Постанова № 36389177, 26.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року Справа № 924/846/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.

за участю представників: позивача - Бережка С.І.

відповідача - Доценка О.І.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 3 вересня 2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до відповідача про стягнення 2203932,15 грн. заборгованості, з яких 8294,53 грн. становить сума інфляційних, 758099,53 грн. - пені, 151619,91 грн. - 3% річних, 1285918,19 грн. - 7% штрафу.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 3 вересня 2013 року (суддя Заверуха С.В.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 379049,77 грн. пені, 642959,10 грн. 7% штрафу, 3% річних в сумі 151619,91 грн., інфляційні втрати в сумі 8294,53 грн., судовий збір. В решті частині позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2013 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення 642959,09 грн. штрафу та 379049,76 грн. пені, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача, у стягненні яких було відмовлено.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 березня 2012 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу природного газу №2012-ХМ-ПР, згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ в обсягах передбачених договором, а покупець зобов'язався прийняти від продавця та оплатити природний газ на умовах та в порядку даного договору.

На виконання умов укладеного договору позивач протягом березня-червня 2012 року поставив покупцю (відповідачу) природний газ на загальну суму 107366788,92 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу. Проте, відповідач в порушення п. 6.1 Договору не здійснив оплату за спожитий природний газ у встановлені строки, у зв'язку з чим згідно з п.7.2 Договору позивачем здійснено нарахування штрафних та фінансових санкцій, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши належним чином всі наявні в матеріалах справи документи, господарські суди попередніх судових інстанцій правильно встановили той факт, що відповідачем було допущено прострочення термінів оплати за поставлений позивачем природний газ і станом на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення сума основного боргу відповідачем була сплачена в повному обсязі.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розгляді справи суди попередніх судових інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу, укладеного між сторонами у справі, в частині строків оплати отриманого природного газу позовні вимоги про стягнення з відповідача 8294,53 грн. інфляційних втрат та 151619,91 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі п.7.2 укладеного договору поставки природного газу, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору щодо порядку проведення розрахунків, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Разом з тим, стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Взявши до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно визнав зазначені обставини винятковими та прийшов до обгрунтованого висновку за необхідне зменшити розмір стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу до 50% від її заявленої суми та стягнув з відповідача на користь позивача 379049,77 грн. пені та 642959,10 грн. 7% штрафу, відмовивши в решті частині позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми пені та штрафу.

За вказаних обставин, суд вважає, що оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції, як прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підлягають залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 3 вересня 2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій