Постанова № 36373447, 29.11.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/14811/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

під головуванням судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі - Грібінчак К.П.,

з участю представника позивача - Власової Т.С.,

представника відповідача - Павлова Ю.А.,

третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ "Рівнебуд" - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" про визнання незаконними містобудівних умов та обмежень № 29 від 25.02.2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергорусурс» звернулось до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Управління містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради, третя особа на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Рівнебуд», про визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень від 25 лютого 2011 року за №20.

В обгрунтування позову зазначає, що 25 лютого 2011 року відповідачем - Управлінням містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради видано ПрАТ «Рівнебуд» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки в м. Рівне по вулиці Ст. Бандери, 41 (фактично по вул. Кн. Ольги,8) за №20 для здійснення будівництва критих стоянок для автомобілів.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії РВ 0004 від 23 травня 1995 року, який в свою чергу видано на підставі рішення Рівненської міської ради від 15 березня 1995року за №23, Акціонерному товариству фірмі «Рівнебуд» були надані у постійне користування земельні ділянки загальною площею 4,53га, серед яких земельна ділянка площею 0,60га, цільовим призначення якої є обслуговування двох адміністративних будівель, що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Ст. Бандери, 41 та вул. Кн. Ольги, 8 (будівлі розміщено на розі двох вулиць).

При цьому, у власності ПрАТ «Рівнебуд» залишилася лише адміністративна будівля, що знаходиться по вул. Ст. Бандери, 41, а усі приміщення адміністративної будівлі по вулиці Кн. Ольги, 8 продані, в тому числі значна частина приміщень цієї будівлі належить ТОВ «Укренергоресурс» на праві власності.

Так, відповідно до Договору купівлі-продажу від 27 червня 1997року між Спільним підприємством у формі ТОВ «Джейсон Маккензі» та ЗАТ «Укренергоресурс» було укладено договір купівлі-продажу 1-го, 2-го поверхів та цокольного приміщення з 21-27 поверхового плану, загальною площею 2162,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Кн. Ольги, 8. СП ТОВ «Джейсон Маккензі» попередньо уклало договір купівлі-продажу зазначених приміщень із АТЗТ фірми «Рівнебуд».

Набувши право власності на частину приміщень зазначеної будівлі, ТОВ «Укренергоресурс» відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України набуло право користуватися земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Вважає, що містобудівні умови та обмеження від 25 лютого 2011 року за №20 є незаконними, оскільки їх видано в порушення пункту 2 рішення Рівненської міської ради №282 від 03.03.1998, згідно якого земельні ділянки можна виділяти та надавати дозволи на будівництво критих стоянок лише у промислових зонах.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та 14 листопада 2013 року внесла зміни до позовних вимог додатково зазначивши, що аналіз отриманих копій документів, на підставі яких видано містобудівні умови та обмеження від 25 лютого 2011 року за №20, є підтвердженням того, що їх видано з грубим порушенням норм і правил, передбачених чинним законодавством України та місцевими актами з цих питань.

Так, до заяви про надання містобудівних умов та обмежень не було додано усіх документів, передбачених пунктом 11 Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, зокрема: засвідченої нотаріально копії установчих документів та засвідченої нотаріально копії довіреності - для уповноваженої особи, якою є Люльчик О.В. Копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - ПрАТ «Рівнебуд» та копія Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою не підлягали нотаріальному посвідченню. До цього акта не додано копію змін в землекористуванні, згідно яких у постійному користуванні АТ фірми «Рівнебуд» залишилося 1,1870га. Державний акт на право постійного користування землею, видано Акціонерному товариству фірмі «Рівнебуд», а не ПрАТ «Рівнебуд», який є його правонаступником, однак таке право у встановленому порядку не оформлено.

Містобудівні умови та обмеження за №20 видано відповідачем для забудови земельної ділянки по вул. Ст. Бандери, 41, в той час коли в заяві голови правління ПрАТ «Рівнебуд» Люльчика О.В. від 22.02.2011 мова йде про надання містобудівних умов та обмежень для земельної ділянки за адресою: м. Рівне, вул. Кн. Ольги, 8.

Генеральним планом забудови міста Рівне не передбачено будівництво критих стоянок чи гаражів у зоні Ж-4, куди відноситься земельна ділянка, на якій розміщені житлові будинки по вул. Ст. Бандери, 41 та по вул. Кн. Ольги,8 , та де збудовано криті стоянки.

Підтвердженням є копія ділянки №1 (наданої відповідачем), відповідно до якої навпроти житлового будинку по вул. Ст. Бандери, 41, а також навпроти 5-ти поверхового житлового будинку по вул. Кн. Ольги, 8 передбачена літера А, що означає тимчасову автостоянку, прохід для транспорту та пішоходів.

Криті стоянки для автомобілів збудовано саме навпроти будинку, що знаходиться по вул. Кн. Ольги, 8.

У такому випадку вимагається наявність містобудівного обґрунтування, яке відсутнє й за твердженням відповідача у цьому не було потреби.

Відповідно до генерального плану забудови м. Рівне у зоні Ж - 4, де збудовано криті стоянки дозволено лише вбудовані, підземні, напівпідземні гаражі та відкриті стоянки, а також відкриті стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту.

Будівництво споруд для постійного та тимчасового зберігання транспортних засобів потребує спеціального дозволу або узгодження, однак зазначені вимоги зі сторони відповідача не дотримано.

При цьому, згідно Генерального плану міста Рівне по вул. Ст. Бандери, 41 та по вул. Кн. Ольги,8 значаться житлові будинки, а не адміністративні будівлі.

Разом з тим, до Генерального плану забудови м. Рівне не внесено змін, що ці житлові будинки надалі відносяться до адміністративних будівель чи офісів, а із земельної ділянки площею 0,60 га не була вилучена земельна ділянка для будівництва критих стоянок, тобто не було змінено цільового призначення цієї земельної ділянки.

В свою чергу, зміна цільового призначення земельної ділянки мала відбуватися за згодою співвласників житлового будинку, що знаходиться по вул. Кн. Ольги, 8 та з дотриманням вимог рішення Рівненської міської ради №282 від 03.03.1998року.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 07 серпня 2013 року у справі №22-ц/787/1340/2013 встановлено факт відсутності рішення органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 0,60 га, розташованої на перехресті вулиць К.Ольги,8 та Ст. Бандери ,41, а також встановлено порушення прав ТОВ «Укренергоресурс» щодо користування спірною земельною ділянкою, яка перейшла їм у користування з переходом на підставі ст.120 Земельного кодексу України права власності на частину приміщень по вул. Кн. Ольги,8 м. Рівне.

Ці криті стоянки збудовано для приватних осіб, котрі не мають жодного відношення до адміністративних будівель, а не з метою підприємництва та для обслуговування саме цих адміністративних будівель.

ТОВ «Укренергоресурс» не порушило строків звернення до суду, оскільки про містобудівні умови і обмеження від 25.02.2011 №01-1005/11 стало відомо з листа Головного управління Держкомзему у Рівненській області від 04 січня 2012 року за № 07-10-14, який було надано на звернення ТОВ «Укренергоресурс» від 05 грудня 2011року за № 79 до голови архітектурно-містобудівної ради м. Рівне Філіна А.О. та міському голові м. Рівне Хомку В.Є., а з адміністративним позовом до Рівненського міського суду звернувся 27 червня 2012 року, тобто в межах шестимісячного строку.

Поряд з цим, ознайомитися з матеріалами та документами, на підставі яких видавалися оскаржені містобудівні умови та обмеження, ТОВ «Укренергоресурс» мало можливість лише на початку листопада 2013 року.

Беручи до уваги клопотання представника ПрАТ «Рівнебуд» щодо залишення позову без розгляду, представник ТОВ «Укренергоресурс» просила суд поновити строк звернення до суду, як такий, що пропущено з поважних причин.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та надав суду письмові заперечення, у яких стверджує, що містобудівні умови та обмеження було видано на підставі заяви ПАТ «Рівнебуд» та доданих до неї усіх необхідних документів.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії РВ 0004, АТЗТ-фірма «Рівнебуд» є землекористувачем земельних ділянок, загальною площею 4,53 га, що надані для обслуговування адміністративних, господарських та житлових будівель, а проектна документація будівництва критих стоянок для автомобілів погоджена Рівненською обласною санепідемстанцією 24.02.2011 року.

Вважає, що права позивача не порушено, оскільки станом на сьогоднішній день відсутнє будь-яке рішення Рівненської міської ради про припинення ПрАТ «Рівнебуд» права постійного користування земельною ділянкою площею 0,60 га за адресою: м. Рівне, вул. Кн. Ольги, 8.

З цих підстав, ТОВ «Укренергоресурс» не може вважати себе землекористувачем цієї земельної ділянки, а відповідно право позивача не порушено та судовому захисту не підлягає.

Третя особа на стороні відповідача ПрАТ «Рівнебуд» також заперечила проти позовних вимог, надавши 22.02.2013 письмові заперечення, у яких зазначає, що АТЗТ-фірма «Рівнебуд» є землекористувачем земельних ділянок загальною площею 4,53 га, що надані для обслуговування адміністративних, господарських та житлових будівель.

01.02.2011 між ПрАТ «Рівнебуд» (замовник) та ТзОВ «Будівельна компанія «Капіталінвест» (інвестор та генеральний підрядник) укладено договір будівництва критих автостоянок на 30 місць.

Управлінням містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради 25.02.2011 видано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за №20, Інспекцією ДАБК в Рівненській області прийнято декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва критих стоянок для автомобілів, а 03.09.2012 ПрАТ «Рівнебуд» подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Прокуратурою м. Рівне проведено перевірку стосовно законності будівництва критих стоянок ПрАТ «Рівнебуд», але підстав для прокурорського реагування не виявлено. Також прокуратурою м. Рівне не виявлено порушень вимог земельного законодавства зі сторони ПрАТ «Рівнебуд» при використанні земельної ділянки на вул. Ст. Бандери - вул. Кн. Ольги, 8 у м. Рівне.

ТОВ «Укренергоресурс» не обґрунтувало своє право на звернення до суду, не вказало які права, свободи чи інтереси порушені, а право власності чи користування земельною ділянкою громадяни та юридичні особи набувають відповідно до ст.ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України.

ПрАТ «Рівнебуд» вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, тобто такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 27.11.2013 представник ПрАТ «Рівнебуд» підтримала надані заперечення й додатково просила суд відмовити позивачу у позові у зв'язку із пропущенням ним строків звернення до суду.

У судовому засіданні 28.11.2013 представник ПрАТ «Рівнебуд» звернулася до суду з письмовим клопотанням про застосування п.9 ч.1 ст. 155 КАС України, - залишення позову без розгляду, оскільки ТОВ «Укренергоресурс» звернулося до Рівненського міського суду з адміністративним позовом 27 червня 2012 року, а про існування містобудівних умов та обмежень №20 від 25.02.2011 року позивач дізнався у жовтні 2011 року з листа Рівненської міської ради, який надавався на запит депутата Рівненської міської ради ОСОБА_11, яка є засновником ТОВ «Укренергоресурс».

Суд, заслухавши доводи сторін, оцінивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 27 червня 1997 року між Спільним підприємством у формі ТОВ «Джейсон Маккензі» та ЗАТ «Укренергоресурс» було укладено договір купівлі-продажу 1-го, 2-го поверхів та цокольного приміщення з 21-27 поверхового плану, загальною площею 2162,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Кн. Ольги,8 (а. с. 24-27). СП ТОВ «Джейсон Маккензі» попередньо уклало договір купівлі-продажу зазначених приміщень із АТЗТ фірми «Рівнебуд».

Щодо земельної ділянки, на якій розміщені ці приміщення, то згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії РВ 0004 від 23 травня 1995 року (а. с. 4-7), який в свою чергу видано на підставі рішення Рівненської міської ради від 15 березня 1995року за №23, Акціонерному товариству фірмі «Рівнебуд» були надані у постійне користування земельні ділянки загальною площею 4,53 га, в тому числі земельна ділянка площею 0,60 га, для обслуговування адміністративних, господарських та житлових будівель.

Із досліджених у судовому засіданні змін в землекористуванні, доданих до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії РВ 0004 від 23.05.1995 (надані позивачем), встановлено, що на підставі рішень Рівненської міської ради частина земельних ділянок була вилучена, а тому у постійному користуванні за АТ фірмою «Рівнебуд» залишилося у користуванні 1,1877 га., що суперечить твердженням відповідача та третьої особи ПрАТ «Рівнебуд» (а. с. 7-9).

При цьому, у власності ПрАТ «Рівнебуд» залишилася будівля, що знаходиться по вул. Ст. Бандери, 41, а усі приміщення будівлі по вулиці Кн. Ольги, 8 відчужені Рівненській філії Київського інституту слов'янознавства та ЗАТ «Укренергоресурс», й даний факт сторонами не заперечується.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з вимогами ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни їх цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до вимог ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до частини 1 статті 88 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Проаналізувавши вищезазначені норми, суд прийшов до висновку, що ТОВ «Укренергоресурс» ставши 27 червня 1997року співвласником будівлі, що знаходиться по вул. Кн. Ольги, 8, набуло право на спільне користування земельною ділянкою разом з іншими співвласниками будівлі.

Суд бере до уваги пояснення позивача про те, що договір щодо користування вказаною ділянкою не укладався, оскільки до березня 2011 року у цьому не виникало необхідності, оскільки між співвласниками двох будівель та орендарями приміщень цих будівель не виникало непорозумінь з питань спільного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-ІІІ (діяв на час видання містобудівних умов і обмежень) забудова територій здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування шляхом надання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.

Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій», зокрема: за умови використання земельної ділянки за цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно вимогами цього Закону.

На підставі досліджених судом документів встановлено, що заява від голови правління ПрАТ «Рівнебуд» Люльчика О.В. про надання містобудівних умов та обмежень під забудову земельної ділянки за адресою: м. Рівне, вул. Кн. Ольги, 8 для будівництва критих автостоянок надійшла міському голові міста Рівного Хомку В.Є. 22.02.2011 та зареєстрована в Управлінні містобудування та архітектури 25.02. 2011 за №01-10/05/111 (а.с.125).

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» та пункту 11 Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (надалі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №489 (діяв станом на 25.02.2011), замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користування земельної ділянки звертається до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою щодо наміру забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови.

Дослідженням у судовому засіданні оригіналів та копій документів, на підставі яких було видано містобудівні умови та обмеження №20 від 25.02.2011, судом встановлено, що в порушення вимог пункту 11 Порядку, до заяви про надання містобудівних умов та обмежень не було додано усіх документів, зокрема: засвідчену нотаріально копію установчих документів та засвідчену нотаріально копію довіреності - для уповноваженої особи, якою є Люльчик О.В.

Водночас, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - ПрАТ «Рівнебуд» та копія Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою нотаріально не засвідчені (а. с. 134-137).

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що під час прийняття заяви надавалися оригінали документів, а тому відпала необхідність у їх нотаріальному посвідченні, оскільки таке твердження суперечить нормам права.

Окрім того, у наданих суду копіях документів, які повинні долучатися до заяви, відсутні навіть відмітки відповідача завірені його гербовою печаткою, що ці копії відповідають оригіналу.

З врахуванням того, що на заяві голови правління ПрАТ «Рівнебуд» Люльчика О.В. відсутня відмітка про додаток конкретних документів, не зазначена їх кількість, надані відповідачем копії документів не підлягали нотаріальному посвідченню, а містобудівні умови та обмеження були підготовлені у день надходження заяви до відповідача, суд прийшов до висновку, що до цієї заяви, передбачені Переліком документи, взагалі не надавалися.

Дослідженням доказів встановлено, що до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою не було надано копію змін в землекористуванні, згідно яких у постійному користуванні АТ фірми «Рівнебуд» залишилося 1,1870га.

В той же час, слідуючи змісту пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. №449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» не передбачена можливість внесення змін до Державного акта на право постійного користування землею, а лише його заміна. Як вбачається із змісту додатку до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, на підставі рішення Рівненської міської ради № 279 від 22.03.2005, вилучено з постійного користування земельну ділянку АТ фірми «Рівнебуд» 0,33га.

Державний акт на право постійного користування землею, видано Акціонерному товариству фірмі «Рівнебуд», а не ПрАТ «Рівнебуд», й таке право у встановленому порядку не оформлено.

З матеріалів справи вбачається, що містобудівні умови та обмеження №20 (а.с.127-129) видано відповідачем для забудови земельної ділянки по вул. Ст. Бандери, 41, в той час, коли в заяві голови правління ПрАТ «Рівнебуд» Люльчика О.В. зазначається про надання містобудівних умов та обмежень для земельної ділянки в м. Рівне, по вул. Кн. Ольги, 8.

Крім того, у пункті 10 містобудівних умов та обмежень від 25.02.2011 за №20 зазначено, що під'їзд необхідно передбачити з вул. Кн. Ольги,8.

У повідомленні відповідача від 28.02.2011 за №01-10-05/111 (а.с.126) також зазначається про те, що підготовлено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що знаходиться по вул. Кн. Ольги, 8.

На підставі досліджених судом містобудівних умов та обмежень встановлено, що у пункті 14 йде посилання на висновок Рівненської міської санітарно-епідемілогічної станції від 18.02.2011 № 619 (а. с.132), однак відповідачем надано оригінал та копію такого висновку за тим же № 619, але від 24.02.2011.

Положеннями статті 12 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що генеральним планом населеного пункту визначаються: потреби в територіях для забудови та іншого використання: межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови території тощо.

Відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах своїх повноважень, визначених законом: вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва; організовують розроблення та затвердження місцевих правил забудови, детальних правил території., планів червоних ліній, іншої містобудівної документації та проектів.

Дослідженням у судовому засіданні доказів, судом встановлено, що генеральним планом забудови міста Рівне (затверджено рішенням Рівненської міської ради від 10 грудня 2003 року за №569, а рішенням Рівненської міської ради від 11 квітня 2008 року №1411 затверджено скоригований генеральний план міста Рівного) не передбачено будівництво критих стоянок чи гаражів у зоні Ж-4 (а. с.132-144 ), де знаходиться земельна ділянка, на якій розміщені житлові будинки по вул. Ст. Бандери, 41 та по вул. Кн. Ольги,8 та де збудовано криті стоянки.

Згідно викопіювання ділянки №1 (наданої відповідачем) навпроти житлового будинку по вул. Ст. Бандери, 41 та навпроти 5-ти поверхового житлового будинку по вул. Кн. Ольги, 8 позначена літера А, що означає тимчасову автостоянку (а.с.130).

Дослідженням оригіналу Схеми використання земельної ділянки з відображенням земельних обмежень судом встановлено, що криті стоянки для автомобілів збудовано навпроти будинку, що знаходиться по вул. Кн. Ольги, 8.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про планування і забудову територій» орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови.

Замовник, який має наміри забудови, що не відповідають містобудівним умовам та обмеженням, встановленим для земельної ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, може звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з додатковими пропозиціями та обґрунтуванням цих намірів.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у п'ятиденний строк з дня реєстрації такого звернення направляє його разом з матеріалами обґрунтування на розгляд відповідного органу містобудування і архітектури, який за участю органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів у двотижневий строк готує і подає до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування висновок, який містить пропозиції щодо доцільності (недоцільності) внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, місцевих правил забудови, місцевої документації.

На підставі зазначених у висновку пропозицій орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування приймає рішення про відмову у внесенні змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови або про надання згоди на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта із застосуванням проведення громадського обговорення.

Відповідно до генерального плану забудови м. Рівне у зоні Ж - 4, тобто у житловій зоні, де збудовано криті стоянки, дозволено вбудовані, підземні, напівпідземні гаражі та відкриті стоянки, а також відкриті стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту.

Будівництво споруд для постійного та тимчасового зберігання транспортних засобів потребує спеціального дозволу або узгодження. Відповідач не надав суду доказів того, що на будівництво критих стоянок надавався спеціальний дозвіл, або ж таке будівництво підлягало узгодженню.

Суд не бере до уваги твердження відповідача, що відповідно до переліку допустимих видів використання територій дозволяється будівництво гаражів, яке поширюється також на будівництво критих стоянок, оскільки воно є безпідставним та спростовується вищезазначеним.

З огляду на викладене та беручи до уваги положення ст.23 Закону України «Про планування і забудову територій», суд прийшов до висновку, що наміри ПрАТ «Рівнебуд» щодо забудови земельної ділянки в м. Рівне по вул. Ст. Бандери, 41 не відповідають містобудівним умовам та обмеженням, встановленим для цієї земельної ділянки, а висновок пропозицій органу місцевого самоврядування та містобудівне обґрунтування розміщення об'єкта відсутні. Підтвердженням цьому є лист відповідача від 01.11.2013 №01-11/1301 (а. с. 122).

Окрім того, згідно Генерального плану міста Рівне по вул. Ст. Бандери, 41 та по вул. Кн. Ольги,8 (зона Ж-4, тобто житлова зона) значаться житлові будинки, а не адміністративні будівлі. Представник відповідача зазначене не спростував та не зміг пояснити суду причин того, чому до Генерального плану забудови м. Рівне не внесено змін щодо віднесення житлових будинків по вул. Ст. Бандери, 41 та вул. Кн. Ольги,8 до категорії адміністративних будівель чи офісів, а також чому не відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки.

Беручи до уваги, що будівництво критих стоянок відбулося у житловій зоні Ж - 4, суд вважає, що відповідачем порушено вимоги пункту 2 рішення Рівненської міської ради №282 від 03.03.1998року, згідно якого земельні ділянки можна виділяти та надавати дозволи на будівництво критих стоянок тільки у промислових зонах (а.с.28).

Таким чином, всупереч вищезазначеним вимогам, будівництво критих стоянок відбувалося без зміни цільового призначення земельної ділянки та за відсутності згоди на таке будівництво співвласників 2-х адміністративних будівель.

Поряд з обумовленим, суд бере до уваги рішення апеляційного суду Рівненської області від 07 серпня 2013року у справі №22-ц/787/1340/2013 (набрало законної сили), за позовом ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до ТОВ «Будівельна компанія «Капіталінвест» про визнання права власності на новостворене майно - криті стоянки для автомобілів, яким встановлено факт відсутності рішення органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 0,60га, розташованої на перехресті вулиць К.Ольги №8 та Ст. Бандери №41 під забудову, а відтак, керуючись ч. ч. 1, 2, ст. 376 ЦК України, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що збудовані криті стоянки є самочинним будівництвом, а тому позивачі не набули права власності на ці автостоянки (а.с.145-146).

Водночас рішенням апеляційного суду Рівненської області від 07 серпня 2013року встановлено порушення прав ТОВ «Укренергоресурс» щодо користування спірною земельною ділянкою, яка перейшла їм у користування з переходом на підставі ст.120 Земельного кодексу України права власності на частину приміщень по вул. Кн. Ольги № 8 у м. Рівне.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2013 року рішення апеляційного суду Рівненської області від 07 серпня 2013 року залишено в силі ( а. с.147-148 ).

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що криті стоянки збудовано саме для обслуговування адміністративних будівель, що знаходяться на земельній ділянці, де збудовано криті стоянки, оскільки відповідач не надав суду належних доказів.

Окрім того, як вбачається із рішення апеляційного суду Рівненської області від 07 серпня 2013 року у справі №22-ц/787/1340/2013 на право власності на 24 криті стоянки, із збудованих 30-ти, заявили фізичні особи ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, котрі не є співвласниками чи орендарями приміщень будинків по вул. Ст. Бандери, 41 та по вул. Кн. Ольги, 8.

Щодо заяви позивача про поновлення строків звернення до суду та заявленого клопотання представником третьої особи на стороні відповідача ПАТ «Рівнебуд» у судовому засіданні 28.11.2013 про залишення позовної заяви без розгляду в порядку пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України через пропущення ТОВ «Укренергоресурс» строків звернення до суду, підтриманого представником відповідача, то з врахуванням встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що ТОВ «Укренергоресурс» не порушено строків звернення до суду.

Так, відповідно до вимог ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дослідженням матеріалів справи №1715/12771/12 встановлено, що ТОВ «Укренергоресурс» звернулося до Рівненського міського суду із адміністративним позовом до Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання містобудівних умов та обмежень від 25.02.2011 незаконними та клопотанням про забезпечення адміністративного позову 27 червня 2012 року.

Ухвалою Рівненського міського суду від 03 липня 2012 року у справі №1715/12771/12 ТОВ «Укренергоресурс» відмовлено в прийнятті адміністративного позову з підстав, що справа підсудна окружному адміністративному суду.

Однак, відповідно до пункту 1 ст.18 КАС України адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, підсудні місцевим загальним судам, а тому ухвалою Рівненського міського суду від 02 серпня 2012 року відкрито провадження у справі №1715/14811/12 за заявою ТОВ «Укренергоресурс» від 01.08.2012.

Дослідженням наданих сторонами доказів встановлено, що ТОВ «Укренергоресурс» про існування містобудівних умов і обмежень від 25.02.2011 року №01-1005/11, на підставі яких на земельній ділянці по вул. Кн. Ольги, 8 ПрАТ «Рівнебуд» проводилися будівельні роботи по влаштуванню критих стоянок для автомобілів, стало відомо з листа Головного управління Держкомзему у Рівненській області від 04 січня 2012року за № 07-10-14.

Відповідь була надана на звернення ТОВ «Укренергоресурс» від 05 грудня 2011 року за №79 до голови архітектурно-містобудівної ради м. Рівне Філіна А.О. та до міського голови міста Рівне Хомка В.Є.

Із врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що строк звернення до суду з адміністративним позовом ТОВ «Укренергоресурс» не пропущено, оскільки про існування містобудівних умов і обмежень від 25.02.2011року №01-1005/11 (фактично за №20) позивач довідався лише з листа від 04.01.2012, а звернення до Рівненського міського суду відбулося 27.06. 2012, тобто в межах шестимісячного терміну.

Суд не може взяти до уваги твердження відповідача про те, що ТОВ «Укренергоресурс» дізналося про існування містобудівних умов та обмежень №20 від 25.02.2011 року ще у жовтні 2011 року з листа Рівненської міської ради, оскільки відповідь від 07.11.2011 за №14-6200 надавалася на депутатське звернення депутату Рівненської міської ради ОСОБА_11, котра є одним із співзасновників ТОВ «Укренергоресурс», а не на запит ТОВ «Укренергоресурс». Доказів того, що позивач дізнався або міг дізнатися про спірні містобудівні умови та обмеження саме у листопаді 2011 року відповідачем та третьою особою на стороні відповідача суду не надано.

Суд бере до уваги, що у зверненні позивача до голови архітектурно-містобудівної ради м. Рівне Філіна А.О. та міського голови м. Рівне Хомка В.Є. від 05 грудня 2011року (вих. №79) відсутнє посилання на депутатське звернення ОСОБА_11 від 28.10.2011 та відповідь на нього із Рівненської міської ради.

Поряд з обумовленим, суд враховує ті обставини, що з документами, на підставі яких видавалися містобудівні умови та обмеження, позивач зміг ознайомитися лише в листопаді 2013 року.

Так, під час розгляду справи за клопотанням позивача судом 04.03.2013, 19.03.2013 та 22.05.2013 виносилися ухвали про забезпечення доказів по справі шляхом витребування від відповідача оригіналів заяви (клопотання) щодо наміру забудови земельної ділянки на вул. Ст. Бандери, 41 з усіма прикладеними до неї документами, оригіналу проекту будівництва критих стоянок, технічні умови даного будівництва та містобудівні обґрунтування. Зазначені документи було надано суду лише 14 листопада 2013 року.

Крім того, суд бере до уваги, що видавши 25.02.2011 містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки в м. Рівне по вул. Ст. Бандери, 41, відповідач грубо порушив норми і правила, передбачені чинним законодавством України, зокрема: Закон України «Про планування і забудову територій», Порядок надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №489 та місцевими актами з цих питань.

За вищевикладених обставин, суд вважає, що Управління містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради під час надання містобудівних умов та обмежень №20 від 25.02.2011 діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

На підставі зазначеного та керуючись Законом України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-ІІІ, ст. 377 ЦК України, ст. ст. 88, 120, 141 ЗК України, ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоресурс» до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Рівнебуд», про визнання незаконними містобудівних умов та обмежень за № 20 від 25 лютого 2011 року - задовольнити.

Визнати незаконними містобудівні умови та обмеження за № 20 від 25 лютого 2011 року, видані Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржено до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 03 грудня 2013 року.

Суддя : О.Я.Тимощук