Вирок № 36383417, 19.12.2013, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 709/210/2011

Провадження по справі 1/305/35/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2013 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючої судді -Бліщ О.Б.

при секретарі - Вербещук В.А.

з участю прокурора - Сич Х.В.

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Калуш, Івано-Франківської області, мешканця, АДРЕСА_1 громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 17.11.2003 року Калуським районним судом Івано-Франківської області та 30.07.2007 року умовно достроково звільненого від відбування основного покарання

у скоєнні злочинів передбачених ст. 187 ч.4, ст. 121 ч.2, ст. 296 ч.3, ст. 308 ч.1, ст.309 ч.2 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він, 06.06.2000 року, близько 22 години 30 хвилин, за попередньою змовою з громадянами України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 та невстановленою слідством особою, вибивши вхідні двері, проникли у вагончик, встановлений в с. Лаб, округ Малакці, на земельній ділянці № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 Словацької Республіки (дослівно, з матеріалів кримінальної справи, наданої правоохоронними органами Словацької Республіки), де тимчасово проживав громадянин України - ОСОБА_5, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, напали на ОСОБА_5, із застосуванням насильства, небезпечного в момент спричинення, у вигляді нанесення ОСОБА_5 ударів палицями та ногами по різним частинам тіла та голові, кололи кухонним ножем, погрожували йому пістолетом, під час чого, відібрали у ОСОБА_5 належні йому грошові кошти в сумі 897 доларів США, що в перерахунку на гривню України становило 4 тисячі 877 гривень 80 копійок, та 7 тисяч Словацьких крон, що в перерахунку на гривню України становить 821 гривню 10 копійок, на загальну суму 5 тисяч 698 гривень 90 копійок та відеорекодер невстановленої марки та вартості. Внаслідок спричинених тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_5, через певний час помер.

Крім того, підсудний ОСОБА_2, 06.06.2000 року, близько 22 години 30 хвилин, за попередньою змовою з громадянами України, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою, під час розбійного нападу на ОСОБА_5, умисно спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді рвано-дробленої рани та осколочного перелому носу, двох рвано-дроблених ран правої брови, двох рвано-дроблених ран верхньої губи, багаточисленних подряпин та синців лиця, рвано-дроблених ран та синців волосяної частини голови та лобу, рвано-дроблених ран правої вушної раковини, різаних ран обох вушних раковин. На шиї було встановлено подряпину, синці та колото-різану поверхневу рану шкіри та під шкіри. На грудній клітині, животі та спині синці та подряпини шкіри. На верхніх кінцівках було встановлено подряпини та синці плечей, подряпини та синці рук, обохсторонньо на передпліччях встановлено обширні площі синців, перелом лівої ліктьової кістки, перелом 4 запястної кістки та верхнього суставу 4 пальця лівої руки, подряпину та рвано-дроблену рану лівого ліктя. На нижніх кінцівках були встановлені багаточислені синці, особливо в області колін, рвано-дроблені рани правого коліна та лівої бедрової кістки, дві колоті рани лівого стегна, різану рану лівого стегна, колоту рану бедрової кістки. При внутрішньому огляді трупа було встановлено осколочний перелом свода зправа в лобно-височній області, перелом основи черепа в передній та середній черепній ямі, синець черепних покровів, крововилив під тверду та м'які оболонки мозку, роздроблення тім'яних та височних доль мозку, набряк мозку. Було встановлено затікання крові у трахею, перелом 10-го ребра зправа. Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок відкритої черепно мозкової травми, перелому кісток основи та склепіння черепа, що привело до набряку та ущемлення речовини головного мозку, що і стало безпосередньою причиною смерті його, через певний час після, спричинення йому вище вказаних тілесних ушкоджень.

Крім того, підсудний ОСОБА_2, будучи засудженим 17 листопада 2003 року, Калуським міським судом Івано-Франківської області, за ст.296 ч. 4 та ст. 121 ч. 1 КК України, до шести років позбавлення волі, будучи умовно достроково звільнений (30.07.2007 року) від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, знову скоїв злочин.

Так, 09.10.2007 року, приблизно о 20.30 год., в барі "ІНФОРМАЦІЯ_7", що розташований за адресою АДРЕСА_4, в якому на той час знаходились відвідувачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпідставно, порушуючи громадський порядок, розпочав сварку з персоналом бару, зокрема офіціантом ОСОБА_8, яку ображав нецензурною лайкою, і відвідувачем бару ОСОБА_6, який зробив ОСОБА_2 зауваження про неприпустимість образ в адресу ОСОБА_8, після чого ОСОБА_2 втягнув ОСОБА_6 в штовханину, внаслідок чого, було пошкоджено устаткування бару, а саме, плафон настінного світильника і, продовжуючи свої дії, ОСОБА_2 невстановленим слідством гострим предметом, наніс удар ОСОБА_6 в ліву сідницю. Внаслідок дій підсудного ОСОБА_2 ОСОБА_6 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани лівої сідниці, які потягнули за собою розлад здоров'я на строк до 6 днів, які за цими ознаками відносяться до групи легких тілесних ушкоджень. Окрім того, внаслідок дій ОСОБА_2, було припинено роботу бару, що перешкодило відпочинку відвідувачів бару ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Крім того, підсудний ОСОБА_2, в ніч на 23 липня 2011 року, з метою викрадення наркотичних засобів, шляхом вільного доступу, зайшов на подвір'я будинку АДРЕСА_2 де проживає ОСОБА_9, звідки, з належного їй городу, викрав 29 сиро-ростучих рослин, що мають ботанічні ознаки рослини маку, які містять алкалоїди опію морфін, кодеїн та є особливо небезпечним наркотичним засобом (маковою соломкою), обіг якого заборонено, згідно з переліком затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України №770 від 06.05.2000 року, маса макової соломки, в перерахунку на суху речовину становила 369,9 г.

Крім того, 23.07.2011 року, приблизно об 02 годині 00 хвилин, працівниками міліції, під час проведення операції «Мак-2011», біля під'їзду будинку № 21, по вул. Горького, в м. Рахів, у підсудного ОСОБА_2, у носимій безпосередньо при собі власній господарській сумці, було виявлено та вилучено 174 свіжо зрубані стебла рослин, що мають ботанічні ознаки рослин маку, які містять алкалоїди опію морфін, кодеїн та є особливо небезпечним наркотичним засобом (маковою-соломкою) обіг якого заборонено, згідно з переліком затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України №770 від 06.05.2000 року, маса макової соломки в перерахунку на суху речовину становила 263,90 г.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою у пред'явленому йому обвинуваченні за ст.ст. 187 ч. 4, ст. 121 ч. 2 КК, ст. 308 ч.1, 309 ч. 2 КК України - повністю заперечив, вину за ч. 3 ст.296 КК України - визнав частково, ствердивши наступне.

Дійсно, у жовтні 2007 року, увечері, точну дату не пригадує, він разом із знайомим на ім'я ОСОБА_10, родом з Івано-Франківщини, зайшли в бар, що розташований, по вул. Попенка, в м. Рахів. Там, присівши біля бар-стійки, вживали алкогольні напої. Згодом у бар зайшли ще двоє чоловіків, які присіли за столик. З одним із них він почав сперечатися, чіплятися за одяг та, вхопивши з бар-стійки якийсь гострий предмет, наніс йому удар у ліву частину сідниці. Після чого, туди зайшов власник бару - ОСОБА_11, та вигнав усіх. По дорозі він здогадався, що забув у барі мобільний телефон, тому повернувся, де був затриманий працівниками міліції.

Також підсудний ОСОБА_2, пояснив що, на протязі двох років час від часу вживає наркотичну речовину, що виготовляється із рослин опійного маку та яку він виготовляв особисто у власній квартирі. Про те, що він вживав наркотичну речовину і яким способом її виготовляв, ніхто не знав, так як про це він нікому не розповідав.

Будь-яких доказів причетності його до викрадення маку, про який йдеться у пред'явленому обвинуваченні у працівників міліції немає, такі сфабриковані, зокрема, мак, який був виявлений при ньому працівниками міліції був самосівом (маленькі головки), а йому вміняють викрадення великих головок маку, не погоджується й з кількістю викраденого маку та зазначає, що поняті, які були присутні під час вилучення маку, являються підставними особами працівників міліції (у кожній справі про наркотики виступають понятими). Взяти на себе злочини у сфері наркотичних засобів його попросив працівник міліції - ОСОБА_10, обіцяючи йому умовну міру покарання, щоб закрити злочин по хуліганству, який тривалий час не розслідувався та фактично минали строки притягнення його до відповідальності.

Щодо звинувачення його в частині скоєння злочинів на території Словацької Республіки , то таке є грубо сфабриковане, не ґрунтується на прямих доказах. На момент скоєння інкримінованого йому злочину, він не перебував на території Словацької Республіки. За тривалий період часу понад 11 років, орган досудового слідства не здобув жодного прямого доказу його причетності до скоєння злочинів. Просить суд критично поставитися до показів свідка ОСОБА_12, який, як йому зрозуміло з матеріалів Словацької справи, був наводчиком по даних злочинах та його обмовив, щоби відвести себе від звинувачень. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які, були засуджені у Словацькій Республіці, повністю заперечили його причетність до скоєного. Покликаючись на наведене, просить виправдати його з-під обвинувачення за статтями 187 ч. 4, 121 ч.2, 308 ч.1, 309 ч. 2 КК України, а за ст. 296 ч. 3 КК України - закрити по строках приягнення до відповідальності (ст.49 КК України), оскільки вказаний злочин він скоїв у 2007 році, від слідства не переховувався, з моменту вчинення такого минуло 6 років 2 місяці та 10 днів (на 18.12.2013 року).

Потерпіла ОСОБА_13, будучи допитаною в ході досудового слідства, покази якої досліджені в судовому засіданні ствердила, що вона проживає в АДРЕСА_3 У неї є діти: син ОСОБА_14, 1980 року народження та дочка ОСОБА_15, 1991 року народження. Її колишній чоловік ОСОБА_5 в 1999 році поїхав на заробітки в Словацьку республіку, звідки планував повернутися в 2000 році. ОСОБА_5 з нею зв'язок не підтримував, спілкувався тільки з дітьми. Про розмір заробітку ОСОБА_5 не знала, тільки від спільних знайомих чула, що заробив досить велику суму грошей. Про осіб з якими ОСОБА_5 спілкувався їй не відомо. Під час досудового та судового слідства від заявлення цивільного позову відмовилась. (т.3, а.с. 210, т. 5, а.с. 68).

Будучи допитаною в порядку судового доручення, ОСОБА_13 01.10.2013 року, покази дані нею раніше підтримала, наполегливо просила не викликати її більше у судові засідання по даній справі, зазначила, що будь-яких претензій до ОСОБА_2 не має (т.6, а.с.58).

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не зявився. Будучи допитаним на досудовому слідстві ствердив наступне. 9 жовтня 2007 року, приїхав в м. Рахів, в гості до свого однокурсника ОСОБА_7. Близько 21години, разом з ним зайшли у бар, „ІНФОРМАЦІЯ_9", де замовили собі пива, сиділи за столиком і розмовляли. Через декілька хвилин, після них, у бар, зайшли два незнайомих йому чоловіки, які були напідпитку. Як пізніше довідався, прізвище одного - ОСОБА_16, який разом з супутником зупинилися біля бар-стійки. Вони поводилися зухвало до дівчат - барменші та ще однієї дівчини. Вони з ОСОБА_7 зробили зауваження хлопцям. ОСОБА_2 і його супутник залишили дівчат і наблизилися до них, тоді ОСОБА_16, виражаючись нецензурною лайкою запитав, що їм не подбається. Вони з ОСОБА_7 мали намір розрахуватися і піти з бару. ОСОБА_2 штовхнув його і він знов сів на те місце, з якого підвівся. Уникаючи конфлікту, разом з ОСОБА_7 вирішили підійти до бар стійки, розрахуватися і піти з бару, однак, ОСОБА_16 поводився дуже агресивно, тримаючи в руці ніж, розмахував ним і кричав "попишу, попишу", при цьому він відступав від ОСОБА_16 до стіни бару і крикнув , щоб той забрав ніж і правою рукою заблокував руку ОСОБА_16 з ножем. ОСОБА_16 зігнулася в лікті і опустилася вниз, до його лівої ноги. Він відчув поштовх, чи удар в ліву ногу. В цей час, вони з ОСОБА_2 стояли обличчям один до одного. Після того, як він відчув удар в ліву ногу, то він опустив ліву руку до того місця, де відчув удар. Коли забрав руку від ноги, то побачив, що його долоня закривавлена, тоді зрозумів, що ОСОБА_16 ударив його ножем. Щоб захиститися від наступних ударів, він штовхнув один з столів, які були в барі, так, щоб захиститися від ОСОБА_16, однак останній не реагував, а ставав дедалі агресивнішим. Після, у бар зайшов чоловік, як пізніше зрозумів, власник бару, який виштовхав з бару ОСОБА_16 і його супутника. ОСОБА_2 і його супутник ще раз повернулися в бар, але власник знов їх виштовхав. Вони з ОСОБА_7 зайшли до вбиральні і закрили двері. Згодом, хтось сказав, що приїхали працівники міліції, тоді вони з ОСОБА_7 вийшли з бару. На вулиці стояв автомобіль швидкої допомоги, на якому його відвезли в лікарню м.Рахів, де йому надали медичну допомогу. Цивільного позову до підсудного не заявляє, міру покарання залишає на розсуд суду(т.4, а.с.66-69).

У своїй заяві від 18.07.2013 року (реєстрація в канцелярії суду від 22.07.2013 року) потерпілий ОСОБА_6 раніше дані ним покази повністю підтримав, зазначив, що претензій до ОСОБА_16 він не має (т.6. а.с.19).

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що органом досудового слідства вірно кваліфіковано дії підсудного ОСОБА_2, за ч. 3 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене особою, раніше судимою за хуліганство.

Вина його у вчиненні зазначеного злочину, окрім визнання такої самим підсудним, доводиться показами свідків, дослідженими у ході судового розгляду.

Так, Свідок ОСОБА_11, будучи допитаним в ході досудового слідства, покази якого досліджені в судовому засіданні, ствердив, що його батькові, приватному підприємцю ОСОБА_17 належить товариство «ІНФОРМАЦІЯ_7», одним із об'єктів ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» являється бар, розташований за адресою АДРЕСА_4. Так, 09 жовтня 2007 року, приблизно о 20 годині 15 хвилин, він проходив біля бару звідки почув шум і крики. Зайшовши побачив, що в куті бару відбувається сутичка. Всього в барі було четверо відвідувачів і бармен, ОСОБА_8. Він побачив як між ОСОБА_2 та якимось незнайомцем відбувалася сутичка. Той чоловік, кричав що у ОСОБА_2 ніж. Він особисто ножа не бачив, але бачив, що чоловік хромає, одна його нога закривавлена, а на підлозі плями крові. Також побачив, що в барі розбита настінна лампа. Він вибіг з бару і зателефонував працівникам міліції. Один з тих чоловіків, як розумів, то супутник ОСОБА_2, вибіг за ним з бару, але побачивши, що він телефонує, повернувся в бар. Після цього, ОСОБА_2 і його супутник вибігли з бару. Зателефонувавши працівникам міліції повернувся в бар. Двоє чоловіків, один з них той, що був поранений в ногу і його супутник, сказали, що вони ще не хочуть виходити з бару, так як ОСОБА_2 і його супутник можуть їх очікувати. Він сказав, щоб вони залишалися в барі і зараз приїдуть працівники міліції. Він піднявся на другий поверх бару. Будучи на другому поверсі бару, він почув в залі, на першому поверсі шум, подивившись у вікно першого поверху побачив, що в бар знову зайшли ОСОБА_2 і його супутник. Знаючи, що зараз під'їдуть працівники міліції, закрив ворота на огорожі бару, щоб ОСОБА_18 не скрився. Невдовзі до бару приїхали працівники міліції, які затримали ОСОБА_18. Він сказав барменші, щоб вона закривала бар. Приблизно через 2-3 тижні, ОСОБА_2 прийшов до бару, сплатив вартість розбитого плафона. Тоді він сказав ОСОБА_2, щоб той більше не приходив до бару. Більше ОСОБА_2 в бар не приходив. (т. 4., а.с. 48-49).

Свідок ОСОБА_8, допитана у ході досудого слідства показала що, вона працювала офіціантом в барі "ІНФОРМАЦІЯ_7", за адресою АДРЕСА_4. На даний час не пам'ятає дати, коли мала місце подія, але пам'ятає, що це було увечері, в бар прийшли двоє чоловіків, один з них мешканець м. Рахів, на ім'я ОСОБА_17, а іншого вона не знає. Замовивши пиво сиділи за столиком. Через деякий час в бар зайшли ще двоє чоловіків. ОСОБА_18 з них вона знає як ОСОБА_19, мешканця м. Рахів, а другого чоловіка вона не знає, ОСОБА_2 називав його ОСОБА_10. Обидва були напідпитку. В барі удвох випили одну пляшку горілки. Коли ОСОБА_10 ще замовив горілку вона відповіла, що більше не відпустить їм горілку, на що ОСОБА_19 і ОСОБА_10 почали ображати її нецензурними словами і вимагали, щоб вона відпустила їм спиртне. ОСОБА_17, почувши, що ОСОБА_19 і ОСОБА_10 ображають її, не підводячись з свого місця за столиком зробив їм зауваження, сказавши, щоб вони припинили її ображати. На що ОСОБА_2 підвівся, підійшов до столика, за яким сиділи ОСОБА_17 і його супутник і когось з них ударив, чим і куди саме, вона не бачила, так як це почалося зненацька. Одразу після ОСОБА_19, ОСОБА_10 також підійшов до них. Між ними розпочалася бійка, яка тривала близько 10-15 хвилин. На крики та шум у бар зайшов ОСОБА_11, який виштовхав на вулицю ОСОБА_19 і ОСОБА_10. Трохи згодом, з бару вийшли ОСОБА_17 і його супутник, який тримався рукою за ліву ногу і сказав, що його ударили ножем. Вона сама ножа не бачила. Коли всі вийшли з бару, то вона побачила, плями крові на підлозі, в тому місці, які вона витерла, зібрала з підлоги уламки плафона розбитої лампи. Коли ОСОБА_19 і ОСОБА_10 вибігли з бару, то на одному з табуретів, біля бар-стойки залишилися їх куртки, а на бар-стійці залишився мобільний телефон. В бар зайшли ОСОБА_19 і ОСОБА_10. Відразу за ними в бар зайшли ОСОБА_11 з працівником міліції. Працівник міліції і ОСОБА_11 спитали ОСОБА_19 та ОСОБА_10 що вони роблять в барі, ті відповіли, що вони залишили в барі куртку та мобільний телефон. Забравши зазначені речі, в супроводі працівників міліції вийшли з бару ( т. 4, а.с.50-52).

Свідок ОСОБА_7 в ході досудового слідства ствердив, що 09 жовтня 2007 року, до нього в гості приїхав його однокурсник, мешканець м. Ужгород, ОСОБА_6, з яким він близько 21 години, зайшов у бар на пиво. Після них у бар зайшли двоє чоловіків. Один з них, як стало відомо пізніше, ОСОБА_18, другого називали на ім'я ОСОБА_10. Вони сіли на табурети біля бар-стійки. Почувши, що ОСОБА_18 і ОСОБА_10 почали висловлюватися в адресу офіціантки нецензурними словами, він осудливо подивився у їх сторону, на що ОСОБА_18 підійшов до них. Вони з ОСОБА_10, щоб уникнути конфлікту підвелися, маючи намір розрахуватися і піти з бару. ОСОБА_18 почав виражатися нецензурною лайкою та штовхнув ОСОБА_6, від чого той упав на лавицю, на якій до цього сидів. ОСОБА_10 знов підвівся але ОСОБА_18 відтягнув його в кут залу, до дверей, які ведуть начебто в підсобне приміщення. Тоді, ОСОБА_10, штовхнув його в плече і виштовхнув на середину залу. В цей час тривала бійка між ОСОБА_2 і ОСОБА_6. Офіціант просила припинити бійку, але ніхто на це не зважав. В тому місці, де знаходилися ОСОБА_18 і ОСОБА_6, розбилася настінна лампа. ОСОБА_2 розмахував рукою перед ОСОБА_6. і кричав "попишу!". Він бачив, як ОСОБА_6 відхилив руку ОСОБА_18 від себе і рука ОСОБА_18 опустилася вниз, до лівої ноги ОСОБА_6, після чого той схопився рукою за ногу. Він побачив, що з лівої ноги ОСОБА_6 на підлогу стікає кров. В бар зайшов ОСОБА_11, вигнав ОСОБА_18 і ОСОБА_10, а їм сказав піднятися на другий поверх бару, де є вбиральня. Коли вони спустилися на перший поверх, то побачили, що приїхали працівники міліції та автомобіль "швидкої допомоги". Він ніяких тілесних ушкоджень не отримав, по медичну допомогу і медичне освідчення не звертався (т.4, а.с.58-59).

Окрім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства, доводиться також перевіреними у ході судового розгляду, матеріалами справи:

- протоколом усної заяви про злочин, від 09.10.2007 року, що зареєстрований в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочин Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області за № 868, згідно якого, 09.10.2007 року, біля 20 години 30 хвилин, в барі ПП «ОСОБА_11», що знаходиться в АДРЕСА_5 громадянину ОСОБА_6, на грунті виниклої сварки наніс ножове поранення сідниці громадянин ОСОБА_2, мешканець АДРЕСА_1 (т.4, а.с. 25);

- висновком експерта № 506, згідно якого , у громадянина ОСОБА_6, 1982 року народження, виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани лівої сідниці ззаді. Дані тілесні пошкодження могли бути спричинені гострим твердим предметом типу ножа по ударному механізму спричинення та вкладаються в строк події, що мала місце 09.10.2007 року. Вище вказані тілесні пошкодження потягли за собою розлад здоров'я до 6 днів і, згідно Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95 р.п.2.3.5, кваліфіковані експертом, як легкі тілесні пошкодження. В момент спричинення тілесних пошкоджень потерпілий знаходився повернутий спиною до нападаючого (т.4, а.с. 45).

Доведеною, на думку суду, є вина підсудного ОСОБА_2, у скоєнні злочинів передбачених ст. 308 ч. 1 КК України , як викрадення наркотичних засобів та ст. 309 ч. 2 КК України, як незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.308 КК України.

Зокрема, не дивлячись на заперечення вини підсудним доводиться показами свідків, які досліджені у ході судового розгляду.

Свідок ОСОБА_9, допитана у ході досудового слідства, ствердила, що вона проживає в АДРЕСА_2. Навесні 2011 року на її городі, серед овочів виросло близько 20-30 рослини маку (самосіву), які вона не сіяла та не обробляла. Так, 23.07.2011 року до неї додому прийшли працівники міліції і повідомили, що напередодні вночі з її городу чоловік ОСОБА_2, якого вона не знає викрав рослини маку. На відсутність маку до приїзду працівників міліції вона не звернула увагу, так як мак-самосів ріс не в одному місці, а по цілому городу між овочами. Вона відразу пішла на город і побачила, що маку немає. Після чого, з її згоди працівники міліції оглядали город та щось писали. В ході огляду чоловік на ім'я ОСОБА_2, який прийшов разом з працівниками пояснив і показав, що саме він з її городу виривав рослини маку. Також працівниками міліції біля дерев'яної огорожі було виявлено та вилучено залишки рослин маку з корінням але без головок, які зі слів ОСОБА_2 він там залишив. Зникнення з городу рослин маку вона повністю підтверджує, але чи саме ОСОБА_2 скоїв крадіжку вказаних рослин точно сказати не може так як цього не бачила (т.4, а.с.133-135).

Свідок ОСОБА_20, будучи допитаним в ході досудового слідства ствердив, що, 23.07.2011 року, близько 02 години 30 хвилин, в м. Рахів, разом із знайомою ОСОБА_21, проходили по вул. Горького, де до них підійшли працівники міліції, які запропонували їм пройти до п'ятиповерхового будинку для участі в якості понятих на що, вони погодилися. Після чого, підійшовши до під'їзду вказаного будинку побачили знайомого ОСОБА_2, який тримав в руках господарську сумку. На запитання працівників міліції що, знаходиться в сумці, ОСОБА_2 пояснив, що в сумці знаходяться свіжозрубані стебла маку, після чого відкрив вказану сумку і там дійсно знаходились свіжозрубані стебла з головками маку. Працівники міліції склали протокол огляду, стебла маку перерахували, кількість стебел 174 штуки, які було поміщено в ту ж саму господарську сумку. Після чого працівники міліції запакували вказану сумку разом з стеблами, на яких були головки маку в поліетиленовий пакет чорного кольору, який було зв'язано ниткою та прикріплено відповідний супровідний лист з відбитком печатки №10, на якому вони та всі учасники розписались. Протокол огляду який був складений працівниками міліції, зачитаний в голос, після чого ними підписано. До змісту протоколу в жодного з учасників та присутніх при огляді зауважень не було (т.4, а.с.162-164).

