Постанова № 36389179, 26.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року Справа № 5009/2688/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддів Грека Б.М., Палія В.В. (доповідач)

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства

"ЗАПОРІЗЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД"

на рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2013

у справі № 5009/2688/12

за позовом публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ

АРМАТУРНИЙ ЗАВОД"

до приватного акціонерного товариства "АГРОПРОМИСЛОВА

КОМПАНІЯ"

про визнання недійсним простого векселя

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ") про визнання недійсним простого векселя серії АА 0858274 із датою складання - 16.01.2012, номінальною вартістю 100 000,00грн., зі строком платежу - за пред'явленням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений вексель, в порушення вимог Уніфікованого закону "Про переказні та прості векселі", не містить обов'язкових реквізитів, тобто, має дефект форми.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2013 (суддя Корсун В.Л.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2013 (судді Ломовцева Н.В., Принцевська Н.М., Скакун О.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, із посиланням на їх необґрунтованість.

Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД" у касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 21.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "ЗАПОРІЗЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД" (Орендар) укладено договір оренди землі № 2 з додатковими угодами до нього, за умовами якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 211 437кв.м., розташовану за адресою м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-а за межами населених пунктів.

За домовленістю Орендаря та Орендодавця орендна плата за користування ділянкою може здійснюватись іншими передбаченими законодавством України способами, зокрема шляхом розрахунків цінними паперами тощо.

16.01.2012 Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД", в рахунок оплати заборгованості за договором від 21.08.2008, імітувало простий вексель серії АА 0858274 Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" на суму 100000грн. зі строком платежу - "за пред'явленням".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, даний вексель підписаний керівником та головним бухгалтером товариства і скріплений печаткою Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД".

17.02.2012 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваловою Л.С. було вчинено акт про протест векселя серії АА 0858274 про неоплату (зареєстровано в реєстрі за № 386), а також виконавчий напис (зареєстровано в реєстрі за № 389), за яким запропоновано стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД" на користь приватного акціонерного товариства АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" плату в розмірі 100 000 грн.

23.02.2012 старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 31346332 з примусового виконання наведеного вище виконавчого напису від 17.02.2012 № 389 та встановлено боржнику (позивачу) строк для самостійного виконання - до 29.02.2012.

Посилаючись на те, що вексель серії АА 0858274, в порушення вимог Уніфікованого закону "Про переказні та прості векселі", не містить таких обов'язкових реквізитів, як: строк платежу, місце його складання, місце, в якому повинен бути здійснений платіж, повне найменування векселедавця, позивач звернувся з позовом до суду про визнання векселя недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (в редакції, що була чинною станом на час видачі спірного векселя) передбачено, що векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах. Вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.

За приписами статті 75 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі" встановлено, що простий вексель повинен містити такі реквізити: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до статті 76 зазначеного вище Закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Статтею 77 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі" унормовано, що до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Отже, єдиною підставою, яка позбавляє вексель вексельної сили, є відсутність у документі будь-якого з обов'язкових реквізитів, зазначених у ст. 75 Уніфікованого закону (дефект форми), інших підстав законом не передбачено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оспорюваний вексель містить назву векселя, дату його видачі, повне найменування векселедавця, суму, яку зобов'язується сплатити векселедавець, строк платежу та місце платежу (м. Запоріжжя і банк платника). Зазначений вексель підписаний повноважними особами, їх підписи скріплені печаткою.

Також, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили посилання позивача на відсутність у векселі конкретного строку платежу, оскільки відповідно до статті 33 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі" переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Отже, вказаний строк у спірному векселі "за пред'явленням" відповідає вимогам зазначеної статті.

Встановивши, що спірний вексель містить усі реквізити, передбачені нормами статей 33, 75, 76 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі" та відповідає вимогам Закону України "Про обіг векселів в Україні", суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення заявлених позовних вимог -відсутні.

Щодо посилання у судових актах попередніх інстанцій на висновок судово-економічної експертизи від 15.04.2013 №4083-12, яка була призначена судом, з метою встановлення, чи містить оспорюваний вексель всі обов'язкові реквізити, що передбачені приписами ст. 33, 75, 76 Закону України "Про переказні векселі та прості векселі", то колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Для встановлення, чи містить оспорюваний вексель всі обов'язкові реквізити, що передбачені приписами ст. 33, 75, 76 Закону України "Про переказні векселі та прості векселі" потреба у спеціальних знаннях відсутня, вирішення даного питання віднесено до компетенції суду, шляхом дослідження відповідного векселя.

Крім того, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що позивачем було пред'явлено позов про визнання векселя недійсним, із посиланням на дефект форми. Проте, якщо особа вважає, що вексель має дефект форми, то належним способом захисту є пред'явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, а не про визнання останнього недійсним.

Посилання касатора на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм ст. 77 ГПК України, а саме, судом першої інстанції не було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, а винесено рішення по суті спору без участі представника відповідача та без надання ним витребуваних судом документів, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд першої інстанції, мотивовано відхиляючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, зазначив про те, що у матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, а у клопотанні про відкладення розгляду справи відповідач жодним чином не обґрунтував, яким чином неявка його представника може вплинути на розгляд справи по суті. До того ж, у судовому засіданні, у якому було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, представник касатора був присутнім, а відповідач, клопотання якого про відкладення розгляду справи не було задоволено, жодним чином не оскаржує процесуальні дії судів попередніх інстанцій.

Зважаючи на те, що допущені судами помилки при розгляді даної справи не призвели до прийняття неправильного судового рішення, фактичні обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій з достатньою повнотою та у задоволенні позовних вимог судами відмовлено правомірно, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків попередніх судових інстанцій, підстави для скасування рішення та постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ АРМАТУРНИЙ ЗАВОД" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2013 у справі № 5009/2688/12 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій