Постанова № 36389357, 25.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року Справа № 907/797/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівГольцової Л.А. Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит"на ухвалу відЛьвівського апеляційного господарського суду 05.11.2013у справі№ 907/797/13господарського суду Закарпатської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" 2. Дочірнього підприємства "Самшит" Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит"простягнення солідарно з відповідачів заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивачаКовтун А.В.;- відповідача 1. повідомлений, але не з'явився; 2. повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у справі № 907/797/13 (колегія суддів у складі: Гнатюк Г.М. - головуючий суддя, судді Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Самшит" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у справі № 907/797/13 та прийняти нову ухвалу, якою звільнити скаржника від сплати судового збору, а справу направити для розгляду по суті апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що відповідно до положень ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені статтею 94 ГПК України, відповідно до якої, зокрема, до скарги додаються докази сплати судового збору

Згідно із підпунктами 1, 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а уразі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 у справі № 907/797/13 (суддя Мокану В.В.) позов задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" та Дочірнього підприємства "Самшит" Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" суму 2 706 325, 76 грн., в тому числі 1 900 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 652 740,12 грн. відсотків за користування кредитом, 125 876,71 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 27 708,93 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також 54 126,52 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується скаржником у касаційній скарзі, що звертаючись з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Самшит" просило повністю скасувати вказане рішення. При цьому, ним сплачено судовий збір в розмірі 1 535,86 грн. та надано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з важким матеріальним становищем.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 у справі № 907/797/13 (колегія суддів у складі: Гнатюк Г.М. - головуючий суддя, судді Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" на рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 справі № 907/797/13 до провадження; призначено справу до розгляду у судовому засідання на 05.11.2013; відстрочено сплату судового збору в розмірі 25 527,40 грн. до 05.11.2013; зобов'язано апелянта в термін до 05.11.2013 подати докази сплати судового збору в розмірі 25 527,40 грн.

Однак скаржник вимог апеляційного господарського суду не виконав, до початку судового засідання 05.11.2013 не надав докази сплати судового збору.

Згідно з п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Відповідно до п. 3.3 вказаної постанови якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Згідно з п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК України підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, а у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правомірним висновок апеляційного господарського суду про те, що ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю "Самшит" до 05.11.2013 доказів сплати судового збору в розмірі 25 527,40 грн. є підставою відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України для залишення апеляційної скарги без розгляду.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а саме: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що при розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.

В обґрунтування причин звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржник посилається на його важке матеріальне становище, на підтвердження чого надано Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд правомірно відхилив заяву про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки в порушення приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України скаржником будь-яких доказів на підтвердження складного матеріального становища товариства на момент подання апеляційної скарги скаржником не надано. При цьому, як вбачається з Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (а. с. 103) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" наявні кошти як в національній так і в іноземній валютах.

До того ж, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції його позбавлено права на апеляційне оскарження не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки заявником не дотримано вимог, визначених для форми і змісту апеляційної скарги, встановлених спеціальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, норми якого є обов'язковими для дотримання сторонами господарського процесу.

Доводи скаржника, про порушення місцевим господарським судом правил територіальної підсудності не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки предметом даного касаційного перегляду є ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у справі № 907/797/13 про залишення апеляційної скарги без розгляду.

Всі інші доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі не спростовують зроблених судом апеляційної інстанції висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Крім того, після усунення обставин, що зумовили залишення апеляційної скарги без розгляду, скаржник має право знову звернутись з нею в загальному порядку (згідно з ч. 4 ст. 81 ГПК України).

Таким чином, застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни винесеної у справі ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 81, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у справі № 907/797/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Л.Б. ІВАНОВА