Свідок ОСОБА_21, в ході досудового слідства ствердила що, 23.07.2011 року, близько 02 години 30 хвилин, в м. Рахів, проходила з ОСОБА_20 по вул. Горького, коли до них підійшли працівники міліції, та запропонували їм пройти до п'ятиповерхового будинку для участі в якості понятих на що, вони погодилися. Після чого вони підійшовши до під'їзду вказаного будинку побачила знайомого ОСОБА_2, який тримав в руках господарську сумку. На запитання працівників міліції що, знаходиться в сумці, ОСОБА_2 пояснив, що в сумці знаходяться свіжозрубані стебла маку, після чого відкрив вказану сумку і там дійсно знаходились свіжозрубані стебла з головками маку. Після чого працівниками міліції було складено протокол огляду, вказані стебла було переховано, які було поміщено в ту ж саму господарську сумку, працівники міліції впакували вказану сумку разом з стеблами на яких були головки маку в поліетиленовий пакет чорного кольору, який було зв'язано ниткою та прикріплено відповідний супровідний лист з відбитком печатки №10 на якому вони та всі учасники розписались. Протокол огляду який був складений працівниками міліції, зачитаний в голос, після чого ними підписано. До змісту протоколу в жодного з учасників та присутніх при огляді зауважень не було (т.4, а.с.165-167).

Доводиться вина ОСОБА_2 в цій частині обвинувачення й наступними, перевіреними матеріалами справи:

- рапортом заступника начальника СДІМ Рахівського РВ УМВС Ураїни в Закарпатскій області ОСОБА_10 від 23 липня 2011 року на ім'я в. о. начальника Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_22, з якого слідує, що 23 липня 2011 року, під час проведення операції «Мак-2011», в місті Рахів, вул. Горького № 21/4, Рахівського району, незаконно зберігає наркотичну речовину (макову соломку) без мети збуту. Під час затримання та особистого огляду громадянина ОСОБА_2, в м. Рахів, по вул. Горького, біля під'їзду будинку № 21, в його сумці, що знаходилася при ньому, було виявлено та вилучено 174 стебла рослин свіжо-зрубаного маку без коріння, які він зберігав для власних потреб (т.4, а.с. 91);

- рапортом заступника начальника СДІМ Рахівського РВ УМВС Ураїни в Закарпатскій області ОСОБА_10 від 27 липня 2011 року на ім'я в. о. начальника Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_22, з якого слідує, що 27 липня 2011 року, під час проведення дослідчої перевірки по матеріалах ЖРЗПЗ № 911, по факту незаконного зберігання наркотичної речовини (макової соломки) громадянином ОСОБА_2, 1012.1970 року народження, було встановлено, що останній, в ніч з 22 на 23 липня 2011 року, викрав вище вказану макову соломку, із присадибної земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_2 в м. Рахів, що належить громадянці ОСОБА_9 (т.4, а.с. 92);

- протоколом огляду від 23.07.2011 року, місця події, а саме, ділянки місцевості за адресою АДРЕСА_1 біля багатоповерхового будинку, з якого слідує, що, на момент огляду, біля входу в будинок, знаходився чоловік, який назвався ОСОБА_2. При відкритті господарської сумки, яку тримав в руках ОСОБА_2, в ній виявлено рослини снотворного маку, в кількості 174 штуки (т. 4., а.с. 96);

- фототаблицями на яких відображений ОСОБА_2 із сумкою в руках, та загальний вигляд рослин маку, що знаходилися в сумці (т.4, а.с.98-100);

- протоколом огляду від 23.07.2011 року, місця, звідки мала місце крадіжка маку -саме, дворогосподарства, розташованого в АДРЕСА_2, що належить громадянці ОСОБА_9 та фототаблицями до протоколу огляду із зображенням загального вигляду зазначеного дворогосподарства та земельної ділянки на якій мала місце подія (т. 4, а.с. 101-110);

- поясненнями ОСОБА_2 від 23.07.2011 року, у яких підсудний визнав свою вину в вчиненні крадіжки макової соломки та дав наступні пояснення: "Приблизно наприкінці липня 2011 року, близько опівночі, вирішив піти викрасти рослини маку, які напередодні бачив на городі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 Прийшовши у зазначене місце, переліз через огорожу і почав виривати з корінням рослини маку. Всі рослини, склав в один пучок і перекинув через огорожу, на вулицю. Потім сам переліз через огорожу і почав обломлювати з кожної рослини стебла з головками, які складував у господарську сумку. Після чого, взяв сумку в руки і пішов додому, доходячи до будинку, біля самого під'їзду до нього підійшли працівники міліції і запитали, що в сумці. Він зрозумів, що виходу в нього не має та, при наданні пояснення зізнався, що в сумці знаходяться стебла рослин маку, які викрав з городу, що знаходиться по АДРЕСА_2 Після чого працівниками міліції було запрошено двох понятих, в їх присутності, він добровільно відкрив сумку, якій знаходились стебла рослин маку, про що працівниками міліції було складено протокол огляду в якому він та поняті розписались. Дану сумку разом з стеблами маку, що в ній знаходилось, працівники міліції вилучили, стебла перерахували. З даних головок маку мав намір виготовити наркотичну речовину" (т.4, а.с.111-114);

- висновком спеціаліста № 1604 від 27.07.2011 року у відповідності до якого, надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору вилучена у громадянина ОСОБА_2, містить алкалоїди опію морфін, кодеїн та є особливо небезпечним наркотичним засобом -маковою соломою. Маса макової соломи (в перерахунку на висушену речовину) становть 263,90 г. (т.4, а.с. 117-121);

- висновком спеціаліста № 1625 від 29.07.2011 року, за яким надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору вилучена у громадянина ОСОБА_2, містить алкалоїди опію морфін, кодеїн та є особливо небезпечним наркотичним засобом -маковою соломою. Маса макової соломи в перерахунку на висушену речовину становть 106,0 г. (т.4, а.с. 124-127);

- постановою про визнання речей речовими доказами та приєднання їх до кримінальної справи (т. 4, а.с.129);

- висновком експерта від 15.08.2011 року, у відповідності до якого надана на експертизу речовина рослинного походження зеленого кольору вилучена у ОСОБА_2, містить алкалоїди опію морфін, кодеїн та є особливо небезпечним наркотичним засобом -маковою соломою. Маса макової соломи (в перерахунку на висушену речовину) становить 261,00г. Першопочаткова маса вилученої макової соломи (згідно з висновком спеціаліста № 1604 від 27.07.2011 року) в перерахунку на суху речовину становила 263.90 г. (т.4, а.с. 152-157).

На думку суду, заперечення вини підсудним ОСОБА_2, в цій частині обвинувачення спрямована на уникнення від кримінальної відповідальності за вказаними статтями. Судом не встановлення фактів застосування щодо підсудного незаконних методів розслідування кримінальної справи (фізичного чи психологічного таску, тощо), про такі не заявляв і сам підсудний. Щодо твердження підсудного, про те, що його попросив працівник міліції "взяти на себе вину за зазначеними статтями обвинувачення", то таке не містить будь-якого логічного пояснення, з якою метою та з яких міркувань, підсудний погодився на таку невигідну для себе пропозицію і, впородовж усього досудового розслідування справи й на початку розгляду справи у суді ( попереднім складом суду), обмовляв себе.

Щодо обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 187 ч. 4, ст. 121 ч. 2 КК України, суд, прийшов до висновку, що така наданими з Словацької сторони, матеріалами, не доведена, оскільки такі не містять прямих безсумнівних доказів вини підсудного ОСОБА_2 у вчиненні таких.

В основу обвинувачення ОСОБА_2 за вище зазначеними статтями, орган досудового слідства Словацької республіки поклав покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_23, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_24, які дали у ході досудового розслідування давали наступні покази.

Свідок ОСОБА_4, допитаний дня 27.06.200 року, в м.Братіславі, зазначив, що він 06.06.2000 року, прийняв пропозицію ОСОБА_25 піти з ним в дне місце, і тільки по дорозі довідався що в с. Лабу, округ Малакці, Словацької республіки, де потрібно щось вирішити. В автомобілі марки Жигулі, який за ними приїхав, сиділи двоє незнайомих йому чоловіків. Автомобілем керував ОСОБА_25. Прибувши с. Лабу, до вагончику, він та ще двоє незнайомих йому чоловіків з автомобіля вийшли, а той що сидів біля нього одягнув на голову маску, і дав йому палицю білого кольору, приблизною довжиною 1 м. -це була ніжка стола, які вже були підготовлені в автомобілі. Палицю тримав і другий незнайомий чоловік. ОСОБА_25 залишився в автомобілі. Незнайомий чоловік без маски підійшов до вагончика кричав, щоб відчинили, і оскільки ніхто не відчинив, почав копати ногами в двері. Лише біля вагончика помітив що чоловік в масці мав при собі зброю -це був пістолет. Після чого він разом з тим що в масці, розбили вікно на вагончику, а той що був без маски вибив двері в вагончик, і таким чином потрапили в середину. У вагончику знаходилось чотири чоловіки, двоє на кухні, двоє в кімнаті. Той що був без маски почав питати хто ОСОБА_5, і на кого працюють, хтось відповів що працюють в ОСОБА_33. У того чоловіка був мобільний телефон, який він подав тому, що був без маски, і який після розмови по телефону, сказав що то не правда, тоді потерпілий ОСОБА_5 зізнався, що працює сам на себе. Чоловік у масці покликав вийти ОСОБА_26 (ОСОБА_12) і коли повернулися, вирішив що йдеться про якісь гроші, і той що в масці вдарив потерпілого ОСОБА_5 в обличчя, який намагаючись оборонятися, намагався взяти сковорідку, тоді його чоловік в масці вдарив по рукам, після чого потерпілий ОСОБА_5 хотів вистрибнути через вікно, але той що був в масці та інший без маски затягнули його за ноги назад в вагончик. Коли потерпілого ОСОБА_5 затягли всередину, то він почав кричати, на що в вагончик зайшов ОСОБА_25, але незнайомий чоловік , що без маски сказав ОСОБА_25 щоб йшов геть.

Після чого ОСОБА_4 визнав, що бив потерпілого ОСОБА_5 руками та ногами в бік і по ногам. Потім чоловік в масці наказав охороняти інших трьох що були в вагончику, а сам шукав по сумкам гроші. Другий,що був без маски розмовляв з і потерпілим ОСОБА_5, і він чув, як той кричав, щоб бив його палицею, за те що чому обманює, щоб повернув борг. Потерпілий ОСОБА_5 стверджував, що не має грошей. Між тим, чоловік в масці знайшов гроші в сумці які вони забрали з собою. Перерахувавши в автомобілі гроші, виявили що там було 7 тисяч словацьких крон і біля 900 доларів. Знайшовши гроші, чоловік в масці почав бити потерпілого ОСОБА_5 по різни частинам тіла, всюди, де потрапив. Він особисто потерпілого палицею не бив, а тільки стояв і дивився. Коли вони йшли геть, потерпілий ОСОБА_5 сидів в кутку, в нього дуже текла кров, і він важко дихав. По дорозі в Братиславу вони зупинилися біля потічка, щоб помитися, і дорогою викинули палиці. Чоловік в масці в автомобілі дав йому 5 тисяч словацьких крон (т.2. а.с.70-76).

Будучи повторно допитаний 01.03.2001 року в м.Братіславі, ОСОБА_4 ствердив, що особу, під іменем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 року, який проживає в АДРЕСА_6 який як і він сам походить з того міста, не знає. Не знає про кого йде мова. Коли вони скоювали злочин в Словацькій республіці, за кермом був ОСОБА_3 та ще в автомобілі були з ними двоє, йому незнайомі, то може серед них один і був ОСОБА_18 (т.2, а.с.65-66).

