Рішення № 36372160, 19.12.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

нотаріус ОСОБА_1

Справа № 369/8731/13-ц

провадження 2/369/3586/13

РІШЕННЯ

Іменем України

19.12.2013 року Києво Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Сохань Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, визнання права на спадкування, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2013 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що її мати померла, коли їй було вісім років. Згодом її батько одружився вдруге з ОСОБА_5 За весь час життя фактично дійсно удочерили її та виконувала всі обовязки матері, постійно про неї піклувалась, відвідувала школу, тощо. За життя ОСОБА_5 питання про реєстрацію удочеріння уповноваженим державними органами не ставилось, оскільки померла завжди представлялась її матірю та перебувала в зареєстрованому шлюбі, своїх дітей вона не мала. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина. Вона спадщину прийняла, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву. Разом з тим оформити свої спадкові права не має можливості через відсутність підтвердження родинних відносин як мати та донька.

Просила суд встановити факт удочеріння ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; визнати за нею право на спадкування у першу чергу після померлої 27 квітня 2012 року ОСОБА_5

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали. Просили суд задоволити позов.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував. Просив відмовити в задоволенні позову.

У судове засідання треті особи ОСОБА_4, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1 не зявились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При розгляді справи судом встановлено, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження ІІІ-УР №262175, виданого Жовтневе районне бюро ЗАГС м. Києві.

28 березня 1975 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у Ленінградському відділі ЗАГСу м. Києва, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

27 квітня 2012 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-БК №236311, виданого відділом реєстрації смерті в м. Києві.

27 квітня 2012 року померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-БК №236201, виданого відділом реєстрації смерті в м. Києві.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга отримує право спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

У першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга отримує право спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

У першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

У п.21 постанови вказано, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

У четверту чергу право на спадкування мають особи, які проживали разом з спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

З матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_5 встановлено, що 03 травня 2012 року до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_4 , 28 травня 2012 року ОСОБА_2, 05 травня 2012 року ОСОБА_8

При цьому в заявах про прийняття спадщини ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зазначаються як особи, що проживали з померлою ОСОБА_5 однією сімєю з 1975 року по день смерті останньої, а ОСОБА_8 як племінниця померлої.

П.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року відповідно до п.4 ст.273 ЦПК суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

При цьому слід мати на увазі, що оскільки реєстрація усиновлення (удочеріння) була введена в Україні з березня 1926 року, а норми про її проведення виключено з Кодексу про шлюб та сім'ю України Законом України від 23 червня 1992 року, судом при наявності доказів може бути встановлено факт усиновлення (удочеріння) за період, коли реєстрація не провадилась; з заявами про встановлення факту реєстрації шлюбу може звернутися подружжя або кожен з них. Якщо заяву подано лише одним з подружжя, другий з них притягається до участі у справі як заінтересована особа; відповідно до ст.6 Кодексу про шлюб та сім'ю України вчинені до утворення або відновлення органів реєстрації актів громадянського стану релігійні обряди і одержані на їх посвідчення документи про народження, укладення шлюбу, розірвання шлюбу і смерть прирівнюються до актових записів, вчинених у державних органах реєстрації актів громадянського стану; суддя не вправі відмовити у прийнятті заяви, а суд закрити провадження у справі з тих підстав, що органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у відновленні запису про реєстрацію акту у зв'язку з відсутністю даного запису у книгах реєстрації відповідних записів, що збереглись.

З витягу, наданої директором ЗОШ №76, від 03 грудня 2012 року, вбачається, що батьками ОСОБА_2 записані ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Подані суду квитанції про купівлю ліків (а.с. 18-24, 83,84, 109-151) не підтверджують факт удочеріння померлою ОСОБА_5, а лише підтверджують факт догляду та піклування ОСОБА_2 за померлою ОСОБА_5 Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 також підтвердили тяжкість хвороби ОСОБА_5 та піклування про неї ОСОБА_2 Також свідками підтверджено факт проживання однією сімєю ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 1975 року, тобто з часу реєстрації шлюбу її батька з померлою.

Таким чином, оскільки реєстрація удочеріння не була проведена за життя померлої в установленому законом порядку, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, визнання права на спадкування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяН.С. Пінкевич