Рішення № 36392502, 25.12.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року Справа № 925/1928/13

Господарський суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з’явився;

від відповідача - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в особі Лисянського району електричних мереж смт. Лисянка, Черкаська область

до Комунального підприємства “Водоканал” смт. Лисянка, Черкаська область

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогою про стягнення з відповідача 50 733,93 грн. боргу за невиконання грошових зобов’язань по договору про постачання електричної енергії від 22.01.2008 № 250 за період з квітня місяця по листопад 2013 року.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини не з’явлення суд не повідомив, подав до суду відзив на позов, в якому повідомив, що на даний час територіальною комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (протокол № 16 від 03.12.2013) відповідачу затверджено на погашення заборгованості за електроенергію 37 338 грн. за рахунок субвенції (а.с.27; 52).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

22.01.2008 року між ПАТ "Черкасиобленерго" (надалі за текстом - Позивач) в особі Лисянських електричних мереж та Комунальним підприємством "Водоканал" (надалі за текстом - Відповідач) було укладено договір № 250 про постачання електричної енергії (надалі за текстом - Договір). При виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони, відповідно до розділу 2 Договору, зобов'язались керуватися Правилами користування електричною енергією (а.с.8-16).

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією від 31 липня 1996 року №28 із змінами та доповненнями від 04.02.2010 р. № 105 (надалі -ПКЕЕ, Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

За умовами п. 2.2.2. договору № 250 позивач зобов'язався здійснювати постачання електроенергії на об'єкти відповідача, а відповідно до п. 2.3.3. та п. 2.З.4. цього ж Договору відповідач зобов'язався оплачувати постачальнику електроенергії вартість електроенергії на умовах передбачених додатком № 3 "Порядок розрахунків" та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії на умовах зазначених у додатку № 5 "Порядок розрахунків за надання послуг з перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до положень п. 6.6. ПКЕЕ, підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду наступного за розрахунковим, розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Аналогічна умова передбачена також абз. 3 п. 4 додатку № 3 "Порядок розрахунків" до Договору, де зазначено, що рахунок на оплату електричної енергії (тобто як активної так і реактивної) має бути оплачений споживачем (відповідачем) протягом 5 днів від дня отримання споживачем рахунка постачальником електроенергії.

Однак, відповідач в період з квітня 2013 р. по листопад 2013 p., в порушення зазначених вище умов Договору виставлені рахунки за спожиту активну та реактивну електроенергію за зазначений період вчасно не сплачував, що підтверджується актом взаємозвірки.

Заборгованість відповідача перед позивачем за активну та реактивну електроенергію підтверджується вищевказаним актом звіряння взаєморозрахунків, за яким сума основного боргу за активну електроенергію становить45684,86 грн. та за реактивну - 5049,07 грн.

23.12.2013 позивач подав до суду заву про уточнення позовних вимог в якій просить суд розглянути справу без участі представника позивача та стягнути на користь з КП „Водоканал" заборгованість в зв’язку з невиконанням договору в сумі 37 151 ,12 грн. та судовий збір в сумі 1720,50грн. Позивач посилається на те, що на момент подачі заяви відповідач має заборгованість по оплаті за активну електроенергію 45684,86грн., однак до початку розгляду справи по суті відповідачем погашено частину боргу за активну електроенергію в сумі 13582,81грн. і борг становить 32102,05грн. Тому, Лисянський РЕМ уточнює та підтверджує те, що борг за активну електроенергію, складає 32102,05грн., а за реактивну електроенергію 5049,07грн. разом 37 151,12 грн.

За приписами п.3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» ст. 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Суд розцінює вищеназвану заяву позивача, як заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України.

Суд приймає заяву про зменшення позовних вимог до розгляду.

В судовому засіданні встановлено, що на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за активну та реактивну електроенергію за активну електроенергію становить 32102,05 грн. та за реактивну становить 5049,07 грн.

Розмір заборгованості за період з 15.04.2013 по 15.11.2013 підтверджується дослідженими в судовому засіданні актами взаємозвірок, які додані відповідачем до відзиву на позов. Акти взаємозвірок підписані керівниками сторін та бухгалтерами сторін, їх підписи засвідчені печатками і сумніві у суду не викликають.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог, інших законодавчих актів.

Суд оцінює критично викладені у відзиві відповідача (а.с.52) посилання на те, що територіальною комісією погоджено взаємозалік розрахунків за електроенергію; що очікуються видатки з бюджету по пільгах та субсидіях, так як такий вид розрахунків договором не передбачено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в розмірі 37 151,12 грн. (32102,05+5049,07).

Суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Зменшені позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути 37 151,12 грн. суму боргу та 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з Комунального підприємства «Водоканал» (19300, смт. Лисянка, Черкаська область, вул. Ватутіна, 1, код 32089853) на користь Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Лисянського району електричних мереж (19300, смт. Лисянка, пров. Бужанський, 41, код 25204703).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку з дня складення повного тексту рішення.

СУДДЯ В.В.Єфіменко

Рішення складено та

підписано 27.12 .2013.