Постанова № 36403115, 20.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2013 року Справа № 812/7636/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання: Гришиній О.Ю.

за відсутністю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (далі- ВПВР ГУЮ МЮ України в АРК, відповідач 1), управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим (далі - УДВС ГУЮМ Ю України в АРК, відповідач 2) про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 24.07.2012 Луганським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 2а-8129/11/1270 про зобов'язання Сакську району адміністрацію АРК розглянути клопотання від 17.02.2011 про надання безоплатно у власність земельної ділянки та зобов'язання відповідача надати відповідь за результатами розгляду клопотання.

Вказаний виконавчий лист 26.07.2012 разом із заявою про примусове виконання рішення було спрямовано відповідачу 1.

На день подання позову на адресу позивача не надходило жодних постанов від відповідача 1, у зв'язку з чим просить :

визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області у частині не надсилання позивачу конкретних постанов про відкриття або відмову у відкритті виконавчого провадження у передбачений законом термін;

визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області у частині не примушення боржника за виконавчим листом № 2а-8129/11/1270 виконати судове рішення у встановлений законом двомісячний строк;

зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області направити на адресу позивача усі винесені постанови по виконачому провадженню за виконавчим листом № 2а-8129/11/1270;

зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області здійснити усі необхідні заходи для виконання судового рішення за виконавчим листом № 2а-8129/11/1270, виданим 24.07.2012 Луганським окружним адміністративним судом;

зобов'язати відповідача у порядку ст.. 163 КАСУ надати звіт про виконання судового рішення;

стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті юридичних послуг у розмірі 1000 грн. та судові витрати у вигляді судового збору.

Позивач в судове засідання не прибув, однак від нього до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача 1в судове засідання не прибув, однак від нього до канцелярії суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, просив справу розглянути без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши надані докази, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності із статтею 17 України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження"(в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)") примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно зі ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Судом встановлено, що 24.07.2012 Луганським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 2а-8129/11/1270 про зобов'язання Сакської районної адміністрації АРК розглянути клопотання ОСОБА_1 від 17.02.2011 про надання безоплатно у власність земельної ділянки та надати ОСОБА_1 відповідь за результатами розгляду вказаного клопотання.

Вказаний виконавчий лист 26.07.2012 разом із заявою про примусове виконання рішення було спрямовано відповідачу 1 (а.с.7), який отримано відповідачем 1 - 03.08.2012 (а.ч.88).

06.08.2012 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33742506, яку направлено 06.08.2012 за вих. № 10/4-21/7494 (а.с.86) боржнику - Сакській районній державній адміністрації для виконання простою кореспонденцією та ОСОБА_1 для відома.

Доказів вручення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 33742506 відповідачем 1 суду не надано.

З додаткових пояснень, поданих представником відповідача 1, вбачається, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.08.2012 № 33742506 була направлена простою кореспонденцією, у зв'язку з відсутністю належного фінансування.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно зі ст. 31 цього Закону Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З аналізу зазначених норм та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» направлено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Посилання представника відповідача 1 на те, що вказана постанова була направлена позивачу простою кореспонденцією з причин відсутності належного фінансування, судом визнаються неналежними, оскільки ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» чітко встановлено, що постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання незаконною бездіяльності відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області у частині не надсилання позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження у передбачений законом термін та є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що 12.09.2012 відповідачем 1 отримано від Сакської районної державної адміністрації в АР Крим повідомлення від 07.09.2012 № 011-26/2823 про виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 по справі № 2а-8129/11/1270 в повному обсязі 07.09.2012 з додатком : копією розпорядження Сакської районної державної адміністрації в АР Крим від 07.09.2012 № 977-р про розгляд клопотання ОСОБА_1 від 17.02.2011 про передачу безоплатно у власність земельної ділянки (а.с. 95-96).

Зі змісту вказаного розпорядження від 07.09.2012 № 997-р вбачається, що Сакською районною державною адміністрацією в Автономній Республіці Крим розглянута заява ОСОБА_1 про передачу безоплатно у власність земельної ділянки та відмовлено у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, у зв'язку з відсутністю повноважень райдержадміністрації щодо передачі земельних ділянок безоплатно у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва.

28.09.2012 відповідачем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, яка була надіслана 28.09.2012 на адресу Луганського окружного адміністративного суду, Сакської районної державної адміністрації в АР Крим, ОСОБА_1 (а.с.83,84).

Згідно п. 8 ч.1 ст. 49 Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

У випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що відповідачем у відповідності до ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» проведено виконавчі дії з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконанням боржником рішення суду повному обсязі Розпорядженням Сакської райдержадміністрації в АР Крим від 07.09.2012 № 997-р, копію якої направлено позивачу, а тому у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконною бездіяльності відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області у частині не примушення боржника за виконавчим листом № 2а-8129/11/1270 виконати судове рішення у встановлений законом двомісячний строк, визнання незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області у частині не примушення боржника за виконавчим листом № 2а-8129/11/1270 виконати судове рішення у встановлений законом двомісячний строк; зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області направити на адресу позивача усі винесені постанови по виконавчому провадженню за виконавчим листом № 2а-8129/11/1270; зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області здійснити усі необхідні заходи для виконання судового рішення за виконавчим листом № 2а-8129/11/1270, виданим 24.07.2012 Луганським окружним адміністративним судом слід відмовити.

Крім того, суд зазначає, що повноваження щодо обов'язку вжиття державним виконавцем виконавчих дій, передбачені ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, у встановленому виконавчим документом і цим Законом

Таким чином, приписами ст. 11 цього Закону чітко визначено коло обов'язків та прав державного виконавця при примусовому виконанні рішень.

Оскільки повноваження щодо здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення відноситься до повноважень та компетенції відповідача, тому суд не може підміняти собою орган, до повноважень та компетенції якого входить здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача у порядку ст. 163 КАСУ надати звіт про виконання судового рішення, суд також не знаходить підстав для її задоволення, з огляду на таке.

У відповідності до ст. 163 КАСУ постанова складається, окрім іншого, з встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій ( перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Оскільки, судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити всі необхідні заходи для виконання судового рішення за виконавчим листом, тому суд не знаходить підстав для встановлення строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови.

На підставі ст. 87, 90 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191 від 20.12.2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно ст. 26 ЗУ „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012р. № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Ст. 1 Закону визначає договір про надання правової допомоги, як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Загальні вимоги договірного права визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг.

Ст. 903 Цивільного кодексу України встановленого, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та в порядку, що встановлені договором. Тобто, законодавець зв'язує три елементи в єдину істотну умову договору - розмір оплати, порядок оплати і строк оплати.

З аналізу угоди про надання правової допомоги між позивачем та ТОВ «Донбасснефтепродукт» від 02 грудня 2012 року вбачається, що виконавець - ТОВ «Донбасснефтепродукт» приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу позивачу, але в угоді не зазначені істотні умови договору, яка оплата за кожну дію, розмір оплати, порядок оплати і строк оплати. До договору не складена специфікація, калькуляція, рахунок-фактура тощо.

Позивачем також не надано суду доказів отримання доходу - витяг з книги обліку доходів і витрат та саму книгу, що свідчила б про отримання доходу у сумі 1000 гривень, прибутковий ордер.

За вищенаведених обставин, та аналізу нормативних актів, суд прийшов до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

Відповідно до частини 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області у частині не надсилання позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження у передбачений законом термін.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 8 (восьми) грн. 05 коп.

Визнання незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області у частині не надсилання позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження у передбачений законом термін.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 8 (восьми) грн. 05 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 25 грудня 2013 року

Суддя Є.О. Кисельова