Ухвала суду № 36360094, 12.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2013 р. м. Київ К/800/13405/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Гончар Н.О.

представника позивача Краснощок Н.М., Стасюка Р.Ф.

представника відповідача Бистрицької Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2013

у справі № 0670/1463/12

за позовом Дочірнього підприємства «Євроголд Індестріз ЛТД» Повного Товариства «Євроголд сервіс Цумбюль та Ко «Торгове агенство»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Євроголд Індестріз ЛТД» Повного Товариства «Євроголд сервіс Цумбюль та Ко «Торгове агенство» (далі по тексту - позивач, ДП «Євроголд Індестріз ЛТД») звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення №0003212301 від 12.10.2011, яким позивачу зменшено від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 3324546,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2013, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 10.08.2011 по 14.09.2011 податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ДП «Євроголд Індестріз ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, про що складено акт №4215/23-1/32265502 від 21.09.2010.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003212301 від 12.10.2011, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) у розмірі 3324546,00 грн.

Підставою для зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок завищення від'ємного значення по податку на додану вартість по рядку 19 Декларації у червні 2011 року на суму 3324546,00 грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що в ході перевірки оперативної інформації Житомирського відділу податкової міліції та баз даних ДПА України, зокрема, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено ланцюг руху (перепродаж) вказаних основних засобів в 2011 року від ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» (далі по тексту - ВАТ «ЖЗХВ») до ТОВ «Будінпром», а в подальшому, ТОВ «Експоцентр», що свідчить про відсутність реального настання юридичних наслідків та формування завищеного податкового кредиту ДП «Євроголд Індестріз ЛТД» у червні 2011 року на суму 3324546,00 грн. Висновок про завищення податкового кредиту відповідачем сформовано шляхом порівняння ПДВ, сплаченого позивачем у складі вартості придбання нерухомого майна із сумою ПДВ, сплаченого першим покупцем первісному власнику. Крім того, зазначено, що реалізацію приміщень від ВАТ «ЖЗХВ» для ТОВ «Будуніпром» за ціною 7676743,00 грн., в т.ч. ПДВ 1279457,00 грн. здійснено згідно оцінки вказаних об'єктів нерухомості, проведеної ТОВ «Роял Бізнес Сістем ЛТД» у січні 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно з пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни визначені ст. 39 Податкового кодексу України.

При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим цією статтею, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особами у співставлених умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених ст. 39 Податкового кодексу України.

З акту перевірки вбачається застосування податковим органом звичайної ціни саме за ціною перепродажу, але на рівні ціни першого продажу за угодою між ВАТ «ЖЗХВ» та ТОВ «Будуніпром».

Згідно п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України, при методі ціни перепродажу застосовується договірна ціна товарів (робіт, послуг), визначена під час подальшого продажу таких товарів (робіт, послуг) покупцем третій особі, за вирахуванням відповідної націнки та витрат, пов'язаних із збутом.

З матеріалів справи вбачається, що продаж нерухомого майна у червні 2011 року за угодами між ТОВ «Експоцентр» та ДП «Євроголд Індестріз ЛТД» за ціною 27624019,50 грн. (в тому числі ПДВ - 4604003,25 грн.) є подальшим продажем, що відбувся між непов'язаними особами.

Відповідно до п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України, звичайна ціна може бути визначена виходячи з результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проводиться суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» лише в разі відсутності даних для застосування методів визначення звичайної ціни згідно п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України. Вказаний спосіб визначення звичайної ціни відповідачем не застосовувався.

Разом з тим, можливість придбання позивачем зазначеного майна у третьої особи зумовлена рішенням Господарського суду Житомирської області в межах провадження у справі №1/5/132 «Б» про банкрутство ВАТ «ЖЗХВ», яким вирішено питання відчуження майна на користь ТОВ «Будуніпром».

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0003212301 від 12.10.2011, яким позивачу зменшено від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 3324546,00 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров