Постанова № 36389377, 26.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року Справа № 905/6634/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., Вовк І.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року у справі № 905/6634/13 за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" до товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський комбікормовий завод" про зобов'язання виконати умови мирової угоди,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський комбікормовий завод" про зобов'язання виконати мирову угоду від 04.10.2012 року, затверджену ухвалою господарського суду Донецької області від 06.11.2012 року у справі № 39/137 в частині сплати заборгованості в сумі 991 474,51 грн. у зв'язку з невиконанням такої мирової угоди та не відповідністю ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди вимогам, які ставляться до виконавчого документу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.09.2013 року (суддя Огороднік Д.М.) позовну заяву УАСП ТОВ "КАІС" повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року (судді Ломовцева Н.В., Кододова О.В., Принцевська Н.М.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ними ухвалу і постанову скасувати, та справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що УАСП ТОВ "КАІС" звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до ТОВ "Слов'янський комбікормовий завод" та просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 232 430 грн., пеню в сумі 34 416,69 грн., 3 % річних у сумі 6 667,11 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 17 223,33 грн. у зв'язку з порушенням відповідачем умов щодо оплати отриманого товару за договором від 05.05.2011 року № 05/05-СК.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2011 року у справі № 39/137 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 1 232 430 грн. основного боргу, 34 416,69 грн. пені, 3% річних в сумі 6 667,11 грн. та судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита в сумі 12 753,14 грн., а в решті позову відмовлено.

16.09.2011 року господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання рішення суду № 39/137.

Постановою Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції від 22.11.2011 року відкрито виконавче провадження № 29940448 із примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 16.09.2011 року № 39/137.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.11.2012 року у справі № 39/137 змінено найменування відповідача та затверджено мирову угоду від 04.10.2012 року, укладену між УАСП ТОВ "КАІС" та ТОВ "Слов'янський комбікормовий завод" про сплату заборгованості у сумі 1 236 474,51 грн. відповідно до визначених розмірів та строків.

У позовній заяві в даній справі УАСП ТОВ "КАІС" просило зобов'язати ТОВ "Слов'янський комбікормовий завод" виконати зазначену мирову угоду у справі № 39/137 в частині сплати заборгованості в сумі 991 474,51 грн.

Позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення від 21.02.2013 року № 245 про сплату судового збору у розмірі 1 147 грн.

Висновок судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви про зобов'язання виконати мирову угоду мотивовано неподанням доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За вимогами п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру заробітної плати (1 720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68 820 грн.).

Згідно з п. 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що УАСП ТОВ "КАІС" було сплачено судовий збір в сумі 1 147 грн. як за позов нейманового характеру.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, звертаючись з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду щодо оплати відповідачем заборгованості в сумі 991 474,51 грн., позивач мав сплатити такий збір, виходячи зі змісту умов цієї мирової угоди, тобто як з позову майнового характеру.

Таким чином, суд першої інстанції встановивши, що до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі обґрунтовано зробив висновок, із яким правомірно погодився суд апеляційної інстанції, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення як обґрунтовані й законні підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року - без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк