Ухвала суду № 36359089, 19.12.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/916/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Скакун О.П

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Петренко В.О., представник на підставі довіреності

відповідача - Ілліка Р.І., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавекс-Петрол" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протипправними дій,зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мавекс-Петрол» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року позов задоволено частково, а саме скасовано податкові повідомлення-рішення №0000050231 та №0000060231 від 16.01.2013 р., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на відсутність можливостей здійснення господарських операцій підприємством постачальником та те, що до перевірки позивачем не було надано оригіналів податкових накладних та документів транспортування. Також податковий орган по операціях з придбання цінних паперів стверджує, що у податковому обліку до витрат, пов'язаних із здійсненням власної господарської діяльності відносяться лише ті витрати, які платником використані (направлені) на отримання доходу.

Представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено планову документальну перевірку ТОВ "Мавекс-Петрол" з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р. За результатами перевірки складено акт від 27 грудня 2012 р. №1718/22-1/37083957.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем п.п. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на прибуток на загальну суму 8864 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 р. в сумі 8864 грн. внаслідок: завищення витрат від операцій з акціями на загальну суму 172 461 460 грн. по угодах, які не пов'язані з господарською діяльністю, у тому числі за 4 квартал 2011 р. - 172 461 460 грн.; завищення доходів від операцій з акціями на загальну суму 172 500 000 грн. по угоді, яка не пов'язана з господарською діяльністю, у тому числі за 4 квартал 2011 р. - 172 500 000 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1. а), п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 501065 грн., в тому числі за грудень 2011 р. в сумі 30284 грн., за січень 2012 р. в сумі 636 грн., за лютий 2012 р. в сумі 198 154 грн., за березень 2012 р. в сумі 195026 грн., за квітень 2012 р. в сумі 76965 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 16.01.2013 р. №0000050231, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 751 597.50 грн., в тому числі за основним платежем 501065 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 250532.50 грн., та №0000060231, яким зменшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 8864 грн.

Відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання товарів, робіт, послуг у сумі 30920 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість не підтверджених податковими накладними, а також безпідставного включення до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 470145 грн. з вартості отриманих товарів від постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріаліз Ойл".

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0000050231 та №0000060231 від 16.01.2013 р., а в частині визнання протиправними дій щодо коригування у відповідних інформаційних базах даних сум задекларованих ТОВ "Мавекс-Петрол" за IV квартал 2011 року податкових зобов'язань та податкового кредиту, зобов'язання відповідача відновити у відповідних інформаційних базах даних записи про витрати та доходи ТОВ "Мавекс-Петрол" за IV квартал 2011 року від операцій з акціями на загальну суму 172 500 000 грн. задоволенню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

16 січня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000050231, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 а), п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, та збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 171597,50 грн., з яких 501065 грн. за основним платежем та 250532,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення №0000060231, яким за порушення п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, та зменшено мсуму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 8864 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Колегією суддів встановлено, що між 01.06.2011 року ТОВ "Ріаліз Ойл" (постачальник) та ТОВ "Мавекс-Петрол" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №34, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити нафтопродукти відповідно до умов договору. Товар поставляється покупцю партіями, в кількості і по ціні відповідним Додатковим угодам на умовах: EXW - склад ПАТ "Дніпронафтопродукт".

Господарські відносини позивача з його контрагентом підтверджуються додатковими угодами, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, листами ПАТ "Дніпронафтопродукт" із запропонованим вибором нафтопродуктів.

Стосовно доводів податкового органу про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, наявність товарно-транспортних накладних, як підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей, не впливає на формування податкового кредиту, оскільки, наявність товарно-транспортних накладних передбачено наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні і регулюють питання перевезення, а не питання податкового обліку та звітності.

Таким чином позивачем підтверджено правомірність включення ПДВ до податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Ріаліз Ойл".

Суд апеляційної інстанції також погоджується з доводами суду першої інстанції, що безпідставним є твердження відповідача про відсутність реальних наслідків господарських відносин внаслідок укладеного договору на брокерське обслуговування №929-Б з ТОВ "Капітал-Стандарт" (товариство зобов'язувалось від імені позивача надати послуги з укладення угод купівлі, продажу, обміну пайових цінних паперів), оскільки висновки податкового органу спростовуються наданими замовленнями до договору на брокерське обслуговування, договорами купівлі-продажу цінних паперів, оборотно-сальдовими відомостями цінних паперів, контрактами, актами виконаних робіт договорів купівлі-продажу цінних паперів, виписками про операції з цінними паперами, платіжними дорученнями, картками рахунків.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно скасовано податкові повідомлення-рішення, оскільки правомірність їх прийняття не підтверджена під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 грудня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.