Рішення № 36393284, 18.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4900/13 18.12.2013 18.12.2013 18.12.2013

Провадження №22-ц/784/3846/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/784/3846/13

Провадження №22-ц/784/3851/13 Головуючий суду першої інстанції - Гажа О.П.

Категорія 57 Доповідач апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Тищук Н.О.,

із секретарем судового засідання - Рудніком Є.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_3,

представника позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача - Герасимець М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Садового товариства "Підлісне"

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2013 року та додаткове рішення цього суду від 01 листопада 2013 року

за позовом

ОСОБА_3 до Садівничого товариства "Підлісне" (далі - СТ "Підлісне") про визнання рішень зборів та правління незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнював та просив визнати рішення зборів уповноважених СТ "Підлісне від 27 квітня 2013 року та рішення правління від 26 травня 2013 року неправомірними та нелегітимними, зобов'язати правління відновити електропостачання до належного позивачу садового будинку та стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 8502 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з січня 2006 року він перебуває в членах СТ "Підлісне". У квітні 2013 року були проведені нелегітимні збори уповноважених товариства, які зобов'язали його заплатити шкоду за електроенергію у сумі 5131 грн. та перенести паркан відповідно до загального плану. У випадку невиконання зазначеного, збори вирішили виключити його зі членів товариства та відключити належний йому дачний будинок АДРЕСА_1 від електроенергії.

26 травня 2013 року у зв'язку з невиконанням ним рішення зборів рішенням правління йому було відключено електроенергію та вирішено з 01 червня 2013 року виключити його зі членів товариства.

Позивач зазначав, що рішення щодо виключення його з членів товариства було прийнято без дотримання процедури встановленої статутом СТ "Підлісне", оскільки, по-перше, ним не порушувались вимоги статуту, а, по-друге, вказане рішення уповноважено приймати лише загальні збори товариства, а не правління чи збори уповноважених.

Що ж стосується рішення про відключення його будинку від електроенергії, то воно прийняте з порушенням вимог Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією для населення, оскільки правління не наділено правом відключати дачні будинки від електроенергії. Крім того, товариством належним чином не було встановлено факту спричинення ним збитків у вигляді безоблікового споживання електроенергії.

Також позивачем було зазначено, що внаслідок відключення його будинку від енергопостачання, він змушений був виробляти електроенергію за допомогою генератора, для роботи якого придбавав пальне на суму 8502 грн.

Оскільки товариство незаконно на його думку відключило його будинок від електропостачання, то просив зазначену суму стягнути з відповідача на його користь як матеріальну шкоду.

Крім того, позивач наполягав на стягненні моральної шкоди у сумі 5000 грн., посилаючись на те, що відсутність електроструму в літній період року унеможливило йому у повній мірі займатися городництвом та садівництвом, оскільки він не зміг поливати городину. Позбавило його можливості отримати додатковий дохід до пенсії у вигляді вирощених овочів та фруктів та призвело до зміни звичайного способу життя.

Заперечуючи проти задоволення позову, СТ "Підлісне" зазначало, що позивач не є членом вказаного товариства, за спожиту електроенергію сплачував несвоєчасно, а тому просило відмовити в задоволенні позову.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2013 року та додатковим рішенням того ж суду від 01 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано неправомірними і нелегітимними рішення зборів уповноважених членів СТ "Підлісне" від 27 квітня 2013 року в частині виключення ОСОБА_3 з членів товариства та рішення правління СТ "Підлісне" від 26 травня 2013 року в частині відключення від електропостачання садового будинку позивача за АДРЕСА_1 та повторного виключення зі членів товариства з 01 червня 2013 року. Правління СТ "Підлісне" зобов'язано вжити заходів по відновленню електропостачання вищезазначеного садового будинку. З відповідача на користь ОСОБА_3 стягнуто матеріальну шкоду в сумі 7112 грн.71 коп., моральну шкоду в сумі 3000 грн. та судовий збір у сумі 573 грн.50 коп.

Не погодившись із рішеннями суду, СТ "Підлісне" подало на них апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про відключення його садового будинку від електропостачання та виключення його з членів товариства були прийняті з порушенням статуту товариства та вимог законодавства, а вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Разом з тим, в повній мірі з такими висновками суду погодитись не можна, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 15 січня 2006 року є членом СТ «Підлісне», що підтверджено членською книжкою садовода, відповідно до якої ним був сплачений при вступі до товариства вступний внесок. Крім того, це доведено і щомісячним прийняттям товариством від позивача членських внесків (а.с.9-11).

Зазначене також підтверджене довідкою СТ «Підлісне» від 10 березня 2013 року, відповідно до якої товариство визнало, що позивач є його членом, якому у порядку користування належить земельна ділянка площею 400 кв.м по АДРЕСА_1 (а.с.41).

Рішенням зборів уповноважених членів садового товариства від 27 квітня 2013 року позивача було виключено з членів товариства (а.с.16-17).