Такі ж покази підтвердив ОСОБА_4, будучи допитаним, в якості свідка, в ході судового засідання 09.02.2012 року, під присягою. Тоді ствердив, що підсудного не знає, ніколи не був з ним знайомий. Щодо кримінальної справи, яка розслідувалася та була розглянута у Словацькій Республіці за грабіж та нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_5 зазначає, що саме він був організатором того злочину, за що у Словацькій Республіці відбув міру покарання у виді восьми років позбавлення волі. З ним разом скоювали злочин ОСОБА_32 і ОСОБА_3, хто був у масці йому невідомо ( протокол с/з, т.5, а.с.146-147) .

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_24, будучи допитаними в ході досудового слідства, покази яких досліджені в судовому засіданні , та які, по своєму змісту є аналогічними, ствердили, що 06.06.2000 року, знаходилися в с. Лаба, Словацької Республіки, на заробітках, де проживали у вагончику, разом з ОСОБА_23, і ОСОБА_5. 06.06.2000 року вони проснулися від того що розбилося вікно в спальній частині фургону, і почули з вулиці крики, щоб вони відчинили двері, ОСОБА_10 спитав що робити, вони відповіли щоб відкривав, але ОСОБА_5 сказав щоб не відкривали. Двері ніхто не відкрив, але у вагончик зайшло четверо чоловік, перед чим ОСОБА_10 увімкнув світло. Вказаних чотирьох чоловіків не пізнавали. Троє з них було без масок, а один мав маску на голові. Той що був у масці тримав в руці пістолет. Один з чоловіків відповів, що чому вони не відкривають якщо прийшли гості. Також в них в руках були палиці, довжиною близько 1 м., окрім того що був у масці. Вони почали розпитувати на кого працюють, а потім почали бити ОСОБА_5, і запитувати де гроші, на що він їм сказав що дасть гроші але вони продовжували його бити. Били його по всьому тілу, по голові, по грудях. Потім один з них почав викрикувати, що відріже ОСОБА_5 вухо, і він мав в руках ніж, який він мабуть взяв з полиці. Їх трьох відправили на ліжка, а ОСОБА_5 продовжували бити. Потім один з чоловіків та той що був у масці вивели його на двір і почали розпитувати де в ОСОБА_5 гроші, під час чого той що був без маски вдарив кулаком в живіт. Не міг їм сказати де в ОСОБА_5 гроші так як не знав, що їм і сказав, після чого його назад завели в фургон, і відправили його на ліжко. Після чого вони почали обшукувати фургон, але дивились речі тільки ОСОБА_5. Під час обшукування речей вони знайшли гроші, скільки там було не знають, але спиталися чиї гроші, вони відповіли що не їх, а ОСОБА_5, який в цей час сидів у кухонній частині фургону, який ні на що не реагував. Коли вказані чоловіки знайшли гроші, то ще декілька разів вдарили ОСОБА_5 палицями, і той що був в масці взяв ще и відео. Потім вони вчотирьох вийшли з фургону і потім вони почули як завівся автомобіль і гості поїхали. Близько 3 години прийшов лікар але сказав, що нічим ОСОБА_5 вже не поможе (т.2, а.с.93-99, 120-125).

Свідок ОСОБА_23, покази якого досліджені в судовому засіданні в ході досудового слідства, показав, що у 2000 році, разом з своїми товаришами ОСОБА_24 та ОСОБА_5, працювали на території Словацької республіки. Проживали в с. Лаб і займалися будівництвом різних споруд. 06.06.2000 року, в нічний час коли вони відпочивали, до них в фургон ввірвалися три невідомі особи, які були з палицями, і відразу почали бити ОСОБА_5. Вказані хлопці сказали йому та ОСОБА_24 щоб вони не вмішувались, а то і вони дістануть. Побивши ОСОБА_5 вийшли з фургону, а вони пішли до свого господаря, який викликав лікаря. Коли приїхав лікар, то сказав що ОСОБА_5 вже жити не буде, і ОСОБА_5 через деякий час помер. Також невідомі забрали у ОСОБА_5 гроші в сумі 900 доларів та 7 тисяч словацьких крон (т.2, а.с. 126-128, т.3. а.с. 86).

Свідок ОСОБА_25, допитаний 23.09.2013 року, у порядку судового доручення, зазначив, що гром. ОСОБА_2 йому раніше не відомий, ким є цей чоловік, йому не відомо, дане прізвище вперше почув при ознайомленні з матеріалами судового доручення. Також пояснив, що він рініше був судимий на території Словаччини, в 2000 році за скоєння розбійного нападу, за що отримав покарання - 11 років позбавлення волі. У жовтні 2008 року звільнився умовно-достроково. За фактом обвинувачення незнайомого ому ОСОБА_2 нічого почснити не може (т.6, а.с.48-61).

Отже, як досліджено вище, жоден із згаданих свідків чітко не вказав на ОСОБА_2, як на співучасника вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_5 Натомість, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які були засуджені за вказаний злочин судом Словацької республіки, ствердили, що особу підсудного вперше бачать, а ім'я ОСОБА_2 їм ні про що не говорить.

На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину на території Словацької республіки, орган досудового слідства не надав суду належних доказів того, що підсудний ОСОБА_2 у період вчинення злочину (06.06.2000 року) дійсно перебував на території Словацької Республіки. З моменту порушення кримінальної справи та передачі її уповноваженими органами Словацької Республіки для подальшого розслідування та розгляду до України і до моменту надходження зазначеної кримінальної справи до Рахівського районного суду минуло понад 11 років. За цей період часу слідчим СВ Рахівського РВ УМВС України ОСОБА_28 не проводилися жодні слідчі дії, направлені на встановлення причетності ОСОБА_2 до скоєнння зазначених злочинів. Як таке, досудове слідство слідчим не проводилося взагалі, у матеріалах справи міститься 14 постанов про зупинення та 11 постанов про відновлення досудового слідства. При цьому, підсудний ОСОБА_2 впродовж всього досудового та судового слідства стверджував, що на території Словацької Республіки у 2000 році не був взагалі, а матеріали справи не містять беззаперечних доказів які б підтверджували його вину у вчиненні злочинів. Так, на судове доручення Рахівського районного суду, надіслане на виконання слідчому органу на території Словацької Республіки, яким була відкрита слідча справа № KUV-58/OVVK-2000, порушена 07.06.2000 року і перебувала в провадженні в Крайовому бюро розслідування ПК Братіслава, окружне управління поліцейського відділення в Братіславі повідомило про те, що після вивчення слідчих справ № KUV-58/OVVK-2000 та KRP-40/OVVK-2001 в зазначених матеріалах не знайдено закордонний паспорт НОМЕР_3 та ваучер громадянина України ОСОБА_2. Ці документи були "усунуті" для окремого розгляду судового переслідування проти ОСОБА_2, зазначені матеріали, що стосуються кримінального переслідування проти останнього під номером KRP-40/OVVK-2001, 12.09.2001 року були вислані Генеральною прокуратурою на Україну для подальших дій.

Натомість у матеріалах справи містяться пояснення громадян ОСОБА_29, ОСОБА_26 повідомлення в.о. начальника Калуського МВУМВС ОСОБА_31, про те, що ОСОБА_2 проживав в м.Калуш до 2000 року, після чого був засуджений Калуським міськсудом до реального відбуття покарання у виді позбавлення волі (т.3, а.с.107-109).

Суд вважає, що співучасть ОСОБА_2 у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 187 ч. 4, ст. 121 ч. 2 КК України, є не доведеною, а докази, надані Словацькою стороною недостатнім для визнання його вини в даній частині обвинувачення, в тому числі, виходячи з наступних міркувань.

Суд, ретельно перевірив процесуальні документи, що містяться у 2 томі справи (переклад Словацького провадження), в тому числі й протокол огляду місця події та констатує, що жоден з цих доказів не містять прямих та беззастережних доводів на підтвердження вини ОСОБА_18 у цій частині обвинувачення та прямо не вказують на нього , як на співучасника розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_5

Принцип презумпції невинуватості закріплений у параграфі 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, який говорить що кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину, вважається невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку.

Презумпція невинуватості розглядається Європейським Судом не тільки як принцип здійснення правосуддя, але і як конкретне і реальне право обвинуваченого вважатися невинною до процесуального моменту, визначеного пунктом 2 статті 6 Конвенції.

Презумпція невинуватості вимагає, щоб у кримінальних справах суди «не виходили з переконання або припущення, що інкриміновані діяння вчинене обвинуваченим, тягар доказування покладається на прокуратуру, а сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого».

У рішенні Європейського Суду по справі Аллена де Рибемон проти Франції підкреслюється, що принцип презумпції невинності порушується «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, у той час, як його винність не була попередньо доведена».

Зміст вимоги «доведеності вини», як необхідної умови спростування презумпції невинуватості відносно конкретної особи, розкрито Європейським Судом в рішенні по справі Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії. Європейський Суд підкреслив, що за змістом пункту 2 статті 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості («Барбера, Мессег і Ябардо проти Іспанії» (BarberаМ Messeguй and Jabardov. Spaini скарга N 10590/838).

У відповідності до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 р. №9 «Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише з умови доведеності її вини. При цьому обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Згідно до статті 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За вищевикладених обставин достатніх та переконливих доказів на підтвердження вини підсудного в частині обвинувачення за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України суду не надано, тому суд тлумачить наявні в суду сумніви щодо доведеності вини підсудного на його користь та застосовує в даній частині обвинувачення принцип презумпції невинуватості.

З наведених підстав та з урахуванням вимог ст. 327 ч. 4 КПК України (в редакції 1960 року) підсудний ОСОБА_2, в цій частині обвинувачення підлягає виправданню.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази: господарську сумку, виготовлену із полімерного матеріалу, та особливо небезпечний наркотичний засіб - макову соломку, маса якої в перерахунку на суху речовину становить 261 гр., що знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Рахівського РВ УМВС, по вступу вироку в законну силу, слід знищити.

Судові витрати, в сумі 225 гривень 12 копійок, що становлять вартість проведеної судово-хімічної експертизи слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь експертної установи.

Обираючи покарання підсудному в частині доведеного обвинувачення, суд дотримується вимог ст. 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного.

Зокрема, суд враховує як обтяжуючу покарання обставину, що злочин підсудний ОСОБА_2 вчинив, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (ч.3.ст.296 КК України).

Пом'якшуючих обставин судом не встановлено.

Приймаючи до уваги конкретні обставини даної справи, особу винного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, отже йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, що прямо передбачено санкціями ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 309 КК України, з застосуванням правил, визначених ст.70 КК України.

Окрім того, враховуючи, що вироком Калуського міського суду Івано-Франківської області від 17.11.2003 року ОСОБА_2 був засуджений за ст. ст. 296 ч.4, 121 ч. 1 КК України до шести років позбавлення волі, вказані злочини скоїв у період умовно-дострокового звільнення по вказаному вироку, тому, на підставі ст. 71 КК України йому слід до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуте ним покарання за попереднім вироком.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України (в редакції 1960 року), суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 з-під обвинувачення за ст.187 ч. 4 та за ст. 121 ч. 2 КК України - виправдати, на підставі ч. 4 ст. 327 КПК України ( в редакції 1960 року), у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаних злочинів.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст. 296 ч.3, ст. 308 ч. 1, ст. 309 ч. 2 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 296 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

- за ч. 1 с. 308 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 309 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити засудженому ОСОБА_2 покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Калуського міського суду від 17 листопада 2003 року та остаточно призначити засудженому ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох) років та 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання, тобто з 03.08.2011 року.

Речові докази: господарську сумку, виготовлену із полімерного матеріалу, та особливо небезпечний наркотичний засіб - макову соломку, маса якої в перерахунку на суху речовину становить 261 гр., що знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Рахівського РВ УМВС, по вступу вироку в законну силу - знищити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 судові витрати, в сумі 225 гривень 12 копійок, що становлять вартість проведеної судово-хімічної експертизи на рахунок НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області, рахунок: 31256272210434; МФО 812016, ЄДРПОУ 25575144; свід.плат. ПДВ 100293912, ІПН 255751407015; призначення платежу «За експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»№ 1740 від 15 серпня 2011 року.

На вирок може бути внесена апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області, через Рахівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2, в той же строк з дня отримання копії вироку.

Головуюча: Бліщ О.Б.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Бліщ О.Б.