Ухвала суду № 36402325, 26.12.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/10659/13-ц Провадження № 22-ц/795/2867/2013 Головуючий у I інстанції -Маслюк Н. В. Доповідач - Позігун М. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2013 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіПозігуна М.І.суддів:Зінченко С.П., Ішутко В.М.при секретарі:Халимон Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 13 листопада 2013 року про повернення позовної заяви ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, приватного акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія „АСКА" про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 13 листопада 2013 року, якою позовну заяву ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнано неподаною та повернуто позивачам; зобов'язати Новозаводський районний суд м.Чернігова негайно повернути позивачам позовну заяву із доданими матеріалами та копіями позовної заяви для реалізації свого права по зверненню до іншого суду відповідно до ст.110 ЦПК України у зв'язку з недовірою усьому складу суду першої інстанції, а також постановити окрему ухвалу щодо допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права.

Незаконність оскаржуваної ухвали суду апелянт обгрунтовує невідповідністю висновку суду щодо наявності підстав для визнання позовної заяви неподаною та її повернення фактичним обставинам справи. ОСОБА_5 зазначає, що з тексту позовної заяви та додатків до неї вбачається, що ОСОБА_7 заподіяв позивачам майнову шкоду, отже позивачами не порушено п.п.5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України щодо викладення обставин, якими вони обгрунтовують свої позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_7 Також ОСОБА_5 вказує, що слів „фактичні та юридичні підстави позову" (як то зазначено в оскаржуваній ухвалі суду) в тексті п.п. 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України нема. Також апелянт не погоджується з твердженням суду про сплату судового збору тільки позивачем ОСОБА_5 і несплатою ОСОБА_6, оскільки судовий збір сплачено з урахуванням загальної суми позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2013 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом, в якому просили стягнути: з ОСОБА_7, ПрАТ „Українська акціонерна страхова компанія „АСКА" на користь ОСОБА_5 заподіяну матеріальну шкоду за пошкоджений автомобіль ВАЗ-21093 кошти в сумі 6767,04 грн., судові витрати за правову допомогу і по сплаті судового збору; з ОСОБА_7, ПрАТ „Українська акціонерна страхова компанія „АСКА" на користь ОСОБА_6 заподіяну матеріальну шкоду за пошкоджений автомобіль ВАЗ-21114 кошти в сумі 5800 грн., судові витрати за правову допомогу і по сплаті судового збору.

Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 31 жовтня 2013 року зазначену позовну заяву було залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків. Судом було встановлено, що в порушення п.п. 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України в позовній заяві не викладені обставини (фактичні та юридичні підстави), якими позивачі обгрунтовують свої вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_7, а також що судовий збір сплачено лише позивачем ОСОБА_5 і не сплачено ОСОБА_6 та не надано суду докази на підтвердження звільнення від його сплати.

Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 13 листопада 2013 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачам в зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Апеляційний суд частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до п.п. 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обгрунтовують свої вимоги про стягнення шкоди з ОСОБА_7 тим, що саме з його вини сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобілі позивачів. В зв'язку з викладеним, висновок суду першої інстанції щодо незазначення обставин (фактичних та юридичних підстав), якими позивачі обгрунтовують свої вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_7 є необгрунтованим.

Щодо посилання суду на те, що судовий збір сплачено лише позивачем ОСОБА_5 і не сплачено ОСОБА_6, апеляційний суд враховує наступне.

Виходячи з положень ст.24 Конституції України, ст.31 ЦПК України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Відповідно до ст.1, ч.6 ст.6 Закону України „Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

З позовної заяви вбачається, що хоча ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали один позов до кількох відповідачів, проте їхні вимоги є самостійними, оскільки шкоду вони просять стягнути за пошкодження двох різних належних кожному з них автомобілів в розмірі 6767,04 грн. та 5800 грн. відповідно. Тобто, позивачами фактично два позови об'єднані в один. Оскільки матеріальну шкоду заявлено ОСОБА_5 в сумі 6767,04 грн., згідно п/п. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" він повинен був сплатити 229,40 грн. (враховуючи, що 1 відсоток ціни позову є менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати). І в такому ж розмірі судовий збір мав сплатити позивач ОСОБА_6 Оскільки судовий збір сплачено тільки позивачем ОСОБА_5 (а.с.1), суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визнання неподаною та повернення позовної заяви в частині вимог ОСОБА_5

В зв'язку з тим, що ОСОБА_6 не сплатив судовий збір, судом обгрунтовано визнано неподаною та повернуто йому позовну заяву. Крім того, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_6 ухвалу суду першої інстанці від 13 листопада 2013 року не оскаржує.

З врахуванням викладеного, апеляційний суд не знаходить підстав для винесення окремої ухвали та зобов'язання Новозаводського районного суду м.Чернігова повернути позивачам позовну заяву в зв'язку з недовірою всьому складу суду, оскільки за наявності альтернативної підсудності сам позивач визначає підсудність розгляду справи, яку ним і було визначено за Новозаводським районним судом м.Чернігова, а не за місцем заподіяння шкоди.

Враховуючи викладене, ухвала суду підлягає скасуванню частково в частині визнання неподаною та повернення позовної заяви щодо заявлених вимог та сплати судового збору ОСОБА_5 і направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст.311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 13 листопада 2013 року скасувати частково в частині визнання неподаною та повернення позовної заяви щодо заявлених вимог та сплати судового збору ОСОБА_5 і направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: