Рішення № 36374739, 20.12.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26280/13-ц

Провадження №2/761/8540/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 грудня 2013 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Юзькова О.Л.

при секретарі Звонцовій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК» про стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.03.2010 р. ОСОБА_1 було підписано з відповідачем попередній договір № 245/ФО-АІ відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання протягом одного року укласти належним чином договір купівлі-продажу нерухомого майна, визначеного умовами договору. Нерухомим майном за умовами договору є квартира АДРЕСА_1, яку продавець (відповідач) зобов'язується протягом року продати покупцю. За п. 1.7 зазначеного договору продавець після введення будинку в експлуатацію та отримання правовстановлюючих документів планує відчужувати закінчені будівництвом квартири. Запланований строк введення будинку в експлуатацію - другий квартал 2010 року. Також сторони, керуючись положеннями ч. 2 ст. 546 ЦК України в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму у розмірі 560 000,00 грн. Позивач виконав свої зобов'язання та перерахував ТОВ «УМК» грошові кошти у розмірі 560 000,00 грн., про що отримав відповідну довідку. На підтвердження волі і намірів сторін за договором, останні 10.03.2011 р. підписали додаткову угоду щодо пролонгації попереднього договору. 04.12.2012 р. виконав свій обов'язок щодо введення будинку в експлуатацію із затримкою на 64 дні, але й досі не оформив договір купівлі-продажу. 18.07.2013 р. квартира була по акту передана позивачу. Відповідно до умов п. 4.2.2. договору та вимог ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити позивачу встановлену суму неустойки у вигляді пені з розрахунку 0,1% від суми договору за кожний день затримки у розмірі 32 000,00 грн. починаючи з 01.10.2012 р. по 04.12.2012 р. За таких обставин представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 32 000,00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 4 000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не направив в судове засідання свого представника. Про день та час розгляду справи неодноразово та у спосіб визначений ЦПК України повідомлявся належним чином. Причини неявки не повідомив, заяв та клопотань в адресу суду від представника ТОВ «УМК» не надходило.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні встановлено, що 10.03.2010 р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «УМК» було укладено попередній договір, відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання в майбутньому протягом певного строку укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме кв. АДРЕСА_1.

При цьому, як свідчить п. 7.1. договору продавець (відповідач) планує здійснювати відчуження квартири після введення будинку в експлуатацію. Що заплановано на другий квартал 2010 р.

Сторони також домовились, як свідчить п.2.3. договору, що в якості забезпечення виконання зобов'язання покупця придбати квартиру у продавця та сплатити її вартість, покупець перераховує на поточний рахунок продавця гарантійну суму у розмірі 560 000,00 грн., що відповідно до п. 2.2. договору є сумою загальної вартості квартири.

Як свідчить довідка № 245/ФО-А1 від 02.04.2010 р. ТОВ «УМК» ОСОБА_1 відповідності з п. 2.2. Попереднього договору № 245/ФО-А1 від 10 березня 2010 року сплатив 560 000,00 грн., що на момент укладення основного договору буде складати 100% загальної вартості квартири АДРЕСА_1.

Попередній договір від 10.02.2010 року укладено в письмовій формі.

Приписами ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до положень ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленої для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи 04.05.2012 р. сторони уклали попередній договір № 245/ФО-А1, що його посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, умови якого відповідають умовам договору від 10.03.2010 р.

Проте, за умовами договору від 04.05.2012 р. запланований строк введення будинку в експлуатацію - другий квартал 2012 р. Датою введення будинку в експлуатацію сторони визначили день затвердження Акту державної приймальної комісії про прийняття будинку в експлуатацію.

Крім того сторони в п. 2.3. договору зазначили, що покупець перерахував продавцю на поточний рахунок гарантійну суму у розмірі 560 000,00 грн. відповідно до попереднього договору № 245/ФО-А1 від 10.03.2010 р.

Також, як свідчить п. 4.2.2. договору позивач та відповідач погодили, що Товариство у разі продовження строку введення будинку, в якому буде знаходитися квартира в односторонньому порядку змінити строк укладання основного договору, про що повідомити покупця письмово із зазначенням причин продовження вказаного строку. У разі продовження строку введення будинку, в якому буде знаходитися квартира в експлуатацію більш ніж на 3 місяці, продавець повинен сплатити покупцю неустойку у формі пені в розмірі 0,1% від суми сплаченої покупцем, згідно з п.2.3. попереднього договору № 245/ФО-А1 від 10 березня 2010 рок, за кожен день прострочення, починаючи з жовтня 2012 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 525 ЦПК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

04.12.2012 р., як свідчать матеріали справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видано сертифікат серії КВ № 16412237098, який посвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта будинку АДРЕСА_1. Генпідрядник: ТОВ «УМК».

Відповідно до положень ч.2 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином будинок було введено в експлуатацію 04.12.2013 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Під час розгляду справи обставин, які б свідчили про те, що на виконання п. 4.2.2. попереднього договору відповідач повідомляв ОСОБА_1 про продовження строку введення будинку в експлуатацію та зміну строку укладання основного договору і має сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми сплаченої покупцем, згідно з п.2.3. попереднього договору № 245/ФО-А1 від 10 березня 2010 рок, за кожен день прострочення, починаючи з жовтня 2012 р.Як свідчить розрахунок представника позивача, що його було перевірено в судовому засідання пеня за прострочення введення будинку в експлуатацію становить за 64 дні (з 01.10.2012 р. по 04.12.2012 р.) - 32 000,00 грн.

Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання зобов'язань.

За встановлених обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з ТОВ «УМК» на користь ОСОБА_1суму у розмірі 32 000.00 грн.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язані із розглядом справи, зокрема, витрати на правову допомогу.

Положеннями ст. 88 ЦПК України встановлено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Представником позивача надано оригінали документів, які свідчать про сплату позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 4 000.00 грн.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3,11,57,60,88,169,212-215 ЦПК України, ст.ст. 525,526,611,626,629 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК» (код ЄДРПОУ 32670844) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 32 000 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК» (код ЄДРПОУ 32670844) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 340 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу у сумі 2 000 грн. 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя