Рішення № 36398616, 24.12.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/15053/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/789/1576/13 Доповідач - Ткач О.І.Категорія -

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Гірського Б. О., Бахметової В. Х.,

при секретарі - Майці Р.Ю.

з участю сторін та адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31.10.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ "Райффайзен банк "Аваль", ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору реєстраційна служба Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області про визнання недійсним договору іпотеки та спонукання до вчинення реєстраційних дій,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернулась із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що порушено її право власності на розпорядження та користуванням 14 частиною квартири АДРЕСА_1, оскільки має місце реєстрація обтяження в силу договору іпотеки, який укладено між відповідачами у справі. У зв'язку із цим просить визнати недійсним договір іпотеки та скасувати обтяження не наводячи підстав та обставин з якими пов'язує недійсність договору та норм ЦК України, які передбачають визнання угод недійсними.

В процесі розгляду справи позивачка просить визнати договір іпотеки недійсним з посиланням на статті 355, 356, 368, 369 ЦК України, які передбачаються згоду співвласника на розпорядження майном (а.с. 29).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31 жовтня 2013 року позов ОСОБА_4 до ПАТ "Райффайзен банк "Аваль", ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору реєстраційна служба Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області про визнання недійсним договору іпотеки та спонукання до вчинення реєстраційних дій - задоволено:

- визнано недійсним іпотечний договір, без номеру від 09 червня 2006 року, який укладено між Акціонерно-поштово-пенсійним банком "Аваль" та ОСОБА_3, та посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, 09 червня 2006 року за реєстраційним номером 187295;

- стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Тернопільського міськрайонного суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що на момент укладення договору іпотеки він був повноцінним власником квартири, а тому договір є дійсним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, заслухавши сторони, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Воно є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вирішить справу згідно з законом, що підлягає застосуванню до правовідносин сторін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при укладенні договору іпотеки не було отримано згоди усіх співвласників нерухомості, а тому даний договір слід визнати недійсним.

Однак вказаний висновок суперечить нормам матеріального права, фактичним обставинам справи, суд в достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3, будучи власником квартири АДРЕСА_1 в силу договору купівлі-продажу, 9 червня 2006 року уклав договір іпотеки вказаної квартири на забезпечення свого кредитного договору з Акціонерно-поштово-пенсійним банком "Аваль".

Рішенням Тернопільського міськрайсуду від 1 жовтня 2008 року, яке є чинним, договір купівлі-продажу визнано недійсним, застосовано наслідки недійсності правочину згідно ст.216 ЦК і спірну квартиру повернуто у комунальну власність міста, в яку вселено її бувших мешканців, в т.ч. і позивачку у справі (а.с. 25-28).

В результаті приватизації квартири, позивачка ОСОБА_4 (дівоча фамілія ОСОБА_4) стала власником ? її частини і 04.04.2013 року зареєстровано вказане право, що вбачається із витягу Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с 33).

Поряд з цим, дана квартира є обтяжена в силу вищезазначеного договору іпотеки, що не дає можливості позивачці в повному обсязі здійснювати свої права власності.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України-" Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодекс".

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції невірно трактував набуття позивачкою права власності на частину спірної квартири в 2013 році як підставу недійсності правочину у зв'язку із недодержанням в момент вчинення правочину стороном вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Разом з тим, згідно зі ст. 3 ЦПК, усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 нового ЦК.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

При вказаних обставинах позивачкою невірно обрано спосіб захисту для припинення обтяження на вказану квартиру згідно договору іпотеки.

Згідно статті 309 ЦПК-"Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права..."

Оскільки при вирішенні позовних вимог судом першої інстанції невірно визначено характер правовідносин та спосіб захисту прав позивачки, рішення суду слід скасувати, відмовивши ОСОБА_4 у її позові.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити ОСОБА_4 до ПАТ "Райффайзен банк "Аваль", ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору реєстраційна служба Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області про визнання недійсним договору іпотеки та спонукання до вчинення реєстраційних дій.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.І. Ткач