Постанова № 36389174, 23.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року Справа № 910/7660/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О., Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудконтракт"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.10.2013у справі№ 910/7660/13господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фамед Україна"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудконтракт" пророзірвання договору та стягнення 385 477,21 грн.за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудконтракт"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фамед Україна"простягнення 316 835,11 грн.

за участю представників від: позивача Дружинін Є.Є. (довір. від 18.03.2013)відповідача Кучерук Я. В. (довір. від 29.08.2013)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 у справі № 910/7660/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013, частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Фамед Україна" (Позивач), стягнуто з ТОВ "Укрбудконтракт" (Відповідач) на користь Позивача 385 477,21 грн. основного боргу. На Відповідача покладено судові витрати у розмірі 7 709,54 грн. Припинено провадження у справі в частині розірвання договору субпідряду № Р1/020/11 від 22.10.2011. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Укрбудконтракт" про стягнення з ТОВ "Фамед Україна" суми 316 835,11 грн. Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, суди попередніх інстанцій вказали на те, що в силу частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право відмовитися від договору підряду, а перераховані підряднику авансові платежі підлягають поверненню замовникові.

Позивач відмовився від позову в частині розірвання договору підряду і в цій частині відповідно до частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд припинив провадження у справі. Суд апеляційної інстанції погодився з цією позицією. Щодо незадоволення позовних вимог за зустрічним позовом, суди попередніх інстанцій вказали на те, що згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України, пункту 43 договору передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актами, підписаними обома сторонами, пункт 96 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 передбачає, що підставою для проведення розрахунків за виконані підрядні роботи є акти приймання-передачі. ТОВ "Фамед Україна" не підписало надані Відповідачем акти приймання виконаних будівельних робіт, а тому відсутні підстави вважати виконаними роботи на суму 668 424,26 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудконтракт" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду мітка Києва від 02.07.2013, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 у справі № 910/7660/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову ТОВ "Фамед Україна" і стягнути з Позивача на користь ТОВ "Укрбудконтракт" заборгованість за договором субпідряду на суму 316 835,11 грн.

В касаційній скарзі заявник вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуальних норм.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ "Фамед Україна" (Генеральний підрядник) і ТОВ "Укрбудконтракт" (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № Р1/020/11 від 22.10.2011, за умовами якого Генеральний підрядник доручає і оплачує, а Субпідрядник виконує роботи по будівництву басейна з павільйонами - будівля В, конструкція залізобетонна, фундаментна плита (далі - роботи) на об"єкті: "Реконструкція пам'ятника історії і культури місцевого значення "Новий Кучук-Кой" за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Семеїз, смт Паркове, вул. Паркове шосе, 14А (далі - об'єкт). Договірна ціна за цим договором сторонами визначена на суму 9 940 860 грн.

На виконання пункту 37.1 договору ТОВ "Фамед Україна" за період з 21.10.2011 по 27.06.2012 перерахувало Відповідачеві авансові платежі в розмірі 3 272 908,89 грн.

За інформацією Позивача і дослідженнями судів попередніх інстанцій Відповідачем виконані з січня по серпень 2012 року та у лютому 2013 року будівельні роботи, а Позивачем прийняті ці роботи на загальну суму 2 887 431,68 грн.

В квітні 2013 року ТОВ "Фамед Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Укрбудконтракт" про розірвання договору субпідряду № Р1/020/11 від 22.10.2011 і стягнення попередньої оплати в розмірі 385 477,21 грн.

В червні 2013 року Позивач надав до суду копію повідомлення від 30.01.2013, адресованого ТОВ "Укрбудконтракт", про відмову від договору субпідряду № Р1/020/11 від 22.10.2011 та дав письмові пояснення за № 07/06-13-036 від 06.06.2013, в яких вказав на те, що на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України він листом № 33-30.01.13 від 30.01.2013 відмовився від договору підряду, просив відмовити йому в позові в частині розірвання договору, а позовну суму просив стягнути з Відповідача згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Судом прийнято до уваги відмову Позивача від позову в частині розірвання договору підряду № Р1/020/11 від 22.10.2011 та відповідно до частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в цій частині припинено провадження у справі.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Фамед Україна" про стягнення з ТОВ "Укрбудконтракт" не освоєного авансу на суму 385 477,21 грн. місцевий господарський суд вказав, що Відповідач повністю не виконав зобов'язання за договором субпідряду та у подальшому Позивач не має наміру користуватися послугами Відповідача, а тому позов ТОВ "Фамед Україна" підлягає задоволенню. Без нормативного обґрунтування поведінки Позивача, суд апеляційної інстанції вказав на те, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовну заяву в частині стягнення залишку попередньої оплати (авансового платежу) на суму 385 477,21 грн.

До прийняття рішення по даній справі Відповідач звернувся із зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "Фамед Україна" суми 316 835,11 грн. посилаючись на те, що Відповідачем виконані роботи на суму 668 424,26 грн., які оформлені актами приймання-передачі за квітень 2013 року, акти приймання виконаних робіт направлені Позивачеві, обґрунтованої відмови від підписання актів ТОВ "Фамед Україна" не надало, а тому останнє зобов'язане оплатити вартість фактично виконаних Субпідрядником робіт, оскільки сума авансових платежів складає 3 272 908,89 грн., Позивачем підписані акти приймання виконаних підрядних робіт в розмірі 2 887 431,68 грн., виконання робіт за не підписаними Позивачем актами складає 668 424,26 грн., разом виконано підрядних робіт за договором підряду на суму 3 555 855,94 грн.

Посилаючись на частину 4 статті 849 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що замовник який відмовився від договору підряду, зобов"язаний виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору, Відповідач просить стягнути з Позивача вартість неоплачених робіт, виходячи із розрахунку: 3 555 855,94 грн. - вартість виконаних робіт, з якої 2 887 4731,68 грн. - за підписаними сторонами актами, 668 424,26 грн. - за актами, які не підписані Позивачем. За мінусом сплаченого Позивачем авансу у розмірі 3 272 908,89 грн., сума до стягнення за зустрічним позовом складає 282 947,05 грн.

(2 887 431,68 грн.+ 668 424,26 грн.) - 3 272 908,89 грн. = 282 947,05 грн.

Крім того, Відповідач вважає, що у зв"язку з відмовою Позивача від договору підряду Відповідачем недоотримано прибутку (упущена вигода) на суму 33 886,06 грн. Загальна сума позовних вимог за зустрічним позовом становить 316 835,11 грн.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд вказав на те, що акти приймання виконаних підрядних робіт за січень та квітень 2013 року на суму 668 424,26 грн., підписані лише Відповідачем та не можуть братися судом до уваги як доказ належного виконання робіт на зазначену суму, оскільки складені після припинення дії договору субпідряду № Р1/020/11 від 22.10.2011. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками Господарського суду міста Києва. При цьому, апеляційний господарський суд зазначив, що Позивачем не заперечується отримання цих актів, а саме: актів виконаних підрядних робіт на суму 668 424,26 грн.

Колегія суддів вважає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів не відповідають нормам матеріального права і підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язана на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України надає право замовникові у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

30.01.2013 Позивач надіслав Відповідачеві повідомлення № 33-30.01.13 про відмову від договору субпідряду № Р1/020/11 від 22.10.2011.

Пунктом 52 договору субпідряду передбачено, що генеральний підрядник вправі в любий час до закінчення робіт розірвати договір субпідряду шляхом письмового повідомлення генерального підрядника. При цьому субпідрядник в день отримання такого повідомлення припиняє виконання робіт за даним договором.

Пунктом 54 договору № Р1/0520/11 від 22.10.2011 сторони узгодили, що при розірванні договору субпідряду сторона, яка виступила ініціатором, зобов'язана в 15-денний строк направити іншій стороні повідомлення з обґрунтуванням причин розірвання договору.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення Відповідача про причини розірвання договору субпідряду.

Звертаючись до господарського суду 18.04.2013 з позовом про розірвання договору субпідряду № Р1/020/11, Позивач підтвердив наявність договірних зобов'язань між сторонами цього договору на час звернення з позовом.

Момент, з якого зобов'язання сторін за договором вважаються зміненими чи припиненими, залежить від того, як здійснено зміну чи розірвання договору за згодою сторін чи за рішенням суду. Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України при згоді (домовленості) сторін діє диспозитивне правило про те, що зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору.

В законі не визначено з якого моменту договір вважається зміненим чи розірваним у разі односторонньої відмови від нього.

Невизначеність умовами договору порядку повідомлення субпідрядника про розірвання договору, невиконання генеральним підрядником пункту 54 договору, що є підставою для одностороннього розірвання договору і з поведінки Позивача у зв"язку із заявленням позову в квітні 2013 року про розірвання договору не можна зробити висновки про момент припинення зобов"язань сторін за договором субпідряду.

Виконуючи покладені на підрядника обов"язки по виконанню умов договору, закріплених частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, пунктом 1 договору субпідряду, Відповідач в квітні 2013 року продовжував виконувати будівельні роботи, про що Позивачеві 03.04.2013 направив акт виконаних робіт форми КБ2в № 14. 15.04.2013 Відповідачем направлені акти № 18, № 19, № 20, № 21.

Крім того, 06.02.2013 Відповідачем направлено Позивачеві акт приймання виконаних будівельних робіт № 10 за січень 2013 року.

В судовому засіданні по розгляду касаційної скарги представник Відповідача пояснив, що актами приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2013, оформлено роботи які виконувалися раніше.

Листом № 115-18.04.13 від 18.04.2013 ТОВ "Фамед Україна" відмовилося від підписання актів приймання виконаних підрядних робіт, посилаючись на відмову від договору субпідряду.

Частина 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник зобов"язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Тобто, законодавством передбачені підстави відмови замовника від підписання актів приймання виконаних підрядних робіт, а саме: у разі відступів від умов договору або інших недоліків в роботі.

Разом з тим, пункт 39 договору передбачає, що генеральний підрядник зобов'язаний підписати надані субпідрядником документи, які підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 10 днів з дати отримання. У випадку неотримання мотивованої відмови від підписання документів, що підтверджують обсяги і вартість робіт, вони вважаються прийнятими без зауважень і підлягають оплаті.

Крім того, дата одержання підрядником повідомлення про відмову замовника від договору підряду згідно з частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України впливає на розрахунки між ними та виплату підряднику частини ціни пропорційно роботам, виконаним до дати одержання повідомлення, а також на відшкодування заподіяних підрядникові збитків розірванням договору. При цьому застосовуються приписи статті 22 Цивільного кодексу України, яка під збитками передбачає як реальні збитки, так і упущену вигоду.

У зустрічній позовній заяві ТОВ "Укрбудконтракт" зазначило, що після отримання від Позивача відмови від договору субпідряду ним оформлялися акти приймання виконаних робіт, виконані до відмови від договору.

Позивачем не доведено, а судами не досліджено, що за актами приймання виконаних робіт складеними в квітні 2013 роботи виконувалися після відмови Позивачем від договору субпідряду № Р1/020 від 22.10.2011.

Чинне законодавство і умови договору субпідряду не передбачають правових наслідків несвоєчасного оформлення відповідними документами фактично виконаних підрядних робіт.

При цьому, згідно з пунктом 35 договору технічний нагляд і контроль за виконанням робіт здійснює генеральний підрядник (Позивач), який в силу приписів, зазначених в пункті 35.5 договору субпідряду, зобов"язаний реагувати на недопустимість виконання підрядних робіт на об"єкті після припинення між сторонами договірних відносин.

Крім того, у разі відмови замовника від договору підряду до закінчення роботи на нього, згідно з частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, покладається обов"язок виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи. Тому, замовник мав зафіксувати певними доказами обсяги виконаних підрядних робіт та відшкодувати підрядникові збитки, завдані розірванням договору.

Враховуючи, що відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, переглядаючи судові рішення, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, дана справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України суду першої інстанції слід врахувати вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, прийняти законне і обґрунтоване рішення з врахуванням приписів, закріплених в пункті 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України про справедливість, добросовісність та розумність.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудконтракт" задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 у справі № 910/7660/13.

Справу № 910/7660/13 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда