Ухвала суду № 36393275, 12.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4942/13 12.12.2013 12.12.2013 12.12.2013

Провадження №22-ц/784/3866/13

Категорія: 27 Головуючий у першій інстанції: Разумовська О.Г.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання: Шпонарській О.Ю.,

за участю: представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

представника відповідача - ОСОБА_3

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2013 р., ухваленого за позовом

публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

(далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»)

до

ОСОБА_4

про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення зі зняттям з реєстрації,

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення зі зняттям з реєстрації.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 7 червня 2007 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(кредитором), правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 (позичальником) укладено кредитний договір, за яким ПАТ КБ «ПриватБанк» надало відповідачу 36 800 доларів США кредиту строком до 6 червня 2032 р., а останній, в свою чергу, зобов'язувався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію за управління кредитом. З метою забезпечення виконання договору кредиту в цей же день з відповідачем був укладений договір іпотеки, за яким останній передав в іпотеку Банку, належну йому квартиру АДРЕСА_1.

Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором не виконував, через що, станом на 5 березня 2013 р. виникло 80 800,43 доларів США, що еквівалентно 645 595 грн. 42 коп. заборгованості за кредитним договором.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, що є підставою для дострокового стягнення заборгованості, в тому числі і шляхом звернення на предмет іпотеки, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKIРG104040004 від 7 червня 2007 р. у розмірі 80 800,43 доларів США, що еквівалентно 645 595 грн. 42 коп. звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у зазначеній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку у органах МВС України в Миколаївській області, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2013 р. позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № NKIРG104040004 від 7 червня 2007 р. у розмірі 67 658,30 доларів США., з яких 37 326,20 доларів США. - заборгованість за кредитом, 18 080,50 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 965,60 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 9 286,020 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, звернуто стягнення на належну ОСОБА_4 квартиру НОМЕР_1 загальною площею 52,2 кв.м., житловою - 29,0 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1 шляхом надання права ПАТ КБ «ПриватБанк» на продаж предмета іпотеки за початковою ціною для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Виселено ОСОБА_4 з малолітньою донькою ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на невірне визначення суми заборгованості за кредитним договором та недотримання позивачем порядку виселення, передбаченого ст. 109 ЖК України, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного .

Так, судом встановлено, що 7 червня 2007 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № NKIРG104040004, відповідно до якого позивач надав останньому 36 800 доларів США кредиту строком до 6 червня 2032 р. зі сплатою 12 % річних за користування кредитом.

Відповідно до п.п. 2.2.4, 7.1, 7.4 кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно, в період з 10 по 17 число кожного місяця у розмірі 465,73 долари США.

З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання 7 червня 2007 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем укладено договір іпотеки нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

У зв'язку з порушенням відповідачем з липня 2010 р. пунктів 2.2.4, 7.1, 7.4 договору кредиту станом на 5 березня 2013 р. виникло 67 658,30 доларів США заборгованості за кредитом, з яких 37 326,20 доларів США. - заборгованість за кредитом, 18 080,50 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 965,60 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 9 286,020 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань. Крім того, відповідно до п.п. 5.2 кредитного договору відповідачу нараховано 31,29 доларів США штрафу (фіксована частина) та 3 846,15 доларів США штрафу (процентна складова)

Про неналежне виконання зобов'язань за договором кредиту, необхідність погашення заборгованості в 30-ти денний строк та застосування подальших наслідків невиконання вимог Банку 28 січня 2013 р. було повідомлено відповідача.

За таких обставин, суд обґрунтовано, відповідно до ст. ст. 526, 589, 1054 ЦК України та ст. ст. 33, 38 Закону України «Про іпотеку», задовольнив позов та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернув стягнення на майно, передане в іпотеку, шляхом надання права ПАТ КБ «ПриватБанк» на продаж предмета іпотеки за початковою ціною для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Також суд першої інстанції вірно виходив з того, що частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру є підставою для виселення всіх мешканців. Виселення проводиться в порядку встановленому законом.

Частинами 2 та 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» встановлено певний порядок дій банку після прийняття рішення про звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру усі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити квартиру протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють квартиру у встановлений строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення при зверненні стягнення передбачений ч. 3 ст. 109 ЖК України.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк (п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають і кредитних правовідносин»).

Як вбачається з матеріалів справи, вимогу щодо добровільного виселення відповідача з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення відповідач отримав 2 лютого 2013 р. ( а.с. 9-12).

За такого, доводи апелянта щодо недотримання позивачем порядку виселення є безпідставними, а висновок суду про виселення відповідача з малолітньою донькою з житлового приміщення є вірним та відповідає вимогам ч. 2 та 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Посилання апелянта на те, що позивачем не доведено сплату страхових внесків, а тому безпідставно збільшено тіло кредиту, колегія суддів не може прийняти до уваги.

Так, відповідно до п. 2.1.3 кредитного договору позичальник звертається до банку про надання йому кредиту на оплату чергових страхових платежів відповідно до договорів страхування, укладених відповідно до п. 2.2.7 кредитного договору, і доручає банку щорічно перераховувати необхідну для цього суму коштів згідно договору страхування. Перерахування коштів на оплату чергових страхових платежів здійснюється в національній валюті України. Якщо кредит надається в іноземній валюті , позичальник доручає Банку :

- одержати з каси Банку суму іноземної валюти готівкою, необхідну для оплати чергового страхового платежу на підставі Договору страхування ;

- здійснити продаж у касі Банку готівкової іноземної валюти за курсом купівлі Банку даної іноземної валюти, встановленому на день виконання даного доручення;

- отримані від продажу іноземної валюти кошти зарахувати від імені позичальника на оплату чергового страхового платежу.

З матеріалів справи вбачається, що за меморіальними ордерами ( а.с. 59 - 66) здійснено продаж у касі Банку готівкової іноземної валюти дл подальшої оплати страхового платежу.

Доказів того, що оплата страхових платежів не була здійснена матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення тіла кредиту, та відповідно скасування судового рішення.

Рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача штрафу сторонами не оскаржувалось, а тому апеляційним судом в цій частині рішення не перевірялось.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача - ОСОБА_3 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня 2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: