Ухвала суду № 36360039, 02.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року м. Київ К/9991/1499/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дедал"

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010

у справі №2а-3726/10/2570

за позовом Державної податкової інспекції у м.Чернігові

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дедал"

про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Дедал» за рахунок активів заборгованість по податку на додану вартість в сумі 36857,81 грн .

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 названого Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платників податків.

Згідно з положеннями зазначеного Закону, узгодженим є податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, яке є узгодженим з дня подання такої податкової декларації, або нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, яке вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (підпункт 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 24.02.2009 №117/23/30294369 .

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2009 №0001002320/0, відповідно до якого визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36626,00 грн., у т.ч. 24217,00 грн. основного платежу та 12209,00 грн. штрафних санкцій.

Правомірність зазначених рішень були предметом судового розгляду, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2010 ТОВ «Дедал» відмовлено у позові.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2012 вищезазначені судові рішення залишені без змін.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, обов'язковими чинниками для набуття податковим зобов'язанням статусу податкового боргу є його узгодження у визначеному законом порядку та несплата у встановлений законом строк.

За відсутності доказів сплати донарахованих податкових зобов'язань, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що дані податкові зобов'язання є узгодженими та набули статусу податкового боргу, у зв'язку з чим підлягають стягненню в доход державного бюджету.

Виконання податковим органом вимог підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» підтверджено, податковим органом були надіслані платнику перша податкова вимога 1/823 від 16.04.2009, яка отримана відповідачем 22.05.2009 та друга податкова вимога № 2/1150 від 30.06.2009.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Примусове стягнення (звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу) не потребує попереднього узгодження платником податків суми податкового боргу.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дедал" відхилити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун