Ухвала суду № 36359887, 12.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року м. Київ К/9991/73179/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2011

у справі № 2а-1870/4395/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський машинобудівний завод»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський машинобудівний завод» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Сумський машинобудівний завод») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Суми) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000752306/0/28627 від 11.04.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9618,86 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року, за результатами якої складено акт 28.03.2011 № 2036/23-620/34933255.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 №0000752306/0/28627, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 618, 86 грн.

Підставою для зменшення бюджетного відшкодування слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.11997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР), в результаті чого завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 9618,86 грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності за жовтень 2010 року з податку на додану вартість по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, встановлено, що позивач в декларації за жовтень 2010 року включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість 9618,86 грн. (рядок 11 розділу ІІ «Податковий кредит» додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»), в той час як контрагентом ТОВ «Альп-Гарант» до складу податкових зобов'язань включено суму податку на додану вартість - 0,00 грн. по контрагенту ТОВ «Сумський машинобудівний завод.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, з наведених норм вбачається, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження фактів узгодженості дій платника податку з постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності щодо таких дій чи сприянні в ухиленні постачальника від виконання податкових зобов'язань

Таким чином, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров