Постанова № 36389171, 23.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року Справа № 5021/2155/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В.суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача:Мороз В.В. - директор Кандюков Г.Г. - за дов. від 01.02.2013р.від третьої особи-1:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від третьої особи-2: не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Шосткинське лісове господарство"на рішеннягосподарського суду Сумської області від 27.02.2013р.та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.05.2013р.у справі№ 5021/2155/2011 господарського суду Сумської областіза позовомДержавної екологічної інспекції в Сумській областідоДержавного підприємства "Шосткинське лісове господарство"треті особи без самостійних вимог на предмет спору:1. Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства 2. Гамаліївська сільська рада Шосткинського району Сумської областіпровідшкодування шкоди в розмірі 155 994,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Сумській області звернулася до господарського суду Сумської області з позовом до Державного підприємства "Шосткинське лісове господарство" про відшкодування шкоди в розмірі 155 994,80 грн., заподіяної внаслідок незаконної вирубки лісу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.02.2013р. (головуючий суддя Лугова Н.П., судді Левченко П.І., Моїсеєнко В.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2013р. (головуючий суддя Россолов В.В., судді Ільїн О.В., Тихий П.В.), позов задоволено повністю.

Рішення та постанова обґрунтовані приписами статей 1, 19, 69, 105, 107 Лісового кодексу України, статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. № 665 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. № 761, з огляду на встановлення факту здійснення відповідачем незаконної вирубки дерев за межами площі, визначеної у лісорубному квитку для проведення суцільної рубки.

Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема приписів статей 22, 48, 69, 78 Лісового кодексу України, статті 69 Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. № 761, наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 25.10.2010р. № 472, наказу Державного комітету лісового господарства України від 23.12.2009р. № 364. При цьому скаржник наголошує на тому, що вирубка дерев проводилася в межах лісосіки, виділеній відповідачу у фонд рубок головного користування.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як з'ясовано судами першої та апеляційної інстанцій, з 04.07.2011р. по 15.07.2011р. Державною екологічною інспекцією в Сумській області було проведено позапланову перевірку дотримання Державним підприємством "Шосткинське лісове господарство" вимог природоохоронного законодавства при використанні лісових ресурсів на землях лісового фонду, у результаті якої встановлено, що у 2011 році у кварталі 56 виділ 8(2) відповідачем проведено суцільну рубку дерев на ділянці площею 3,3 га, що на 0,3 га перевищує площу, зазначену в лісорубному квитку від 05.01.2011р. № 295472, в північно-західній частині ділянки за межами відводу в кв. 56 вид. 8 зрубані дерева на площі 0,17 га, всього за межами відводу на площі, не зазначеній в лісорубному квитку, зрубано 53 дерева сосни.

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією в Сумській області складено акт від 04-15.07.2011р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, а також відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, який становить 155 994,80 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р. у справі № 2а-1870/8114/11, відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Шосткинське лісове господарство" до Державної екологічної інспекції в Сумській області про визнання неправомірними дій та визнання незаконним проведення позапланової перевірки.

У відповідності до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання (стаття 65 Лісового кодексу України).

Відповідно до статті 67 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.

За приписами статті 69 Лісового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" затверджені Порядок спеціального використання лісових ресурсів та Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів.

У відповідності до статті 70 Лісового кодексу України заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки. Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.

Згідно з пунктом 2.7. Правил рубок головного користування, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 23.12.2009р. № 364, суцільна система рубок - це заходи, під час здійснення яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню. Площа лісосіки при застосуванні суцільних рубок не повинна перевищувати: в експлуатаційних лісах: для хвойних - 3 гектари, інших деревостанів - 5 гектарів; у лісах інших категорій - 3 гектари.

За приписами статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, Сумським обласним управлінням лісового та мисливського господарства відповідачеві було видано лісорубний квиток від 05.01.2011р. серії 02 ЛКБ № 295472, згідно з яким останньому надано дозвіл на проведення суцільної рубки головного користування на ділянці площею 3,0 га в кварталі 56 виділ 8(2), зі способом обліку по площі. При цьому у вказаному квитку було зазначено, що вирубуванню не підлягають дерева за межами лісосіки.

У свою чергу Державним підприємством "Шосткинське лісове господарство" в порушення вимог статті 69 Лісового кодексу України було зрубано у 2011 році 53 дерева сосни за межами ділянки, відведеної відповідачеві для суцільної рубки на підставі лісорубного квитку від 05.01.2011р. серії 02 ЛКБ № 295472, що підтверджується складеним позивачем актом перевірки від 04-15.07.2011р.

Відповідно до пункту 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464, акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Посилання відповідача, як на підставу звільнення від цивільно-правової відповідальності, на внесення під час проведеної позивачем позапланової перевірки Сумським обласним управлінням лісового та мисливського господарства відповідних змін до лісорубного квитка від 05.01.2011р. серії 02 ЛКБ № 295472 в частині площі ділянки, виділеної відповідачеві для суцільної рубки в кварталі 56 виділ 8(2), обґрунтовано були відхилені судом першої інстанції, оскільки вказані зміни відбулися вже після вирубки дерев, що не усуває протиправність дій відповідача під час такої рубки, яка відбувалася на підставі даних лісорубного квитка до внесених змін. Окрім цього, як встановлено місцевим судом, зміни, внесені до лісорубного квитка від 05.01.2011р. серії 02 ЛКБ № 295472, суперечать пункту 2.7. Правил рубок головного користування, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 23.12.2009р. № 364, та відбулися з порушенням пункту 12 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. № 761.

За приписами статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Згідно з правовою позицією, викладеною в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 р. № 17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля", порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі наявних в матеріалах справи доказах встановлено факт здійснення відповідачем в порушення вимог статей 19, 67, 69 Лісового кодексу України, Правил рубок головного користування, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 23.12.2009р. № 364, Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. № 761, незаконної вирубки дерев, внаслідок чого державі було заподіяно шкоду в розмірі 155 994,80 грн., що не спростовано належним чином відповідачем.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з обґрунтованими і законними висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову і фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому, перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Шосткинське лісове господарство" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.02.2013р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2013р. у справі № 5021/2155/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Кот

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова