Ухвала суду № 36382598, 13.12.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/18456/13-ц Провадження № 22-ц/772/3929/2013Головуючий в суді першої інстанції:Борисюк І. Е.Категорія: 56Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Медвецького С.К., Чорного В.І.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Староміського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції про визнання права власності та зняття арешту, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2013 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 11.02.2010 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, за яким останній передав позивачу у власність автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 814, 1996 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області 28.10.2008 року.

При укладенні договору сторони домовились, що позивач самостійно здійснить зняття вищевказаного автомобіля з обліку в органах ВРЕР, на підставі наданої ОСОБА_3 генеральної довіреності, а також було домовлено, що ціна договору купівлі-продажу автомобіля становить 80 000 грн., яку позивачем було сплачено ОСОБА_3 до підписання договору згідно розписки від 11.02.2010 року.

У зв'язку із сімейними обставинами позивач не мав можливості вчасно звернутись до органів ВРЕР для зняття автомобіля з обліку та зробив це лише 02.02.2013 року, однак йому було відмовлено з посиланням на постанову старшого державного виконавця Староміського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Сауляк І.В. від 19.10.2010 року про накладення на даний автомобіль арешту, однак при цьому не було враховано, що він на законних підставах придбав вказаний транспортний засіб і тому з метою захисту свого порушеного права, просив визнати за ним право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 814, реєстраційний номер НОМЕР_2, виключити його з акта опису від 19.10.2010 року, зняти накладений на автомобіль арешт та вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 щодо виключення майна з акта опису від 19.10.2010 року, складеного старшим державним виконавцем Староміського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Сауляк І.В., автомобіля MERCEDES-BENZ, модель 814, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, залишено без розгляду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представником ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

При цьому робиться посилання на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання ОСОБА_2 та його представник не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, при цьому позивачем було подано заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник Староміського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги поклався на думку суду.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, а тому згідно ч.2 ст. 305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що спірний транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_3, на майно якого постановою державного виконавця від 29.10.2010 року накладено арешт, при цьому чинним законодавством України передбачено спеціальний порядок купівлі-продажу транспортних засобів та їх реєстрації.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.02.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, за яким останній передав позивачу у власність автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 814, 1996 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області 28.10.2008 року.

Вказаний договір купівлі-продажу було укладено в простій письмовій формі, без вчинення дій щодо зняття транспортного засобу з обліку та його реєстрації на нового власника.

21.10.2010 року приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_5 було посвідчено довіреність, зареєстровану в реєстрі за № 765, за якою ОСОБА_3 на виконання договору доручення уповноважив ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незалежно один від одного представляти його інтереси з питань експлуатації автомобіля його утриманням, технічним обслуговуванням, керувати транспортним засобом для здійснення зазначених потреб, в тому числі за кордоном, а також надано право представнику продавати, здавати в оренду транспортний засіб, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, виданого Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області від 28.10.2008 року.

Звернувшись в суд з позовом, ОСОБА_2 заявлено вимогу про визнання за ним права власності на автомобіль, виключення його з акта опису та зняття арешту, оскільки він придбав вказаний автомобіль, однак у зв'язку із сімейними обставинами не мав можливості вчасно звернутись до органів ВРЕР для зняття його з обліку.

Вимогами статтей 202, 203 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.2 ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідно майна або вчинення певної дії.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» власники транспортних засобів, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 визначено перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, а також передбачено, що перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.

Крім того, з матеріалів справи видно, що постановою старшого державного виконавця Староміського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Сауляк І.В. від 29.09.2010 року відкрито провадження з виконання виконавчого листа № 2-1584 від 27.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в сумі 284 765,77 грн. та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3, зокрема автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 814, 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_2.

За повідомленням МРЕВ ДАІ УМВС України у Вінницькій області на спірний транспортний засіб накладено обмеження на проведення реєстраційних операції, про що 12.10.2010 року внесено запис на автоматизований облік.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо безпідставності заявленого позову.

Викладені в апеляційній скарзі доводи щодо неможливості застосування до виниклих правовідносин норм Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів та ін., є безпідставними, а також не спростовують висновок суду посилання на необґрунтованість ухвал суду про відмову у прийнятті визнання позову відповідачами та відмову у прийнятті уточнень позовних вимог.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ С.К. Медвецький

/підпис/ В.І. Чорний

З оригіналом вірно: