чинності Податковим кодексом України, платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на момент формування податкового кредиту).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно із статтею 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

В податковій декларації за червень 2010 року в рядку 21 зазначено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в розмірі 106316грн. та тотожна сума відображена у рядку 22.2 зазначеної декларації як сума податкового кредиту, яке підлягає включенню у склад податкового кредиту наступних звітних періодів (т. а.с.19-20, 242).

На підтвердження правомірності включення Позивачем до складу від'ємного значення та податкового кредиту червня 2010 року у розмірі 106316 грн. позивачем надані первинні бухгалтерські документи, на підставі яких формувалась зазначена сума (т.1 а.с.51-140).

Згідно із актом № 168/15-30/32727602 відповідачем було перевірено правильність визначення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, у тому числі за червень 2010 року.

У висновках акту № 168/15-30-32727602 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Позивача з правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за період з 01.04.12 по 31.01.13 та бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2013 року на суму 117286грн., та завищено суму від'ємного значення у розмірі 6550901грн. (т.1, а.с.145-162).

Згідно із даними акту № 168 відповідачем в квітні 2013 року перевірявся період з 01.04.12 по 31.01.13 (т.1.а.с.153).

При цьому пункт 3.16 акту № 168 містить дані про наявність у позивача частини залишку від'ємного значення фактично сплачену позивачем та яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування перевіряемого періоду з 01.04.12 по 31.01.13 (т.1.а.с.152 зворотній бік).

Як вбачається з акту перевірки від 19 квітня 2013 року № 168/15-30/32727602 відхилення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду - червня 2010 року у розмірі -106229 грн. (т.1.а.с.152-153).

За результатами акту № 168 відповідачем приймались податкові повідомлення-рішення, які в свою чергу були предметом розгляду по справі № 812/4800/13-а (т.1.а.с.244-269).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року по справі № 812/4800/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Зазначеною постановою, серед іншого, встановлено правомірність висновків Державної податкової служби у м. Свердловську, викладених у акті перевірки від 19 квітня 2013 року № 168/15-30/32727602 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» (код ЄДРПОУ 32727602) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за січень 2013 року, складовою частиною якого є висновки стосовно від'ємного значення в червні 2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки наявність за позивачем порушень п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, які зазначені у акті перевірки від 19 квітня 2013 року № 168/15-30/32727602, встановлено постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року по справі № 812/4800/13-а, яка набрала законної сили, суд вважає звільненими від доказування обставини наявності у позивача зазначених порушень.

Таким чином, зменшення позивачу розміру від'ємного значення за січень 2013 року у розмірі 6550901,00 грн., вплинуло на залишок від'ємного значення за період червень 2010 року.

З урахуванням акту № 168 та рішення по справі № 812/4800/13-а встановлено, що при відсутності залишку від'ємного значення за період червень 2010 року Позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у червні 2013 року у розмірі 106 229,00 грн.

Таким чином, відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000381530 від 02.09.2013 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 106 229,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 53114,50 грн.

Суд критично оцінює посилання позивача на неузгодженість висновків акту № 168 та прийнятим за його висновками повідомлень - рішень на час подання декларації за червень 2013 року, оскільки на час розгляду даної справи постанова суду у справі № 812/4800/13-а, набрала законної сили.

З урахуванням обставин, встановлених рішенням суду, не приймаються до уваги посилання позивача на первинні бухгалтерські документи.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати необхідно покласти на позивача.

Згідно ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду позивачем сплачено платіжним дорученням 68,82 грн. та платіжним дорученням №1979 -318,69 грн. ( 10% від ( 159343,50 *2%).

Решта суми судового збору (90%), яка підлягає стягненню з позивача становить 2868,17 грн. (3186,86 - 318,69)

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 19.12.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24.12.2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" до Державної податкової інспекції у м.Свердловську Головного управління Міндоходів Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.09.2013 року № 0000381530 про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2013 року з податку на додану вартість відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" (і.к.32727602) на користь Державного бюджету судовий збір в сумі 2868,17 грн. ( дві тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень 17 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 24 грудня 2013 року.

Суддя С.М. Чиркін