Рішень загальних зборів СТ «Підлісне» про виключення позивача з членів товариства не приймалося (а.с.44).

26 травня 2013 року рішенням правління позивачу було відключено електропостачання від його садового будинку, начебто через безоблікове споживання ним електроенергії, хоча доказами це не доведено (а.с.18, 19).

Відповідно до листів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 11.10.2004 р. №6978 та від 13.10.2004 р. №7076 садові товариства відносяться до обслуговуючих кооперативів.

Згідно з ст.2 Закону України „Про кооперацію" від 10.07.2003 р. обслуговуючим є кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

При вступі до кооперативу його член сплачує вступний внесок та періодично членські та цільові внески для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання.

Правовим документом, що регулює діяльність кооперативу є його статут (стаття 8 Закону «Про кооперацію»).

Енергозабезпечення садових товариств здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією, що укладається між ним та енергопостачальною організацією. Взаємовідносини енергопостачальної організації та садового товариства регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р.

Взаємовідносини садового товариства та його членів регулюються статутом товариства та іншими нормативно-правовими актами України (п.2.1 Статуту).

Відповідно до п.п.4.13, 7.1 Статуту СТ «Підлісне» рішення про виключення із членів товариства розглядається правлінням та затверджується загальними зборами товариства (а.с.58-74).

Згідно з п.4.11 Статуту у випадку нанесення членом товариства шкоди товариству складається акт комісії про це, який є підставою для відшкодування членом товариства шкоди. У разі її несплати в зазначений період товариство звертається з позовом до суду.

Крім зазначеного, товариство може застосувати до свого члена і інший захід впливу, такий як відключення від електропостачання.

Однак, Статут не виписує процедуру такого відключення, а тому у даному випадку повинні застосовуватися положення ст.27 Закону України «Про електроенергетику» та Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 р., пункт 53 яких передбачає, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. №562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. У разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про неправомірність та нелегітимність (незаконність) рішення зборів уповноважених членів СТ "Підлісне" від 27 квітня 2013 року в частині виключення ОСОБА_3 з членів товариства та рішення правління СТ "Підлісне" від 26 травня 2013 року в частині відключення від електропостачання садового будинку позивача за АДРЕСА_1 та повторного виключення зі членів товариства з 01 червня 2013 року, та зобов'язання правління товариства вжити заходів по відновленню електропостачання садового будинку позивача, є правильним.

Згідно з Статутом товариства збори уповноважених садового товариства не наділені правом виключати членів із товариства, а правління не має права відключати будинки членів товариства від електропостачання, оскільки процедура зазначеного у Статуті не виписана, а Правила користування електричною енергією для населення передбачають вищезазначену процедуру, яка у випадку відключення садового будинку ОСОБА_3 дотримана не була.

За такого, рішення районного суду та його додаткове рішення у вищезазначених частинах зміні або скасуванню не підлягають, оскільки є законними та обґрунтованими.

Між тим, висновок районного суду щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача на користь позивача не відповідає вимогам законодавства та встановленим обставинам справи.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, ОСОБА_3 посилався на те, що матеріальна шкода була спричинена йому у вигляді придбання ним пального для генератора, за допомогою якого він виробляв електроенергію для обслуговування свого садового будинку.

Однак у порушення ст.ст.58-59 ЦПК України належними та допустимими доказами позивач цього не довів.

Подання ним у якості доказів квитанцій на придбання пального та керівництва по експлуатації генератора бензинового колегія суддів не вважає переконливими доказами використання ним генератора для забезпечення електропостачання будинку та купівлю ним пального саме для цього.

Згідно з ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.611 ЦК України відшкодування моральної шкоди у договірних зобов'язаннях можливо тільки у випадку передбачення зазначеного у договорі.

Оскільки відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р. ОСОБА_3 є субспоживачем електричної енергії, яка постачається споживачу - садовому товариству, то між садовим товариством та ним наявні договірні відносини щодо постачання електричної енергії. Зазначене підтверджується також і членською книжкою садовода ОСОБА_3, в якій відображені сплачені ним суми за користування електричною енергією, які він сплатив товариству.

Відшкодування моральної шкоди у договірних відносинах між позивачем та садовим товариством не передбачено. Тому у суду першої інстанції відсутні були правові підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача.

За такого, колегія суддів вважає, що рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до СТ "Підлісне" про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Оскільки, рішення районного суду частково скасоване, то відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України додаткове рішення районного суду від 01 листопада 2013 року в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.

З СТ «Підлісне» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 344 грн.10 коп. судового збору.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу садового товариства "Підлісне" задовольнити частково.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2013 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до СТ "Підлісне" про стягнення матеріальної та моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог до садового товариства "Підлісне" про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В іншій частині рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2013 року залишити без змін.

Додаткове рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2013 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з садового товариства «Підлісне» на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 344 грн.10 коп.

В іншій частині додаткове рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: