Ухвала суду № 36359103, 19.12.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/2053/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Бобик Й.Б., Аврам Ю.М., представники на підставі довіреності

відповідача - Іліка Р.І., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів України у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів України у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вема» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.10.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що господарські операції позивача з ТОВ «Біотехнології 2000» не підтверджуються з врахуванням реального часу. Також відповідач вказує, що позивачем в підтвердження транспортування товару не надано товарно-транспортних накладних.

Представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами податкового органу проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Вема" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011року по 31.12.2011року відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки №229/22-1/21414473 від 17.05.2012року, яким, зокрема, встановлено порушення:

- п.4.1 ст.4 ,п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3., п.п.5.5.1,п.5.5., ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994року, п 135.1 ст.135 п.137.1 ст.137, п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, 138.4 ст.138, 4, п.3, розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на суму 36050,00грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток з ІІ-IV квартали 2011року на 258 940,00 грн.;

- п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 358 045,00 грн., в тому числі: за січень 2011 року на 154668,00 грн., за лютий 2011 року на 50879,00 грн., за березень 2011року на 152498,00 грн.

Такий висновок податковим органом зроблено виходячи з того, що перевіркою встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського та податкового обліку відсутні витрати на транспортування нафтопродуктів отриманих від ТОВ "Біотехнології 2000", а також товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування (доставку) товару. Таким чином, операції по взаємовідносинах ТОВ "Вема" з ТОВ "Біотехнології 2000" не мали реального характеру, оскільки товар не перевозився. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються факту перерахування грошових коштів, оскільки ТОВ "Вема" не підтверджено належними документами виконання факту умов поставок від ТОВ "Біотехнології 2000" товару відповідно п.3.9 Договору поставки нафтопродуктів №0304-01 від 01.09.2010року (відсутні товарно-транспортні накладні або інші визначені законодавством документи на вантаж).

Не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки №229/22-1/21414473 від 17.05.2012року, позивач 24.05.2012 року подав заперечення до податкової інспекції разом з копіями товарно-транспортних документів та просив їх врахувати при розгляді заперечення.

Розглянувши заперечення позивача, відповідач надав йому відповідь від 31.05.2012 року №3052/10/22-109 "Про розгляд заперечення", в якій зазначено, що висновки викладені в акті перевірки від 17.05.2012року №229/22-1/21414473 відповідають вимогам чинного законодавства. При цьому, відповідачем не взято до уваги надані йому товарно-транспортні накладні, оскільки ТОВ "Вема" не надано жодних документів під час проведення перевірки та при розгляді заперечення, які б підтвердили виконання умов поставок від ТОВ "Біотехнології 2000" відповідно до п.3.9 договору поставки нафтопродуктів №0304-01 від 01.09.2010року.

На підставі акта перевірки №229/22-1/21414473 від 17.05.2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000730231 від 05.06.2012року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 358 046,00грн., з яких основний платіж - 358 045,00грн., штрафна санкція - 1,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції зазначив, що досліджені первинні бухгалтерські документи по господарським операціям ТОВ"Вема" з ТОВ"Біотехнології 2000" підтверджують реальність господарських операцій з придбання товарів, відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

05.06.2012 року податковий орган, на підставі акта перевірки №229/22-1/21414473 від 17.05.2012 року, яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №0000730231, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 358046 грн., з яких 358045 грн. за основним платежем та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1, ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, 01.09.2010 року між ТОВ "Біотехнології 2000" (постачальник) та позивачем (покупець) було укладено договір №0304-01, за умовами якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки нафтопродукти, зокрема: бензин марок - А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, ДТ, паливо пічне побутове та інше, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених в Договорі. Асортимент, кількість та ціна товару наводиться у заявках, рахунках та видаткових накладних.

Відповідно до розділу 3 Договору постачальник здійснює поставку товару партіями у кількості та асортименті згідно заявки покупця, за ціною відповідно до виставленого рахунку-фактури.

Покупець подає до постачальника заявку в якій визначається найменування, кількість товару, спосіб і місце доставки товару відповідно до п.п.3.5 або п.п.3.6. цього Договору. У разі вивезення товару транспортними засобами покупця, в заявці також вказується графік та порядок подачі транспортних засобів в межах строку поставки. У разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується місце розвантаження транспортного засобу. Постачальник на підставі поданої покупцем заявки, оформлює рахунок-фактуру за поточною ціною на товар та виставляє цей рахунок-фактуру на оплату покупцю. При цьому, заявка покупця вважається як оферта в межах цього договору, а виставлений постачальником рахунок-фактура як акцепт.

Поставка здійснюється постачальником протягом 2 (двох) робочих днів з моменту оплати покупцем партії товару згідно виставленого рахунку-фактури .

У разі вивезення товару транспортом покупця, покупець самостійно і за власні кошти забезпечує транспортування нафтопродуктів від місця приймання-передачі до місця призначення на умовах ЕХW, згідно міжнародних правил по тлумаченню термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року.

У разі вивезення товару транспортом постачальника, постачальник самостійно і за власні кошти забезпечує транспортування нафтопродуктів від місця приймання-передачі до місця призначення на умовах DDP згідно міжнародних правил по тлумаченню термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року. При цьому відвантаження товару здійснюється силами постачальника.

Відвантаження товару в місці завантаження, здійснюється силами та засобами постачальника. Розвантаження товару у тому числі й з транспортного засобу постачальника, в місці передачі здійснюється силами та засобами покупця.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти), банківськими виписками по особовому рахунку про перерахування коштів в якості оплати за отриманий товар від ТОВ "Біотехнології 2000".

Крім того, судом першої інстанції досліджено надані позивачем декларації ТОВ "Біотехнології 2000" по податку на додану вартість за січень, лютий та березень 2011 року, які було подано за місцем реєстрації до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області, що підтверджується відбитком штампу про їх отримання податковим органом. З яких встановлено, що ТОВ "Біотехнології 2000" було задекларовано податкові зобов'язання в розрізі контрагентів, в тому числі ТОВ "Вема" (іпн-214144724129) за січень 2011року - 773342,00грн., за лютий 2011року - 254394,00грн., за березень 2011року - 762490,00грн. Отже, ТОВ "Біотехнології 2000" відображено в податковому обліку взаємовідносини з ТОВ "Вема" за січень - березень 2011року.

Таким чином ТОВ "Вема" підтвердило господарські операції з його контрагентом наявними в матеріалах справи документами, що підтверджують реальність здійснення господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Стосовно доводів податкового органу про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, наявність товарно-транспортних накладних, як підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей, не впливає на формування податкового кредиту, оскільки, наявність товарно-транспортних накладних передбачено наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні і регулюють питання перевезення, а не питання податкового обліку та звітності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно скасовано податкове повідомлення-рішення, оскільки правомірність його прийняття не підтверджено під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів України у Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 грудня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.