Рішення № 36385697, 24.12.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/3649/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Степанов С.В.

Доповідач Чорнобривець О. С.

РІШЕННЯ

Іменем України

24.12.2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді - Чорнобривець О.С.

Суддів - Кодрула М.А., Кіселика С.А.

за участю секретаря- Кечкіна А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та селянського фермерського об'єднання "Володимирівське" на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до селянського фермерського об'єднання "Володимирівське", треті особи - відділ Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області, реєстраційна служба Головного управління юстиції , про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та заборони користування ,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтня 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що між ним та відповідачем 29 грудня 2003 року укладено договор оренди належної йому земельної ділянки строком на п'ять років. Після закінчення строку дії договору, його було пролонговано знову на 5 років, до 29.12.2013 року. У 2012 році позивач повідомив відповідача про відмову у подальшому продовженні договору оренди землі , на що отримав відповідь, що договір між ними укладено на п'ятнадцять років, тобто до 29.12.2018 року. При укладенні договору він передав земельну ділянку на строк 5 років, а волевиявлення передати земельну ділянку у оренду на 15 років у нього не було. Крім цього у договорі оренди землі відсутні всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Визнано недійсним окрему частину договору оренди земельної ділянки, укладеного 29.12.2003 року між селянським фермерським об'єднанням "Володимирівське" та ОСОБА_2, зареєстрованого за № 567 від 29.12.2003 року ДП "КРЦЗДК" , а саме : п.1.2, згідно якого сторони погодилися на оренду земельної ділянки протягом 15 років , починаючи з 29 грудня 2003 року і закінчуючи 31 грудня 2018 року , вважати цей договір дійсним в частині погодження сторонами строку оренди земельної ділянки протягом 5 років, починаючи з 29 грудня 2003 року , з наступною пролонгацією 29 грудня 2008 року на тих же умовах, тобто до 29 грудня 2013 року. Заборонено після 29 грудня 2013 року селянському фермерському об'єднанню "Володимирівське" користуватися належною ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 7.1 га без його згоди, що розташована на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Селянське фермерське об'єднання "Володимирівське" у апеляційній скарзі просить скасувати рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2013 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відділ Держземагенства у Долинському районі Кіровоградській області у клопотанні просили розглядати справу без участі їхнього представника та вирішити даний спір за розсудом суду.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга селянського фермерського об'єднання "Володимирівське" повному задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог , з підстав , передбачених ст. 309 ЦПК України.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність волевиявлення позивача лише щодо частини правочину , а саме частини строку на який він укладався.

Щодо відсутності у договорі оренди землі таких істотних умов як місце розташування земельної ділянки, відповідальності за несплату орендної плати, умов використання та цільове призначення ділянки, умов збереження об'єкту оренди, умов і строків передачі ділянки орендарю, існуючих обмежень щодо використання ділянки, визначення сторони, що несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкту , план схеми та акти прийому-передачі ділянки суд зазначив, що вони є формальними та такими, що не впливають на дійсні волевиявлення сторін .

Про те, повністю погодитися з висновком суду першої інстанції неможливо виходячи з наступного. Апеляційним судом встановлено, що 29 грудня 2003 року між ОСОБА_2 та селянським фермерським об'єднанням "Володимирівське" укладено договір оренди земельного паю . Згідно зазначеного договору ОСОБА_2 передав у оренду належну йому земельну ділянку площею 7.10 га, право власності на яку посвідчено державним актом серія КР № 3521982500:03:00:256 , виданого на ОСОБА_2 ( а.с. 11) Договір зареєстровано в книзі реєстрації Договорів про оренду землі ДП "КР ЦЗДК" Долинського району Кіровоградської області за № 567 від 29 грудня 2003 року. У п.1.2 зазначеного Договору зазначено, що сторони погоджуються на оренду земельної ділянки протягом 15(п'ятнадцять) років, починаючи від 29 грудня 2003 року і закінчуючи 31 грудня 2018 року.

Позивач та ще 36 чоловік звернулися із заявою до прокурора Долинського району щодо перевірки факту підробки договорів оренди. ( а.с. 6) З встановлених обставин справи вбачається, що спірні правовідносини регулюються ЦК України, Законом України "Про оренду землі". За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ (далі - Закон № 161-ХІУ) ( в редакції на час укладення договору оренди) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Доводи апеляційної скарги селянського фермерського об'єднання "Володимирівське" щодо визначення місця розташування земельної ділянки, колегія суддів вважає обгрунтованими враховуючи наступне. Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою від 25 грудня 1998 року № 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Згідно п. 5 зазначеного Порядку для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник) подає до відповідного державного органу земельних ресурсів: заяву про державну реєстрацію договору оренди ; договір оренди; план (схему) земельної ділянки, яка надається в оренду; копію державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб.

Крім зазначених документів до заяви додаються: акт перенесення меж земельної ділянки, яка надається в оренду, на місцевість - у разі не визначення їх у натурі; проект відведення земельної ділянки - у разі надання її в оренду зі зміною цільового призначення.

Таким чином, подача акту перенесення меж земельної ділянки, яка надається в оренду, є обов'язковою тільки в разі, якщо межі земельної ділянки не були визначені в натурі.

Оскільки до договору оренди земельної ділянки була додана копія Державного акту на право власності на землю позивача, яка містить план-схему належної позивачу земельної ділянки, то сторонами була погоджена така істотна умова договору як об'єкт оренди.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" передбачений порядок укладення договору оренди землі, зокрема, передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. Оскільки передана у оренду земельна ділянка визначена у натурі і передається у оренду без зміни її цільового призначення , проект її відведення не розробляється. Доводи скарги СФО "Володимирівське" щодо визначення у договорі оренди від 29 грудня 2003 року таких істотних умов як ; - відповідальність за несплату орендної плати ; - умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається у оренду ; - умови збереження стану об'єкта оренди ; - умови і строки передачі земельної ділянки орендарю ; - існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки ; - визначення сторони , яка несе ризик випадкового пошкодження чи знищення об'єкта оренди чи його частини, колегія суддів вважає обгрунтованими враховуючи наступне.

Згідно ч.3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Частиною 4 ст. 22 ЗК України встановлено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель. Як вбачається із змісту Державного акту, виданого на ім.'я ОСОБА_2 земельна ділянка йому передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Доказів того, що відповідач використовує орендовану земельну ділянку з іншою метою, суду не надано. Крім цього, Орендар, відповідно до п.2.1 Договору зобов'язався протягом дії цього договору не змінювати цільового призначення земельної ділянки. Згідно із ч.2 ст.14 ЗУ "Про оренду землі" типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Разом із тим, станом на 29.12.2003 року типова форма договору оренди землі не була ще затверджена Кабінетом Міністрів України. Частиною 1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що "умови використання земельної ділянки" і "умови збереження стану об'єкта оренди" є окремими істотними умовами договору оренди. Оспорюваний договір не містить окремої істотної умови договору оренди землі, як умови використання земельної ділянки. Умови використання земельної ділянки у ньому розкриваються шляхом узгодження сторонами договору мети використання земельної ділянки, її цільового призначення та умов збереження стану об'єкта оренди. Пунктом 2.1 Договору "Зобов'язання Орендаря" передбачено: - професійно використовувати землю і не погіршувати її якості ; - повернути Орендодавцю земельну ділянку після закінчення терміну Договору оренди у належному стані. Умови збереження стану об'єкта оренди визначаються чинним законодавством України і у договорі можуть бути хіба що відтворені або конкретизовані. Якщо сторони спеціально не визначили умови збереження стану земельної ділянки, яка передана в оренду, вважається, що сторони погодились із такими умовами, що встановлені законодавством.

Зокрема, при встановленні умов збереження стану об'єкта оренди у необхідних випадках передбачається проведення рекультивації - як технічної, так і біологічної, з дотриманням положень ст.ст.166,168 ЗК України, постанови РМ СРСР від 02.06.1976 року №407, постанови РМ УРСР від 14.07.1976 року №327, ГОСТ 17.5.3.04-83, ГОСТ 17.5.1.01-83, ГОСТ 17.5.4.01-84, ГОСТ 17.5.4.02-84, ГОСТ 17.5.3.05-84, ГОСТ 17.5.1.02-85, ГОСТ 17.7.3.06-85, ГОСТ 17.5.1.03-86 та інших актів чинного законодавства. В позовній заяві ОСОБА_2 не наводить запропонованих ним конкретних умов збереження об'єкта оренди, які він наполягав внести до договору, а відповідач відмовився від цього. Заявляючи позов про визнання недійсним договору оренди, позивач не зазначив, у чому полягає порушення його права як орендодавця відсутністю у договорі конкретно визначеної умови збереження стану об'єкта оренди за наявності приписів , викладених у п.2.1 Договору. Частиною 3 ст.13 Частиною 3 ст.13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Статтею 11 Закону України "Про оренду землі" визначено, що ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не передбачено договором оренди землі. У разі прострочення орендодавцем або орендарем установлених договором оренди землі строків передачі об'єкта оренди ризик його випадкового знищення або пошкодження у цей період несе сторона, яка допустила прострочення його передачі. Пунктом 2.1 Договору "Зобов'язання Орендаря" передбачено: - відповідати і платити всі витрати, пов'язані з використанням земельної ділянки, тобто договір оренди землі містить визначену Законом істотну умову, як визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди. Якщо зміст договору є незрозумілим для сторін, він може бути витлумачений відповідно до ст.ст.213,637 ЦК України. За таких обставин суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо відсутності у договорі оренди землі умов збереження стану об'єкта оренди та невизначеності, хто із сторін договору несе відповідальність у разі випадкового знищення або пошкодження об'єкту оренди.

Щодо доводів позову про недосягнення згоди стосовно строку дії договору слід зазначити наступне. Зі змісту договору оренди вбачається, що він викладений печатним текстом з пробілами, які заповнені кульковою ручкою. Пунктом 1.2 Договору у печатному варіанті було передбачено строк оренди земельної ділянки 5 (п'ять) років. Кульковою ручкою до цифри « 5» добавлено « 1» , та зверху над словом п'ять кульковою ручкою зазначено п'ятнадцять. При цьому текст цього пункту продовжено наступним змістом : починаючи з 29 грудня 2003 року і закінчуючи 31 грудня 2018 року. Тобто строк дії договору сторони узгодили саме на п'ятнадцять років. З врахуванням вищезазначених обставин, вимога щодо заборони селянському фермерському об'єднанняю "Володимирівське" користуватися належною позивачу земельною ділянкою задоволенню також не підлягає, оскільки підстави для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним відсутні. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла переконання, що суд першої інстанції ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 319 ЦПК України , колегія суддів ,- ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково. Апеляційну скаргу селянського фермерського об'єднання "Володимирівське" - задовольнити повністю. Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельного паю, укладеного 29.12.2003 року між селянським фермерським об'єднанням "Володимирівське" та ОСОБА_2 , зареєстрованого 29.12.2003 року ДП "КРЦДЗК" за № 567 та заборону користування земельною ділянкою - відмовити.

Судові витрати, пов'язані із розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції покласти на сторони. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: