Ухвала суду № 36359100, 19.12.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/1870/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Чернівецький комбінат хлібопродуктів» про стягнення недоїмки зі сплати збору з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про часткове задоволення позову. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.Судом першої інстанції встановлено, що ДП ДАК "Хліб України" "Чернівецький комбінат хлібопродуктів" перебуває на обліку Пенсійного фонду України в м. Чернівцях як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 25.04.1992р.

Згідно поданої звітності до Пенсійного фонду України по формі таблиці №1 додаток 4 "нарахування єдиного внеску" платник визначив своє зобов'язання по сплаті єдиного соціального внеску за квітень-травень 2013 року в розмірі 17210,72грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що вимоги викладені в адміністративному позові є законними та обґрунтованим, а тому підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

У п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі -Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абз. 1 ч. 8 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця..

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В абз. 6, 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 вказано, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки заборгованість відповідача підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи, а також наданими позивачем картками особового рахунку платника єдиного внеску. А тому, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача 17210,72 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України", - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року, - без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.